Рішення № 62344965, 27.10.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.10.2016 Справа № 920/842/16

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будпартнер-інвест», м. Ромни, Сумська область,

до відповідачаОСОБА_1 підприємства Чисте місто Роменської міської ради, м. Ромни, Сумська область,

про стягнення 117171 грн. 61 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 (довіреність від 14.09.2016);

Від відповідача ОСОБА_3 (доручення від 21.07.2016);

При секретарі судового засідання Мудрицька С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 117 171 грн. 61 коп., в тому числі 55539 грн. 31 коп. заборгованості за виконані роботи відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 05/08-13 від 05.08.2013, 16005 грн. 00 коп. заборгованості за надані автопослуги відповідно до укладеного між сторонами договору № 03/08-13 від 03.08.2013, 39 310 грн. 02 коп. інфляційних збитків, 6317 грн. 28 коп. 3 % річних, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору № 03/08-13 від 03.08.2013.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 132 від 18.10.2016, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

05.08.2013 між сторонами було укладено договір підряду № 05/08-13, відповідно до умов якого позивач бере на себе зобовязання на замовлення відповідача виконати будівельно-монтажні роботи власними та/або залученими силами на обєкті «Улаштування залізобетонного покриття на полігоні відходів».

За умовами п. 2.1. договору, відповідач зобовязаний прийняти виконані роботи в строк не пізніше 10 днів після їх завершення і здійснити остаточний розрахунок за них згідно актів виконаних робіт КБ-3 та КБ-2в.

Згідно з 4.1. договору, договірна ціна складає 55 539 грн. 31 коп.

Відповідно до п. 5.1. договору, позивач, по факту виконаних робіт, надає відповідачу акти по формі КБ-3 та КБ-2в і рахунок за виконані роботи. Відповідач здійснює платежі за виконані роботи на підставі підписаних актів і рахунків.

Матеріалами справи, зокрема актом приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-3 за серпень 2013 року, виставленим рахунком на оплату № 38 від 29.08.2013, підтверджується факт виконання позивачем та прийняття відповідачем виконаних робіт на загальну суму 55539 грн. 31 коп.

Крім того, 03.08.2013 між сторонами укладено договір 03/08-13 про надання автопослуг, відповідно до умов яких відповідач доручає, а позивач зобовязується надати автопослуги з вивозу рідких нечистот на підставі заявок відповідача, який в свою чергу зобовязується прийняти послуги та розрахуватись за них.

Відповідно до п. 2.1. договору, відповідач оплачує надані послуги згідно акту виконаних робіт та рахунку, предявленому позивачем з розрахунку 55 грн. 00 коп. за 1 (один) рейс транспорту.

Пунктом 2.2. договору визначено, що розрахунок за надані послуги проводиться шляхом перерахування відповідачем коштів на рахунок позивача протягом 1 місяця з моменту отримання замовником рахунку.

Матеріалами справи, а саме актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 32 від 29.08.2013 та виставленим рахунком № 37 від 29.08.2013, підтверджується факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг на загальну суму 16 005 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не оплатив виконані роботи та надані автопослуги, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 71 544 грн. 31 коп., в тому числі в сумі 55 539 грн. 31 коп. за виконані роботи відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 05/08-13 від 05.08.2013, в сумі 16 005 грн. 00 коп. за надані автопослуги відповідно до укладеного між сторонами договору № 03/08-13 від 03.08.2013.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач вказує на те, що з 12.12.2013 по 07.03.2014 Роменською обєднаною держфінінспекцією було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Чисте місто» Роменської міської ради за період з 01.11.2011 по 30.11.2013. Відповідно до проведеної перевірки було встановлено, що на баланс КП «Чисте місто» РМР полігон відходів (сміттєзвалище) не передавався. Жодних погоджувальних документів та містобудівної документації виконання робіт по будівництву улаштування залізобетонного покриття полігону відходів у підприємства немає, на 2013 рік видатків на проведення робіт по облаштуванню залізобетонного покриття полігону відходів в сумі 55,54 тис.грн. не планувалося. Полігон відходів знаходиться в оренді у Головного управління міського господарства Роменської міської ради, що вказує на необхідність укладення договору на виконання робіт по будівництву улаштування залізобетонного покриття полігону відходів ТОВ «Будпартнер-інвест» саме з Головним управлінням міського господарства Роменської міської ради. Крім того, залізобетонне покриття, яке було облаштоване ТОВ «Будпартнер-інвест», після трьох місяців з дня передачі до експлуатації, прийшло у непридатність (залізобетоні плити полопалися та провалилися). Причина такого пошкодження була в тім, що плити взагалі не підходить для укладання на дорогу під експлуатацію важкою спецтехнікою.

