Постанова № 62369846, 04.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 жовтня 2016 року 16 год. 40 хв. № 826/25822/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" (далі - позивач, ПрАТ "СК "Граве Україна") до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, (далі - відповідач, Нацкомфінпослуг) про визнання протиправним та скасування повністю розпорядження відповідача від 13 жовтня 2015 року №2493 про застосування заходу впливу до позивача (далі - оскаржуване розпорядження).

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване розпорядження прийняте відповідачем у порушення норм законодавства, без врахування фактичних обставин та поза межами визначеного законом строку.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/25822/15 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Відповідними ухвалами провадження у справі зупинялося та поновлено, коли відпали обставини, які були підставою для зупинення.

Крім того, відповідною ухвалою судом відмовлено у задоволенні відповідного клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах і додаткових пояснень, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Головним спеціалістом першого інспекційного відділу на ринку страхування Департаменту страхового регулювання та нагляду Нацкомфінпослуг Носенком В.А., відповідно до п.п. 1.11 та 4.2 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за правопорушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319 (далі - Положення №2319), на підставі отриманих від позивача документів, за зверненням ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2), 14 липня 2014 року складено акт про правопорушення позивачем законодавства у сфері фінансових послуг №886/13-15/13-6 (далі - акт про правопорушення).

Згідно висновків акта про правопорушення було виявлено порушення позивачем п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року №1961-IV (далі - Закон №1961-IV) щодо невиконання страховиком обов'язку протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

04 вересня 2014 року провадження у справі про порушення позивачем законодавства у сфері фінансових послуг зупинялося на підставі розпорядження Нацкомфінпослуг від 04 вересня 2014 року №2597 у зв'язку з тим, що справу неможливо розглянути до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається в суді, - до набрання рішенням суду законної сили.

На підставі акта про правопорушення, 13 жовтня 2015 року Нацкомфінпослуг складено оскаржуване розпорядження, яким позивача зобов'язано усунути порушення законодавства у сфері фінансових послуг у строк до 04 листопада 2015 року включно, про що повідомити Нацкомфінпослуг із наданням підтверджуючих документів в той самий строк.

В контексті викладеного суд зазначає наступне.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року №2664-III (далі - Закон №2664-III).

Згідно з п.п. 10, 12 ч. 1 ст. 28 Закону №2664-III, Нацкомфінпослуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Відповідно до пп. 41 п. 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1070, Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів.

Крім того, згідно зі ст. 39, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40 Закону №2664-III, у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу, як зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення.

Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а саме Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за правопорушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3), як страхувальником, 27 серпня 2013 року укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/5526071, терміном дії з 28 серпня 2013 року по 27 серпня 2014 року. Забезпеченим транспортним засобом відповідно до цього договору (полісу) №АС/5526071 визначено автомобіль марки Mitsubishi Colt, державний номерний знак НОМЕР_1 (далі - забезпечений ТЗ).

05 січня 2014 року за участі забезпеченого ТЗ, під керуванням ОСОБА_3, а також транспортного засобів марки Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 (далі - д.н.з. НОМЕР_2), під керуванням ОСОБА_4, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої пошкоджено обидва транспортні засоби.

ОСОБА_3 08 січня 2014 року, а ОСОБА_4 15 січня 2014 року були подані позивачу повідомлення про подію, що може бути визнана страховою. Згідно вказаних повідомлень, 05 січня 2014 року у місті Полтава, на перехресті вул. Зигіна та вул. Ватутіна, за участю автомобілів Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та Mitsubishi Colt, д.н.з. НОМЕР_1, під керування ОСОБА_3, сталася дорожньо-транспортна пригода, винуватцем якої став ОСОБА_3 та в наслідок якої було пошкоджено належний третій особі (ОСОБА_2) автомобіль марки Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2.

Постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 04 лютого 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексом України про адміністративне правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн.

20 лютого 2014 року ПрАТ "СК "Граве Україна" отримано заяву про виплату страхового відшкодування на користь потерпілої ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2).

18 квітня 2014 року ПрАТ "СК "Граве Україна" своїм листом від 18 квітня 2014 року №50789 повідомив ОСОБА_2 про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що остання не надала свій пошкоджений транспортний засіб Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2, для огляду в умовах офіційної сервісної станції технічного обслуговування (далі - сервісна СТО).

До Нацкомфінпослуг надійшло звернення ОСОБА_2 щодо невиконання позивачем зобов'язань за договором (полісом) від 27 липня 2013 року №АС/5526071.

