Ухвала суду № 62351744, 28.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5599/16

УХВАЛА

28 жовтня 2016 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання незаконними дій,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, в якій позивачка просить суд визнати незаконними дії державного виконавця відділу виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Гамбаль О.Є. щодо не проведення рецензування звіту з незалежної оцінки майна під час виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19.01.2011 року №2-884/11; визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області Гамбаль О.Є. щодо не повідомлення позивача про результати визначення вартості чи оцінки майна; визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області Гамбаль О.Є. щодо не надання матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення; визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області Гамбаль О.Є. щодо не надання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що відповідно до рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19.01.2011 року по справі №2-884/11 з позивачки було стягнуто заборгованість на користь АТ «УкрСиббанк» в розмірі 712915,88 грн. На виконання зазначеного рішення виконавчою службою було відкрито виконавче провадження №28657127 з примусового виконання виконавчого листа №2-884/11, виданого Суворовським районним судом м. Одеси від 22.07.2011 року.

Позивачка вказує, що 25 квітня 2012 року Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі своєї Одеської філії на виконання договору №10/006/12/1 від 17 лютого 2012 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладеного з Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, провело прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень перукарні за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, буд. 90. Стартова (початкова) ціна була встановлена в розмірі 424236,80 грн.

Разом з чим, на думку позивачки, при підготовці необхідних документів для проведення прилюдних торгів державним виконавцем ВПМР УДВС Головного управління юстиції в Одеській області Гамбаль О.Є. були допущені порушення Закону України «Про виконавче провадження», а саме: представнику позивачки ОСОБА_3 не надано можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, лист Начальника вказаного відділу Шапошника В.В. вихідний №09.1-29750-В-6/488 від 26 грудня 2011 року не відповідає вимогам закону України «Про виконавче провадження», оскільки з його змісту не можливо встановити: дату проведення оцінки, форму проведення оцінки, ким була проведена оцінка, методи та способи проведення оцінки, яким чином оформлені результати проведення оцінки. У зв'язку з чим, позивачка вважає, означений лист не може вважатися належним ознайомленням сторін з результатами проведення оцінки майна. Також, позивачка вказує, що державним виконавцем було порушено порядок повідомлення та ознайомлення сторін із результатами проведення оцінки майна та не було проведене рецензування звіту з незалежної оцінки майна, що призвело до незаконної реалізації майна по заниженій ціні.

ОСОБА_1 в адміністративному позові наголошує, що вона як боржник є стороною у виконавчому провадженні в розумінні ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.4 ст.82 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно із п.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010р. №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Отже, суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження. Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні. У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому судам слід ураховувати, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором. Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників. Справи за позовами про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) належать до справ адміністративної юрисдикції незалежно від суб'єкта звернення до суду (частина п'ята статті 82 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ст.383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Порядок оскарження рішень, дій (бездіяльності) державного виконавця встановлений нормами розділу VII ЦПК України (ст.ст.384-389).

Як зазначає позивачка в адміністративному позові, виконавчий лист №2-884/11 від 22.07.2011р. виданий Суворовським районним судом м.Одеси на виконання рішення цього ж суду від 19.01.2011р., отже у позовній заяві ОСОБА_1 йдеться про виконання виконавчого документа, щодо якого законом (Цивільний процесуальний кодекс України) установлено інший порядок оскарження дій та рішень державного виконавця, ніж ст.181 КАС України.

Отже дана справа за позовною заявою ОСОБА_1 не належить до юрисдикції адміністративного суду та підлягає розгляду в порядку, встановленому ст.ст.383-389 ЦПК України, загальним судом за правилами цивільного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання незаконними дій.

Керуючись п.1 ч.1 ст.109, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання незаконними дій.

Копію ухвали невідкладно надіслати ОСОБА_1 разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Згідно ч.ч.4,5 ст.109 КАС України ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали через суд першої інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян