Постанова № 62351907, 26.10.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2016 р.Справа № 923/607/16Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.,

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

від відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми «Агролісінвест»

на рішення господарського суду Херсонської області від 02.08.2016

у справі № 923/607/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль»

до Приватної виробничо-комерційної фірми «Агролісінвест»

про стягнення 655 152,89 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 26.10.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2016 року Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» (далі ОСОБА_3, позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми «Агролісінвест» (далі Фірма, відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання овердрафту №015/352093/186562 від 06.12.2013 в сумі 626 880,95 грн., а саме: заборгованість по кредиту 446 971,61 грн., заборгованість по відсоткам 172 859,31 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків 28 271,97 грн., штраф за невиконання п. 6.1. договору овердрафту 4 700,00 грн., штраф за невиконання п. 6.2. договору овердрафту 2 350,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив зобовязання за кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів за користування овердрафтом, а також самостійно не надала фінансовий звіт за перший квартал 2015 року та не повідомила ОСОБА_3 про настання обставин, що вплинули на виконання нею умов кредитного договору.

24.06.2016 ОСОБА_3 звернувся до господарського суду з заявою по уточнення загального розміру заборгованості в звязку з арифметичною помилкою в позовній заяві і просив стягнути 655 152,89 грн. що не впливає на розмір складових заявлених позовних вимог.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.08.2016 позов Банку задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 446 971,61 грн. боргу по кредиту, 172 859,31 грн. боргу по процентам, 28 271,97 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 4 700,00 грн. штрафу за невиконання п. 6.11. договору овердрафту, 2 350,00 грн. штрафу за невиконання п. 6.2 договору овердрафту, 9 403, 21 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивоване тим, що позивач в силу 33 ГПК України, довів в установленому законом порядку обставини, на які він посилається як на підстави своїх вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Фірма звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно зясовані та не доведені обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 21.09.2016.

16.09.2016 до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що обставини наведені в апеляційній скарзі не відповідають дійсності, доводи останньої не обґрунтовані нормами матеріального права, а також не надано заперечень щодо суми заборгованості її розміру .

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.09.2016 у звязку з клопотанням представника відповідача, розгляд апеляційної скарги відкладався до 26.10.2016.

26.09.2016 до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, яке судовою колегією задоволено та прийнята відповідна ухвала від 26.09.2016.

10.10.2016 до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, яке судовою колегією також задоволено та прийнята відповідна ухвала від 10.10.2016.

Представник відповідача 26.10.2016 в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити останню. Крім цього, представник відповідача просив суд залучити до матеріалів справи додатковий документ та у звязку з цим, розгляд справи відкласти, продовживши строк її розгляду.

26.10.2016 представник позивача надана пояснення, в яких заперечував прости апеляційної скарги та просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім цього, представник позивача заперечував щодо заявлених представником відповідача клопотань.

Зясувавши думку представника позивача щодо заявлених клопотань представником відповідача, судова колегія відмовила у задоволенні останніх, оскільки у відповідача було достатньо часу з дня отримання ухвали суду апеляційної інстанції про прийняття апеляційної скарги до провадження (майже два місяці з 29.08.2016 по 26.10.2016), для надання до суду додаткових документів, крім цього, відповідач не зміг пояснити колегії суддів, що йому перешкоджало надати додатковий документ до суду першої інстанції. Отже, судова колегія переглядає справу в апеляційному порядку відповідно до ст. 101 ГПК України за доказами на підставі яких господарським судом прийнято рішення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарським судом встановлено що 06.12.2013 року між Банком (кредитором) та Фірмою (позичальником) укладено договір про надання овердрафту №015/352093/0186562 та додаткові угоди до нього від 22 січня 2014 року та від 20 березня 2015 року, за умовами якого встановлено максимальний ліміт овердрафту в сумі 470 000,00 грн. зі строком користування до 06.12.2016 року (дата закінчення строку доступності овердрафту) зі сплатою 30,00 % фіксованої процентної ставки (у разі скасування максимального та поточного лімітів фіксована процентна ставка становить 40 %) на фінансування господарської діяльності та поточних/або не передбачуваних витрат позичальника

Банком встановлений овердрафт до поточного рахунку позичальника №26006368625, МФО 380805, який відкритий в АТ «ОСОБА_3 Аваль».