За результатами розгляду матеріалів справи відповідач встановив наступне. 28 січня 2014 року представником ПрАТ "СК "Граве Україна" Ханжиним О.О. проведено огляд пошкодженого транспортного засобу Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2, про, що складений протокол огляду транспортного засобу від 28 січня 2014 року. В тексті цього протоколу огляду не зазначено інформації щодо необхідності проведення повторного огляду пошкодженого транспортного засобу.

ОСОБА_2 повідомила страховика про можливість проведення додаткового огляду пошкодженого транспортного засобу на СТО "Авто Профі".

З урахуванням наведених обставин відповідач дійшов висновку, що Законом №1961-IV не передбачено обов'язку потерпілої особи надавати пошкоджений транспортний засіб для огляду на сервісному СТО, а тому розцінив відмову ПрАТ "СК "Граве Україна" у наданні ОСОБА_2 страхового відшкодування безпідставною та невмотивованою.

Згідно преамбули Закону №1961-IV, цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону №1961-IV, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно зі ст. 3 Закону №1961-IV, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п.п. 1.1-п. 1.3 ч. 1 ст. 1 Закону №1961-IV, "страхувальниками" в розумінні вказаного закону є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; "страховики" - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування", а "потерпілі" - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Відповідно до пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону №1961-IV у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Матеріалами справи підтверджується, а представником позивача не заперечується, повідомлення по настання страхового випадку від страхувальника та потерпілого надійшли до страховика (позивача) своєчасно.

Дії страховика після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), визначені в ст. 34 Закону №1961-IV.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 34 Закону №1961-IV страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

За приписами п. 35.1 ст. 35 Закону №1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) відповідну заяву про страхове відшкодування, в якій зокрема, зазначаються зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують.

Процедура прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати чітко визначена законодавцем у ст. 36 Закону №1961-IV.

Відповідно до п.п. 36.1, 36.2, 36.4, 36.5., 36.6. вказаної статті страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

У разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

В тексті позову позивач пояснив, що розслідування обставин повідомлення випадку із забезпеченим транспортом розпочато ним 10 січня 2014 року. За результатами отриманих відомостей з Автоматизованої інформаційно-пошукової системи ДТП (АІСП ДТП) станом на 08 січня 2014 року, страховик надіслав на адреси учасників події (страхувальнику ОСОБА_3, водію ОСОБА_4 та власнику автомобіля Toyota Camry ОСОБА_2) листи від 10 січня 2014 року за №№47606, 47607, 47608 з вимогою надати страховику можливість провести огляд причетних до ДТП автомобілів та не здійснювати їх відновлювальний ремонт до моменту проведення такого огляду відповідно до законодавств. Документальних доказів направлення таких листів та вручення/повернення відповідних поштових відправлень позивач до суду не подав.

За відсутності відповідей на вказані листи страховиком учасникам події були повторно направлені листи від 21 січня 2014 року за №№47881, 47882, 47883 з аналогічними вимогами не здійснювати відновлювальний ремонт причетних до ДТП автомобілів та надати їх страховику на огляд, два з яких були вручені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (згідно наявних у матеріалах справи копія корінців рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень).

Між тим, за результатами пошуку по картках обліку ДТП за номером кузову, страховиком з'ясовано, що 16 вересня 2013 року автомобіль ОСОБА_2 був учасником ДТП на території Оболонського р-ну м. Києва. На підтвердження даної обставини позивач надав довідку про дорожньо-транспортну пригоду №268396, видану Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві на запит ПрАТ "СК "Граве Україна".

За результатами перевірки через базу калькуляцій AudaHistory компанії Audatex cтраховиком встановлено наявність значної кількості розрахунків розміру матеріального битку стосовно автомобіля ОСОБА_3 Mitsubishi Colt, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що, на думку позивача, засвідчується витягом з бази калькуляцій.

У зв'язку з отриманням інформації про потрапляння автомобілів в ДТП протягом останнього року, у страховика виникли сумніви стосовно причин і обставин дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05 січня 2014 року. А тому для з'ясування причин та обставин даного ДТП страховиком прийнято рішення провести авто-технічну експертизу в доповнення до автотоварознавчої експертизи

З метою проведення авто-технічної експертизи страховиком 23 січня 2014 року було замовлено авто-технічне дослідження у ТОВ "Фінанс-Сервіс", покликане визначати відповідність механізму утворення пошкоджень автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок зіткнення з автомобілем Mitsubishi Colt, д.н.з. НОМЕР_1, у ДТП, що мало місце 05 січня 2014 року. Своїм листом №79 від 27 січня 2014 року ТОВ "Фінанс-Сервіс" повідомило позивача про те, що проведення вищезазначених досліджень є неможливим без проведення огляду автомобіля Панібратенка Б.А. Mitsubishi Colt, д.н.з. НОМЕР_1, а щодо питання встановлення дати виникнення пошкоджень автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2, то таке дослідження може бути проведене тільки в умовах офіційної сервісної СТО автомобілів марки Toyota, де можливе проведення комп'ютерної діагностики автомобіля.

