Ухвала суду № 62349549, 25.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 р. Справа № 876/6448/16 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Бадівській О.О.,

за участю представників позивача - Карпова В.С., Мигути Л.П.,

та відповідача - Воришко М.В.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс Холдінгс» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року у справі за позовом Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс Холдінгс» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2016 року Тисменицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ОДПІ) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс Холдінгс» (далі - ТОП) в якому просила стягнути з розрахункових рахунків у банках та за рахунок готівки відповідача заборгованість в сумі 852776,80грн в дохід місцевого бюджету.

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що за відповідачем рахується податковий борг який залишається не сплаченим, а тому у відповідності до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК) такий підлягає стягненню з його рахунків за рішенням суду.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року у справі №809/814/16 заявлений позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило ТОВ, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. У поданій апеляційній скарзі вказує на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду передбачений ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), що виключає можливість задоволення його вимог.

16.09.2016 Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» (далі - ПАТ) подано клопотання про залучення його як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Протокольною ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, оскільки рішення суду у даній справі, жодним чином не може вплинути на права, свободи, інтереси або обв'язки ПАТ, адже таке володіє правом на звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, яким є майно ТОВ у вигляді основних засобів та обладнання, у розглядуваній ж справі, вирішується питання стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках та за рахунок готівки ТОВ, правом на які ПАТ не володіє (доказів протилежного суду не надано).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем порушено вимоги законодавства стосовно сплати узгодженого податкового боргу, а тому такий підлягає стягненню за рішенням суду, оскільки залишається не сплаченим.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за ТОВ станом на 23.06.2016 рахувалася заборгованість в сумі 852776,80грн по платі за змелю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Дана заборгованість є узгодженою, оскільки виникла у зв'язку з несплатою відповідачем коштів самостійно задекларованих ним у поданих деклараціях (а.с.14-18).

Відтак, оскільки вищезазначені податкові зобов'язання сплачені відповідачем лише частково, то у ТОВ наявний податковий борг в сумі 852776,80грн, який залишається несплаченим, що зумовило звернення ОДПІ із цим адміністративним позовом до суду.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст.92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

ПК регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Не є спірним питанням факт наявності у ТОВ податкового боргу, а також підстави його виникнення, що також підтверджується відповідачем у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такий лише вказує, що податковий орган пропустив встановлений ст.99 КАС строк звернення до суду.

Предметом доказування в даній справі є наявність правових підстав для стягнення судом усієї суми податкового боргу відповідача в розмірі 852776,80грн з його рахунків.

Згідно з п.41.2 ст.41 ПК органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Податковий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 ПК. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пунктів 95.2 - 95.3 ст.95 ПК, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 59.5 ст.59 ПК передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу позивачем надсилалась йому податкова вимога від 11.03.2015 №157-18 (а.с.19), яка ним отримана 13.03.2015 (а.с.20) та не оскаржувалась.

З моменту направлення податкової вимоги, борг ТОВ не переривався, що підтверджується матеріалами справи (доказів протилежного суду не надано).

Відтак, податковий борг станом на день звернення податкового органу із розглядуваним позовом та розгляду справи судом першої інстанції, не був погашеним в повному обсязі.

Оскільки за відповідачем рахувався податковий борг у розмірі 852776,80грн, а суду першої інстанції не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт погашення цього податкового боргу, суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, що такий борг підлягає погашенню на підставі рішення суду.

Твердження апелянта про порушення податковим органом строків звернення до суду з цим позовом, встановлених ст.99 КАС не ґрунтуються на законі з огляду на положення ПК щодо строків звернення податкових органів до суду з позовами до суб'єктів господарювання - платників податків.

Зокрема, згідно з п.102.4 ст.102 ПК у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним..

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання про підставність позовних вимог ОДПІ щодо стягнення з рахунків ТОВ відкритих у банківських установах, які обслуговують такого платника та його готівкових коштів на користь місцевого бюджету податковий борг в сумі 852776,80грн.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс Холдінгс» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 31 жовтня 2016 року.