Ухвала суду № 62368235, 27.10.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.10.2016 Справа № 920/1331/15Господарський суд Сумської області у складі судді Костенко Л.А., секретаря судового засідання Олтушевської І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/1331/15, порушеної за заявою кредитора Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області до боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1), про визнання банкрутом,

За участі представників сторін:

боржник - ОСОБА_1

представник гр. ОСОБА_2 - ОСОБА_3

представник ліквідатора - ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Сумської області від 28.09.2015р. у справі №920/1331/15 фізичну особу ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедура, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Терещенко В.О.

До суду звернувся гр. ОСОБА_2 із заявою, в якій просить суд: виключити автомобіль Gееlу, модель НОМЕР_3 синього кольору, 2008 року випуску кузов № НОМЕР_2, реєстраційний №ВМ 9059АІ, з ліквідаційної маси; зобов'язати ліквідатора арбітражного керуючого Терещенко В.О. повернути автомобіль Gееlу, модель НОМЕР_3 синього кольору, 2008 року випуску кузов НОМЕР_2, реєстраційний №ВМ 9059АІ ОСОБА_2.

Свої вимоги ОСОБА_2 мотивує наступним:

В період часу з липня 2007 року по січень 2014 року, ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

В період спільного проживання, 29.05.2008 р., між ОСОБА_1 та АКБ «Правекс-Банк» було укладено кредитний договір № 5329-020/08Р, відповідно до якого, банк надав позичальнику кредит в національній валюті України на загальну суму 46600 грн., для своєчасної оплати вартості автомобіля за договором купівлі-продажу ФКбВС-2 від 27.05.2008 р. та сплати відповідних страхових платежів. Кредит надавався з 29.05.2008 р. по 29.05.2013 р.

За вказані кредитні кошти було придбано автомобіль Gееlу, модель НОМЕР_3 синього кольору, 2008 року випуску кузов НОМЕР_2, реєстраційний №ВМ 9059АІ який був зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1.

Протягом усього часу дії кредитного договору ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 виплачувались грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитом. У грудні 2013 р. кредит було виплачено в повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

У зв'язку з тим, що автомобіль Gееlу, модель НОМЕР_3 синього кольору, 2008 року випуску кузов НОМЕР_2, реєстраційний №ВМ 9059АІ був набутий за час проживання однією сім'єю, але був зареєстрований на праві власності одноособово за ОСОБА_1, ОСОБА_2 вимушений був в серпні 2015 року звернутись до Зарічного районного суду м. Суми з позовом про визнання вказаного автомобіля спільною сумісною власністю подружжя та визнання за ним права власності ? частину цього автомобіля.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 15.02.2016 р. у справі №591/6173/15-ц, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено, в тому числі визнано за ним право власності на ? частину автомобіля Gееlу, модель НОМЕР_3 синього кольору, 2008 року випуску кузов НОМЕР_2, реєстраційний №ВМ 9059АІ .

Як стало відомо заявнику, автомобіль Gееlу, модель НОМЕР_3 синього кольору, 2008 року випуску кузов НОМЕР_2, реєстраційний №ВМ 9059АІ, включено до ліквідаційної маси банкрута, та вживаються заходи до його реалізації з метою задоволення вимог кредиторів.

Посилаючись на те, що автомобіль є неподільною річчю, та порушується право власності, ОСОБА_2 просить суд задовольнити заяву.

Ухвалою господарського суду від 27.09.2016р. призначено розгляд заяви ОСОБА_2 в судове засідання на 20.10.2016р.

В судовому засіданні 20.10.2016р. оголошувалась перерва у розгляді справи до 11 год. 00 хв. 27.10.2016р.

Ліквідатор надав відзив на заяву ОСОБА_2 в якій просить суд відмовити в задоволенні заяви.