У зв'язку з необхідністю проведення авто-технічного дослідження автомобіля Toyota Camry, належного потерпілій ОСОБА_2, тільки в умовах офіційної сервісної СТО, останню листом ПрАТ "СК "Граве Україна" №48066 від 28 січня 2014 року під розписку, було повідомлено про необхідність огляду автомобіля на сервісній СТО.

В подальшому, у зв'язку з відсутністю зі сторони страхувальника та потерпілої будь-яких дій, які свідчать про сприяння страховику в розслідуванні випадку ДТП, позивач своїми листами від 13 лютого 2014 року №№48638, 48639, 48640 вимагав у ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надати автомобілі для огляду представниками страховика (а у випадку з ОСОБА_2 огляду транспортного засобу виключно на умовах сервісного СТО). Дані листи позивача були отримані учасниками події, що засвідчується наявними у справі копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

20 лютого 2014 року страховику було надано заяву ОСОБА_2 про страхове відшкодування (вх. №48883 від 20 лютого 2013 року) та заяву про можливість додаткового огляду автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2, лише на СТО "Авто Профі" (вх. №48885 від 20 лютого 2014 року).

В зв'язку з тим, що СТО "Авто Профі" не є офіційним гарантійним сервісним СТО автомобілів Toyota, на матеріальній базі якої неможливо провести якісне авто-технічне дослідження автомобіля потерпілої, страховик листом №48924 від 21 лютого 2014 року повідомив ОСОБА_2 про необхідність огляду автомобіля обов'язково в умовах офіційного гарантійного сервісного СТО автомобілів марки Toyota.

У відповідь на цей лист страховика від 21 лютого 2014 року ОСОБА_2 в своїх листах №49716 від 20 березня 2014 року та №50554 від 15 квітня 2014 року повідомила про можливість додаткового огляду автомобіля на СТО "Авто Профі".

ОСОБА_3 автомобіль Mitsubishi Colt, д.н.з. НОМЕР_1, на огляд представнику страховика не надавався.

З урахуванням наведених обставин позивач, керуючись п. 33-1.1 ст. 33-1, п. 36.2. ст. 36, пп. 37.1.3 п. 37.1 ст. 37 Закону №1961-IV, з підстав невиконаннями ОСОБА_2 обов'язків, передбачених цим Законом, а саме шляхом ухилення та не сприяння страховику у встановленні причин та обставин настання страхового випадку, а також ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов'язань, передбачених Законом №1961-IV, що призвело до неможливості страховиком встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання, дійшов висновку про відмову у виплаті страхового відшкодування за заявою ОСОБА_2

Надаючи оцінку таким обставинам суд вказує, що відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону №1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Тобто, виключні випадки, коли шкода не відшкодовується, відмовляється у здійсненні страхового відшкодування, передбачені ст. 32, ст.37 Закону №1961-IV.

Статтею 32 Закону №1961-IV визначені випадки, коли шкода не відшкодовується: шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону; шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування"; шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях; шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента; шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу; шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій; шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою; шкоду, заподіяну життю та здоров'ю водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до статті 37 цього ж Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону (п. 37.1.1); вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону) (пп. 37.1.2); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (пп. 37.1.3); неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (пп. 37.1.4).

Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Суд встановив, що відмовляючи у виплаті страхового відшкодування на користь ОСОБА_2, позивач посилався на пп. 37.1.3 п. 37.1 ст. 37 Закону №1961-IV, а саме не виконання ОСОБА_2 та ОСОБА_7 обов'язку визначеного п. 33-1. 1 ст. 33-1 цього Закону.

Так, згідно вказаної ст. 33-1 Закону №1961-IV страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Зі змісту наведеної норми права вбачається, що вона не містить у собі умов надання страхувальником або потерпілою особою належного їм транспортного засобу на огляд страховику, зокрема такої як огляд на конкретному (спеціалізованому) СТО.

Дослідивши наявні матеріали справи суд встановив, що факт проведення представником позивача 28 січня 2014 року огляду автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2, належного ОСОБА_2, зафіксовано в протоколі огляду транспортного засобу від 28 січня 2014 року.