Кредитор на умовах договору надає позичальнику можливість використання овердрафту з поточного рахунку в межах діючого поточного ліміту, внаслідок чого за зазначеним поточним рахунком виникає дебетове сальдо. З моменту виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку, кредитор є таким що надав позичальнику овердрафт. Дебетове сальдо, зафіксоване на поточному рахунку на кінець кожного календарного дня, є заборгованістю позичальника за овердрафтом (п.п. 1.1., 1.4. кредитного договору).

Процентна ставка за користування овердрафтом становить 30,00 % річних. У разі скасування максимального та поточного лімітів з підстав, визначених в підпунктах 8.2.1. - 8.2.7. пункту 8.2. кредитного договору, в порядку передбаченому пунктом 8.3. кредитного договору, з дати скасування лімітів - процентна ставка становить 40,00 % річних. Нарахування процентів за овердрафтом здійснюється щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом протягом усього строку наявності безперервного дебетового сальдо. Позичальник сплачує проценти щомісяця в день, що відповідає календарному дню відкриття поточного рахунку, а саме 16 числа (п. 4.1. кредитного договору (в редакції дод. угоди № 015/352093/186562-2 від 20.03.2015 року), п.п. 4.2., 4.4. кредитного договору).

Пунктом 8.3.3. кредитного договору встановлено, що з дати скасування максимального ліміту до повного погашення кредитної заборгованості, позичальник сплачує проценти в розмірі 40,0 %, які нараховуються кредитором щомісячно на суму кредитної заборгованості, з урахуванням періодів, визначених пунктом 4.4. кредитного договору.

Погашення овердрафту відбувається за рахунок коштів, що надходять на поточний рахунок позивальника. Овердрафт є погашеним у випадку відсутності на поточному рахунку дебетового сальдо. Погашення кредитної заборгованості здійснюється за рахунок будь-яких коштів позичальника (п. 5.2. кредитного договору).

Відповідно до п. 11.2 кредитного договору позичальник на вимогу кредитора сплачує за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми прострочення платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

Господарським судом вірно встановлено, що станом на 05.05.2016 відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів за користування овердрафтом, у зв'язку з чим позичальник повинен повернути овердрафт в сумі 446 971,64 грн.. Крім цього, позивач на підставі п.п. 4.2., 4.4. кредитного договору нарахував Фірмі проценти із застосуванням фіксованої процентної ставки в розмірі 40,0 % за користування кредитними коштами за період з 21.03.2015 по 05.05.2016 в сумі 172 859,31 грн., а також на підставі п. 11.2 кредитного договору позичальнику нарахована пеня в сумі 28 271,97 грн. (період прострочки з 17.02.2014 по 05.05.2016).

Позичальник-юридична особа зобов'язаний самостійно надавати кредитору щоквартально, не пізніше 30-го числа місяця після закінчення відповідного звітного кварталу документи, що підтверджують його фінансовий стан - бухгалтерський баланс та звіт про фінансові результати. Позичальник зобов'язаний письмово повідомляти кредитора про будь-які зміни у юридичному стані та фінансово-господарській діяльності позичальника, які можуть вплинути на виконання ним зобов'язань за кредитним договором у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дати настання таких обставин (п.п. 6.1., 6.2. кредитного договору). Проте в порушення вимог кредитного договору відповідач самостійно не надав-фінансовий звіт за 1-й кварта 2015 року та не повідомив позивача про настання обставин, що вплинули на виконання ним умов кредитного договору.

Відповідно до п. 11.2.2 за невиконання або неналежне виконання позичальником обов'язків, передбачених статтями 3, 6 та 7 кредитного договору, застосовується штраф в розмірі 0,5 % від максимального ліміту, вказаного в пункті 1.3 але не менше 500,00 грн. Штраф сплачується за кожен факт порушення одноразово.