Ухвалою господарського суду від 30.05.2016р. ОСОБА_2 залучений до участі у справі №920/1331/15.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 листопада 2015 року у справі №591/6173/15-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 15 лютого 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2016 року встановлено факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім'ю без реєстрації шлюбу з липня 2007 року по січень 2014 року. Визнано автомобіль Gееlу, реєстраційний №ВМ 9059АІ, синього кольору, 2008 року випуску кузов № НОМЕР_2, реєстраційний №ВМ 9059АІ, спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину вказаного автомобіля.

Ліквідатор в ході проведення ліквідаційної процедури включив автомобіль до ліквідаційної маси, та розпочав його продаж на аукціоні.

Відповідно до п. 6 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Статтею 183 Цивільного кодексу України визначено що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення; неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до положень ст. 364 Цивільного кодексу України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 Цивільного кодексу України; у разі якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки; компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Відповідно до положень ст. 366 Цивільного кодексу України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.

У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

За змістом зазначеної статті 366 Цивільного кодексу України слідує про необхідність врахування переважного права на придбання частки у спільній частковій власності співвласниками цього майна, останніх слід повідомляти про переведення на кредитора прав і обов'язків співвласника - боржника за правилами, передбаченими ст. 362 цього Кодексу. Право власності за кредитором може бути визнано лише після відмови інших співвласників від здійснення переважного права купівлі.

Відповідно до ст. 318 Цивільного кодексу України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

При здійсненні ліквідаційної процедури відносно боржника ОСОБА_1 стосовно частки майна ОСОБА_2 не відбулося а ні виділення частки в натурі, а ні призначення грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Також з матеріалів справи, зокрема, кредитного договору №5329-020/08Р від 29.05.2008р. укладеного між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 вбачається, що купівля автомобіля здійснена ОСОБА_1 як фізичною особою, а не підприємцем. В матеріалах справи також відсутні докази того що спірний автомобіль був задіяний в підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_1

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно ч. 1 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Cуд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 ГПК України провадження у справа про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з урахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Положеннями ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено що фізична особа є боржником лише за зобов'язаннями, які виникли у неї у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правила передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язка із здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 8 ст. 90 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі визнання фізичної особи банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно фізичної особи, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що станом на день розгляду заяви гр. ОСОБА_2 йому не виділена в установленому законом порядку частка його майна яке знаходиться у спільній частковій власності, не визначена в установленому законом порядку сума компенсації вартості його частки, автомобіль Gееlу, реєстраційний №ВМ 9059АІ не застосовувався ОСОБА_1 у здійсненні підприємницької діяльності, і вказані обставини порушують право власності заявника, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 частково, а саме стосовно виключення автомобіля Gееlу, реєстраційний №ВМ 9059АІ, із ліквідаційної маси.

Суд залишає без задоволення вимогу ОСОБА_2 про повернення йому автомобіля Gееlу, реєстраційний №ВМ 9059АІ, оскільки зазначений автомобіль не був зареєстрований за ОСОБА_2 Крім того, повернення власнику майна, яке виключено із ліквідаційної маси знаходиться в компетенції ліквідатора.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40, ст. 90 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 318, ст. 321 Цивільного кодексу України, ст. 4-1, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву гр. ОСОБА_2 про виключення автомобіля Gееlу, модель НОМЕР_3 синього кольору, 2008 року випуску кузов № НОМЕР_2, реєстраційний №ВМ 9059АІ, з ліквідаційної маси та зобов'язання ліквідатора арбітражного керуючого Терещенко В.О. повернути автомобіль ОСОБА_2 - задовольнити частково.

2. Виключити автомобіль Gееlу, модель НОМЕР_3 синього кольору, 2008 року випуску кузов № НОМЕР_2, реєстраційний №ВМ 9059АІ, з ліквідаційної маси.

3. В іншій частині заяву - залишити без задоволення.

4. Ухвалу направити кредитору, боржнику, ліквідатору, ОСОБА_2

Повний текст ухвали складений 31.10.2016р.

СУДДЯ Л.А. КОСТЕНКО