Ухвала суду № 62366917, 01.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 листопада 2016 рокусправа № 804/4108/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

за участю:

прокурора: Бурлаченко О.Л.,

представника відповідача: Загрії Р.О.,

представника позивача: Сої М.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екомаркет Плюс»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у справі №804/4108/16 за позовом керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Екомаркет Плюс» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

04 липня 2016 року керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: стягнути з рахунків у банках, які обслуговують ТОВ «Екомаркет Плюс» на користь місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності у розмірі 312 393 грн. 83 коп., в рахунок погашення податкового боргу по податку на нерухоме майно у розмірі 50648 грн. 17 коп.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг по орендній платі за землю в сумі 312393,83 грн. та по податку на нерухоме майно в сумі 50648,17 грн., який утворився в результаті несплати самостійно нарахованих платником податків зобов'язань визначених деклараціями з плати за землю за 2014, 2015 та 2016 роки та декларації по податку на нерухоме майно за 2014, 2015 роки та уточнюючої декларації за 2014 рік. Сума боргу не сплачується відповідачем, а тому підлягає примусовому стягненню з рахунків в банках, обслуговуючих ТОВ «Екомаркет Плюс».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з рахунків у банках обслуговуючих ТОВ «Екомаркет Плюс» податковий борг:

- по орендній платі за земельні ділянки комунальної власності (р/р 33216812700229, код бюджетної класифікації 18010600, отримувач УДКСУ у Петриківському районі, МФО 805012) в сумі 312393 (триста дванадцять тисяч триста дев'яносто три) грн. 83 коп.;

- по податку на нерухоме майно (р/р 35217020000291, код бюджетної класифікації 18010400, отримувач УДКСУ у Петриківському районі, МФО 805012) в сумі 50648 (п'ятдесят тисяч шістсот сорок вісім) грн. 17 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підстави для стягнення коштів в судовому порядку відсутні, оскільки відносини з приводу оренди землі виникли на підставі договірних відносин, а тому позов керівника Новомосковської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дніпродзержинської ОДПІ про стягнення податкового боргу за оренду землі не підлягає розгляду в порядку визначеному КАС України. Крім того, відповідач наголошує, що в силу приписів чинного законодавства, податковий орган зобов'язаний був надіслати на адресу підприємства податкову вимогу по кожному окремому виду податку та податковому періоду, лише тоді у відповідача виникли б підстави для сплати коштів в рахунок боргу по податковим платежам, що утворився протягом за 2014, 2015 та 2016 роки.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомаркет Плюс" є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції.

Відповідачем були подані декларації з плати за землю за 2014 рік згідно якої відповідач визначив податкове зобов'язання в сумі 114382,20 грн., за 2015 рік згідно якої відповідач визначив податкове зобов'язання в сумі 143901,65 грн., за 2016 рік згідно якої відповідач визначив податкове зобов'язання в сумі 123102,93 грн.

Також, відповідачем подані декларації по податку на нерухоме майно за 2014, 2015 роки та уточнюючої декларації за 2014 рік, згідно яких відповідач нарахував податкові зобов'язання в сумі 50648,17 грн.

Податкові зобов'язання визначені деклараціями з плати за землю за 2014, 2015 та 2016 роки та деклараціями по податку на нерухоме майно за 2014, 2015 роки та уточнюючої декларації за 2014 рік, відповідач повністю не сплатив, внаслідок чого утворився податковий борг в сумі 363042 грн.

На виконання пункту 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу було вручено податкову вимогу № 3 від 04.02.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Вирішення питання щодо можливості стягнення податкового боргу в сумі 363042 грн. з рахунків в банках, обслуговуючих ТОВ «Екомаркет Плюс» є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не сплачено задекларовані суми податку з оренди земелених ділянок комунальної власності та податку на нерухоме майно, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 363042 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку з рахунків платника в обслуговуючих банках.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій у разі їх наявності), самостійно узгодженого платником податків платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст.. 95 Податкового кодексу України,стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів за податковим боргом відбувається на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Як вже зазначалось, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з ТОВ «Екомаркет Плюс» суми податкового боргу з орендної плати за землю та податку на нерухомість всього на суму 363042 грн..

Встановлені обставини справи свідчать, що податковим органом було дотримано процедуру формування та надіслання на адресу відповідача податкових вимог про сплату податкового боргу, у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за умови несплати відповідачем податкового боргу, наявні достатні підстави для стягнення коштів у розмірі 363042 грн.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо непідсудності даної справи в частині стягнення боргу з орендної плати за землю адміністративному суду, оскільки відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відтак, оскільки позивач у даній справі, в інтересах якого подано позов, є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, та який в силу Закону наділений повноваженням на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду саме адміністративним судом в порядку КАС України.

Також, необґрунтованими є доводи заявника щодо недотримання позивачем порядку надіслання податкової вимоги ТОВ «Екомаркет Плюс», в частині не надіслання відповідачу податкової вимоги по кожному окремому податку та податковому періоду, оскільки приписами п. 95.2 ст. 95 ПК України, чітко передбачена можливість звернення до суду за стягненням податкового у випадку несплати податкових зобов'язань у 60-деннний строк з моменту надіслання податкової вимоги.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екомаркет Плюс» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у справі №804/4108/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів в порядку передбаченому ст. 212 КАС України.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко