Ухвала суду № 62339855, 26.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7277/16

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Сватаненка В.І.,

Черевка П.М.,

при секретарі Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним,-

встановила:

У листопаді 2015 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив визнати недійсним договір позики від 16 березня 2006 року, який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали, яка оскаржена, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Залишаючи позовні вимоги ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з'явився до суду, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяви про слухання справи за його відсутністю до суду не подавав.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просив визнати недійсним договір позики від 16 березня 2006 року, який був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.3-6).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2015 року відкрито провадження по справі та призначено попереднє судове засідання на 16 грудня 2015 року (а.с.17).

Відповідно до журналу судового засідання від 16.12.2015 року справу слуханням було відкладено на 09 лютого 2016 року (а.с.30-32). Усі сторони по справі були повідомлені (а.с.33).

09.02.2016 року до суду від ОСОБА_3 надійшла заява про відкладання розгляду справи (а.с.37).

Клопотання позивача було задоволено, справу слуханням відкладено на 16 березня 2016 року, що підтверджується журналом судового засідання від 09.02.2016 року (а.с.42-43).

10 березня 2016 року від представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 до суду надійшла заява з проханням відкласти розгляд справи у зв'язку з зайнятістю (а.с.46).

Згідно журналу судового засідання від 16.03.2016 року сторони по справі до суду не з'явилися, справу слуханням відкладено на 20 квітня 2016 року (а.с.47).

На судове засідання 20.04.2016 року позивач не з'явився, справу слуханням призначено на 08 червня 2016 року (а.с.50-51).

Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 08.06.2016 року у зв'язку з перебуванням судді у відпустці справу до слухання призначено на 27.06.2016 року (а.с.55).

З довідкового листа суду від 08.06.2016 року вбачається, що про час та місце розгляду справи на 27 червня 2016 року були повідомлені представник відповідача - ОСОБА_5 та позивач ОСОБА_3, про що сторони особисто розписалися (а.с.56).

На судове засідання, що було призначено на 27 червня 2016 року сторони, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи до суду не з'явилися, у зв'язку з чим слухання справи було відкладено на 03 серпня 2016 року, що підтверджується журналом судового засідання (а.с.57)

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_3 про судове засідання, що було призначено на 03.08.2016 року був повідомлений 08.07.2016 року, про що особисто розписався (а.с.69).

До судового засідання, що було призначено на 03.08.2016 року сторони до суду не з'явилися (а.с.73). Оскаржуваною ухвалою суду від 03 серпня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду, оскільки позивач, будучи належним чином повідомленим про дату та місце проведення судових засідань, повторно до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив (а.с.74-75).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

В матеріалах справи відсутні будь-які клопотання позивача або його представника про розгляд позовної заяви без їх участі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, будучи сповіщений про час та місце розгляду справи, повторно не з'явився до суду, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим суд першої інстанції на законних підставах залишив його позовну заяву без розгляду.

Посилання апелянта на те, що він не був повідомлений про розгляд справи на 27.06.2016 року та 03.08.2016 року спростовується матеріалами справи та є необґрунтованим (а.с.56, 69).

Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання ОСОБА_3 на те, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 74 ЦПК України, оскільки не надіслав йому повістку про розгляд справи, оскільки такої необхідності не було, так як про розгляд справи на 27.06.2016 року позивач був повідомлений під розписку особисто, що передбачено ч. 5 ст. 74 ЦПК України.

Що стосується судового засідання, що було призначено на 03.08.2016 року судова повістка була відправлена рекомендованою поштою на адресу позивача, яку він особисто отримав, про що розписався у повідомленні (а.с.69).

Частиною п'ятою ст.74 ЦПК України передбачено, що судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Таким чином, посилання позивача на те, що суд у порушення вимог ст. 74 ЦПК України не надіслав йому повістку про розгляд справи, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_3 під розписку був повідомлений про наступне судове засідання у суді першої інстанції (а.с.56).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 на судові засідання, що були призначені на 27.06.2016 року та 03.08.2016 року, був повідомлений належним чином, але до суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, аналіз викладених вище обставин, неявки в судові засідання позивача, якому було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду позову, що в свою чергу призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті виниклого спору.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач ОСОБА_3, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повторно не з'явився до судового засідання, у зв'язку з чим суд першої інстанції на законних підставах залишив його позовні вимоги без розгляду.

Доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Крім того, слід зазначити, що про розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції на 26 жовтня 2016 року ОСОБА_3 був повідомлений судовою повісткою, яку він отримав 10 жовтня 2016 року, але до суду апеляційної інстанції він не з'явився, що також свідчить про незацікавленість у розгляді його позовної заяви (а.с.98).

При таких обставинах колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, ухвала суду відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

І.А. Артеменко

П.М. Черевко

В.І. Сватаненко