Надані позивачем до матеріалів справи копії довідки про дорожньо-транспортну пригоду №268396 та витяг з бази калькуляції оцінюються судом як такі, що не містять відомостей, які спростовують факт настання ДТП, що мало місце 05 січня 2014 року, характер пошкоджень транспортних засобів страхувальника та потерпілої, та/або викликають сумніви у розмірах заявлених вказаними особами майнових збитків.

Також, в ході розгляду Апеляційним судом міста Києва цивільної справи №757/25965/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ "СК "Граве Україна" про стягнення страхового відшкодування було встановлено, що страховик за звітом №85 від 19 лютого 2014 року визначив розмір страхового відшкодування у сумі 39289,73 грн.

Дослідивши матеріали цивільної справи апеляційний суд дійшов висновку, що в даному випадку заява потерпілої про виплату страхового відшкодування була отримана страховиком 20 лютого 2014 року, а відтак рішення про виплату або про відмову у виплаті їй страхового відшкодування повинно було прийнято страховиком протягом наступних 90 днів.

Та обставина, що учасниками ДТП не було надано автомобілі на авто-технічну експертизу замовлену страховою компанією для встановлення відповідності пошкоджень обставинам даної ДТП, не визнана Апеляційним судом міста Києва такою, що спростовує протиправність відмови ПрАТ "СК "Граве Україна" у виплаті страхового відшкодування (що оформлена листом від 18 квітня 2014 року №50789).

Натомість апеляційний суд дійшов висновку, що у такому випадку коли автомобіль позивачки був оглянутий представником страхової компанії, а можлива невідповідність пошкоджень є лише припущенням, виплата страхового відшкодування повинна бути здійснена у розмірі шкоди, оціненої страховиком за звітом №85 від 19 лютого 2014 року, тобто у розмірі 39 289,73 грн.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 18 лютого 2016 року у справі №757/25965/15-ц (провадження №22-ц/796/2192/2016) апеляційну скаргу ПрАТ "СК "Граве-Україна" було задоволено частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року змінено. А саме зменшено розмір стягнення із ПрАТ "СК "Граве-Україна" на користь ОСОБА_2 з 50 000,00 грн. страхового відшкодування, пені в розмірі 21 057,53 грн., збитків від інфляції в розмірі 29 212,72 грн., 3 % річних у розмірі 58,80 грн. пов'язаних з визначенням вартості матеріального збитку в розмірі 700,00 грн. до 38 789,73 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 Цивільно-процесуального кодексу України рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Документальні докази скасування цього рішення апеляційного суду в порядку касаційного або іншого перегляду сторони суду не пред'явили.

В силу норм ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно припису зазначеної процесуальної норми обставини встановлені Апеляційним судом міста України в ході розгляду цивільної справи №757/25965/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ "СК "Граве Україна" про стягнення страхового відшкодування страховик у зв'язку з відмовою страховика виплатити позивачці страхове відшкодування за наслідками ДПТ, що мало місце 05 січня 2014 року, за участю автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2, є доведеними.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що відповідач за результатами розгляду справи про порушення ПрАТ "СК "Граве Україна" законодавства у сфері фінансових послуг за зверненням ОСОБА_2 правомірно встановив, що зі сторони позивача наявні порушення п. 36,2 ст. 36 Закону №1961-IV.

Водночас суд встановив, що оскаржуване розпорядження відповідача було винесено поза межами строків, визначених Положенням №2319 ат ч. 2 ст. 250 Господарського кодексу України.

У відповідності до п.п. 4.5. 4.6, 4.21 розд. ІV "Провадження у справі про правопорушення" Положення №2319 Нацкомфінпослуг як колегіальний орган приймає рішення про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 9 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, протягом 60 календарних днів з дня порушення провадження у справі про правопорушення. А саме за результатами розгляду справи про правопорушення Нацкомфінпослуг або уповноважена особа Нацкомфінпослуг приймає одне з таких рішень: про застосування заходу впливу або про закриття справи про правопорушення.

Строк для прийняття рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 9 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, може бути продовжений Нацкомфінпослуг до 90 днів з дня порушення провадження у справі про правопорушення в разі: витребування додаткових документів, даних та інформації, необхідних для прийняття рішення; необхідності проведення додаткової перевірки.

Крім того, п. 4.20 Положення №2319 передбачено, що провадження у справі про правопорушення може бути зупинено, якщо: справу про правопорушення неможливо розглянути до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається в суді, - до набрання рішенням суду в такій справі законної сили; призначається або проводиться експертиза (на час проведення експертизи); необхідно отримати додаткові докази у справі про правопорушення. Час зупинення розгляду справи про правопорушення не зараховується до строку розгляду цієї справи про правопорушення.