За порушення п.6.1. кредитного договору відповідачу нарахований штраф в сумі 4 700,00 грн.

За порушення п.6.2. кредитного договору відповідачу нарахований штраф в сумі 2 350,00 грн.

Відповідно до п.11.5. кредитного договору до всіх правовідносини, пов'язаних з укладенням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 05.05.2016 загальна заборгованість відповідача за договором про надання овердрафту №015/352093/186562 від 06.12.2013 становить 655 152,82 грн., яка складається з заборгованості по кредиту 446 971,61 грн., заборгованості за відсотками 172 859,31 грн., пені по відсотках 28 271,97 грн., штрафу за неналежне виконання обов'язків вставлених п.6.1. договору 4 700,00 грн., штрафу за неналежне виконання обов'язків встановлених п.6.2.договору 2 350,00 грн.

25.07.2015 позивач направив відповідачу претензію-вимогу за вих. №140-7-0-371, яка залишена без відповіді та реагування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками суду першої інстанції про задоволення заявлених Банком позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, за змістом ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Отже, беручи до уваги вищенаведене та встановлені господарським судом обставини справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати заборгованості Фірмою, суд першої інстанцій обґрунтовано та правомірно дійшов висновку про задоволення заявлених Банком позовних вимог.

Стосовно доводів відповідача в апеляційної скарги, що ОСОБА_3 не надав відповідних доказів щодо наявності заборгованості за кредитним договором, то судова колегія вважає, що це твердження не відповідає фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з договору про надання овердрафту № 015/352093/186562 від 06.12.2013, надання кредитних коштів має місце за наявності одночасно двох умов, коли у позичальника на поточному рахунку відсутні власні кошти та при здійсненні переказів (платежів) з поточного рахунку на інші рахунки. При цьому переказ (платіж) здійснюється Банком за вказівкою позичальника (Апелянта) на підставі платіжних документів, які надаються платником до банку. Реєстр платежів за період з 06.12.2013 (дата встановлення овердрафту до поточного рахунку № 26006368625) підтверджується випискою по поточному рахунку, який був наданий Банком до суду. Оскільки позичальником з грудня 2014 року було зменшено обсяг середньомісячних безготівкових надходжень на поточний рахунок ОСОБА_3 21.03.2015 року скасував встановлений ліміт овердрафту.

Виписки руху коштів відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітні» є первинними документами, які підтверджують проведення Банком господарських операції, щодо видачі кредитних коштів, їх обліку та нарахування процентів за користування кредитними коштами.

В підтвердження суми заборгованості та нарахованих до сплати процентів за користування овердрафтом, дат та сум платежів, які здійснені позичальником з поточного рахунку з метою погашення заборгованості, Банком було надано розрахунок боргу, який є офіційним документом банківської установи та належними доказом наявності заборгованості у Апелянта перед Банком оскільки він підписаний посадовою особою банку - начальником відділу супроводження кредитів малого та корпоративного бізнесу ОСОБА_4

Крім цього, як доказ наявності заборгованості матеріали справи містять копію заочного рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 04.12.2015року по справі № 667/7763/15-ц та копію ухвали апеляційного суду Херсонської області від 18.04.2016 року, відповідно до якої апеляційний суд в частині стягнення заборгованості з ПВКФ «Агролісінвест» закрив провадження з підстав не підсудності цього спору суду цивільної юрисдикції, та стягнув з ОСОБА_5, як фінансового поручителя, заборгованість в сумі 508 584, 51 грн.

Проте, відповідач доказів погашення кредитного боргу не надав.

При цьому слід зазначити, що тягар по доказуванню вищевказаних обставин згідно приписів ст. 33 ГПК України покладено в даному випадку на відповідача (боржника).

Отже, наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував порушив норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 02.08.2016 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:Головей В. М.

Судді:Гладишева Т. Я.

ОСОБА_6