В силу ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Разом з цим, відповідач не подав доказів того, що ним було заявлено про недоліки у виконаних позивачем роботах, обґрунтованих доказів неякісного чи не в повному обсязі виконання підрядних робіт.

Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року підписаний повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень.

Відсутність висловлених відповідачем зауважень до виконаних робіт свідчить, в свою чергу, про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у відповідача обов'язку щодо їх оплати.

Згідно актом звірки взаємних розрахунків станом на 09.09.2013, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками, відповідач підтверджує факт наявності боргу перед позивачем за виконані роботи за серпень 2013 року в сумі 55539 грн. 31 коп. відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 05/08-13 від 05.08.2013.

Відповідач не розрахувався за виконані роботи, доказів того, що ним було заявлено про недоліки у виконаних позивачем роботах не подав.

Разом з цим, суд не приймає до уваги обставини, на які відповідач посилається в обґрунтування своїх заперечень проти позову, оскільки судом встановлено, що договір підряду № 05/08-13 від 05.08.2013, укладений між сторонами, є чинним та не визнаний недійсним в судовому порядку, а тому повинен виконуватись сторонами належним чином, суд враховує презумпцію правомірності договору, а також те, що факт виконання робіт позивачем на виконання вказаного договору підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема актом приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-2в, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-3 за серпень 2013 року, виставленим рахунком на оплату № 38 від 29.08.2013.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Судом встановлено, що факт надання позивачем відповідачу автопослуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 32 від 29.08.2013, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб, виставленим позивачем відповідачу рахунком № 37 від 29.08.2013.

Визнання відповідачем факту наявності боргу перед позивачем за надані автопослуги підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2013 по 09.09.2013.

При цьому відповідач за надані послуги своєчасно та у повному обсязі не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання не допускається; договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

З огляду на викладене, оскільки відповідач не подав належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову, останні спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати виконаних робіт та наданих автопослуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 71 544 грн. 31 коп., в тому числі в сумі 55 539 грн. 31 коп. заборгованості за виконані роботи відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 05/08-13 від 05.08.2013, 16005 грн. 00 коп. заборгованості за надані автопослуги відповідно до укладеного між сторонами договору № 03/08-13 від 03.08.2013.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату виконаних робіт та наданих послуг відповідачеві нараховані 3 % річних та інфляційні збитки, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором підряду № 05/08-13 та договором про надання автопослуг № 03/08-13, в тому числі 3% річних в сумі 4925 грн. 50 коп., інфляційні збитки в сумі 30 521 грн. 60 коп. за період з 09.09.2013 по 22.08.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 55 539 грн. 31 коп., 3% річних в сумі 1391 грн. 78 коп., інфляційні збитки в сумі 8788 грн. 42 коп. за період з 30.09.2013 по 22.08.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 16 005 грн. 00 коп.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у листі від 01.07.2014року Аналізі практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві, підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, повинно враховуватися, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті "Урядовий кур'єр". При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Оскільки при розрахунку інфляційних збитків позивачем не враховано, що індекс інфляції розраховується в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу, судом здійснено перерахунок інфляційних збитків, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру, в тому числі за період з 09.09.2013 по 22.08.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 55 539 грн. 31 коп., згідно з яким інфляційні збитки складають 49498 грн. 98 коп. (сукупний індекс інфляції 1,891); за період з 30.09.2013 по 22.08.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 16 005 грн. 00 коп. згідно з яким інфляційні збитки складають 14264 грн. 33 коп. (сукупний індекс інфляції 1,891). Розрахунок здійснений судом за допомогою програми Ліга:Закон Еліт 9.4.1. ТОВ Інформаційно-аналітичний центр Ліга, ТОВ Ліга Закон, 2016 та долучений до матеріалів справи.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт та наданих послуг, а також те, що право позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України, суд вважає обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6317 грн. 28 коп. та інфляційних збитків в сумі 39310 грн. 02 коп. (в межах заявлених до стягнення сум).

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1757 грн. 58 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Чисте місто Роменської міської ради (вул. Залізнична, буд. 125, м. Ромни, Сумська область, 42000, код ЄДРПОУ 37431005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпартнер-інвест» (вул. Дудіна, буд. 18Б, м. Ромни, Сумська область, 42009, код ЄДРПОУ 37929676) 55539 грн. 31 коп. заборгованості за виконані роботи, 16005 грн. 00 коп. заборгованості за надані автопослуги, 39 310 грн. 02 коп. інфляційних збитків, 6317 грн. 28 коп. 3 % річних, 1757 грн. 58 коп. судового збору.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.10.2016.

Суддя Є.А. Жерьобкіна