При цьому, днем початку провадження у справі про правопорушення є дата складання посадовою особою Нацкомфінпослуг акта про правопорушення. Акт про правопорушення складається та підписується в двох примірниках не пізніше 15 робочих днів з дати виявлення порушення законодавства про фінансові послуги. (п. 4.3 цього ж Положення).

З наявних у справі матеріалів вбачається, що днем початку розгляду Нацкомфінпослуг справи про правопорушення позивачем законодавства у сфері фінансових послуг є дата складання посадовою особою відповідача акта від 14 липня 2014 року №866/13-15/13/6.

Своїм розпорядженням від 04 вересня 2014 року №2597 Нацкомфінпослуг зупиняло провадження у справі про правопорушення до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається в Апеляційному суді міста Києва, а саме цивільної справи №760/11053/14 за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ "СК "Граве Україна" про стягнення страхового відшкодування, до набрання рішенням суду в цій справі законної сили.

19 вересня 2014 року ПрАТ "СК "Граве Україна" подало до канцелярії Нацкомфінпослуг лист вих. №475 від 19 вересня 2014 року, яким повідомило про набрання рішенням суду у справі №760/11053/14 законної сили. До цього листа від 19 вересня 2014 року товариство додало роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень копію ухвали Апеляційного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року №22-ц/796/9139/2014, винесеної у справі №760/11053/14 за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ "СК "Граве Україна" про стягнення страхового відшкодування.

Згідно цієї ухвали апеляційного суду від 03 вересня 2014 року ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 30 травня 2014 року, якою повернуто позов повернуто позивачу (ОСОБА_2) для направлення до належного суду за підсудністю.

30 липня 2015 року Нацкомфінпослуг надіслала ПрАТ "СК "Граве Україна" вимогу щодо надання інформації та документів (вих. №4607/13-8 від 30 липня 2015 року), в якому зазначила про відсутність у неї інформації про розгляд у судах справи №760/11053/14, та вимагала у страховика письмові пояснення та підтверджуючі документи стосовно результатів розгляду вищезазначеної справи у судах.

Своїм листом від 03 серпня 2015 року №177 (вх. від 05 серпня 2015 року) ПрАТ "СК "Граве Україна" повідомило Нацкомфінпослуг про те, що про факт набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі №760/11053/14 страховик вже повідомляв Нацкомфінпослуг листом №475 від 19 вересня 2014 року та повторно надало копію ухвали Апеляційного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року.

13 жовтня 2015 року за результатами розгляду справи про порушення позивачем законів та інших нормативних актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом від 14 липня 2014 року №886/13-15/13/6, Нацкомфінпослуг винесено оскаржуване розпорядження №2493.

В ході розгляду судом даної справи відповідачем факт отримання Нацкомфінпослуг 19 вересня 2014 року листа ПрАТ "СК "Граве Україна" №475 від 19 вересня 2014 року з відомостями про набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №760/11053/14 останнім документально спростовано не було.

Отже, суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність у відповідача правових підстав для зупинення провадження у справі про порушення позивачем законів та інших нормативних актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, після отримання листа ПрАТ "СК "Граве Україна" №475 від 19 вересня 2014 року. Як наслідок строк, встановлений п. 4.5. Положенням №2319 для розгляду відповідачем справи про правопорушення та прийняття рішення про застосування заходу впливу у вигляді зобов'язання порушника (ПрАТ "СК "Граве Україна") вжити заходів для усунення порушення, за результатами її розгляду сплинув у 2014 році.

Також, суд погоджується, що в даному випадку на спірні правовідносини, поширюються вимоги ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України (далі - ГП України), згідно якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки в даному випадку заходи впливу у вигляді зобов'язання порушника-суб'єкта господарювання, який надає фінансові послуги (в тому числі послуги зі страхування), вжити заходів для усунення порушення, відповідають визначенню адміністративно-господарської санкції згідно ст.ст. 238, 239 ГП України (а саме є заходом організаційно-правового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання, що застосовується уповноваженим органам за порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, та встановлений законам).

Отже, оскаржуване розпорядження відповідача мало бути винесено в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 250 ГП України, що останнім дотримано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" до уповноваженої особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 13 жовтня 2015 року №2493 про застосування заходу впливу до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна".

3. Присудити на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" (код ЄДРПОУ 19243047) здійснений ним судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (однієї тисячі двісті вісімнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, (код ЄДРПОУ 38062828).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин