Постанова № 62300292, 05.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 липня 2011 року 14:15 № 2а-7426/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Паньків В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування повідомлення - рішення № 0007702300/0 від 14.10.2010року та скасування рішень за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1С, довіреність № б/н, від 09.06.11,

ОСОБА_2В, довіреність № б/н, від 12.05.11

від відповідача: ОСОБА_3В, довіреність № 2083/9/10-114, від 07.01.11

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.07.2011 року о 14 год. 15 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хіммашпроект» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації України у м. Києві, Державної податкової адміністрації України про переглянути і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2010 року № 0007702300/0 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в сумі 163 125 грн. 70 коп. податку на прибуток та 81 562 грн. 85 коп. штрафних санкцій. Залишити без зауважень суму 9 662 грн. 30 коп. податку на прибуток та 4 831 грн. 15 коп. штрафних санкцій (з урахуванням уточнення).

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене ДПІ у Шевченківському районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача проти позову заперечував та пояснив, що підчас перевірки встановлено порушення з боку Позивача п 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2, 2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, пп 5.4.10, п. 5.4, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі по тексту Закон №283), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 172788,00 грн.

Відповідач наполягає на відмовлені в задоволенні в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2011 р. закрито провадження у справі в частині скасувати рішення про результати розгляду первинної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 9358/10/25-026 від 16.12.2010 р.; скасувати рішення про результат розгляду повторної скарги Державної податкової адміністрації у м. Києві № 1634/10/25-114 від 21.02.2011 р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Хіммашпроект»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 р. по 20 червня 2010 р., валового та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 р. по 30 червня 2010 р. За результатами перевірки складено Акт від 30.09.2010 року №2622/23-09/31409414 (надалі Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено, що в порушення п 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2, 2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, пп 5.4.10, п. 5.4, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі по тексту Закон №283), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 172788,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки Позивачем було подано клопотання з додатковими документами до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

На підставі висновків Акту перевірки, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.10.2010 р. №0007702300/0, яким за позивачем визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 259 182,00 грн. За основним платежем 172 788 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 86394,00 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, Позивач скористався правом на апеляційне оскарження та подав скарги, проте скарги Позивача були залишенні без розгляду, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

По-перше. В Акті перевірки на стор. 9 зазначено, що в порушення вимог п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Товариство включило до складу валових витрат вартість придбаної електроенергії у ВАТ «Херсонобленерго», а саме: 1 квартал 2008 року - 16 869 грн., 2 квартал 2008 року - 11 792 грн., 3 квартал 2008 роки - 10321 грн. та 4 квартал 2008 року - 39998 грн.

Відповідачем зазначено витрати віднесені до складу валових витрат по факту перерахування грошових коштів постачальнику та по факту складання актів прийому-передачі.

Позивач зазначає, що Товариство збільшувало валові витрати по даті «першої події»: списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату електроенергії ВАТ «Херсонобленерго»Голопристанський РЕЗ і ЕМ.

Позивачем надано суду, регістри бухгалтерського обліку та копії первинних документів: оборотно-сальдова відомість по субрахунку 631 з контрагентом ВАТ «Херсонобленерго» Голопристанський РЕЗ і ЕМ за 2008 рік, де зазначається, що фактично сплачено ВАТ «Херсонобленерго»за постачання електроенергії за 2008 р. 317 701грн. 96коп. (в т.ч. ПДВ - 52 950 грн. 33 коп.); оборотно-сальдова відомість по рахунку: «ВР»з контрагентом «Херсонобленерго»Голопристанський РЕЗ і ЕМ за 2008 р., де зазначається, що у валові витрати включена сума в розмірі 264 751 грн. 61 коп.; копії банківських виписок.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств передбачено, що господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Таким чином, Закон України Про оподаткування прибутку підприємств прямо передбачає право платника податків віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари (роботи, послуги), які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і, як наслідок, відповідно до Закону України Про податок на додану вартість у такого платника податку виникає право на формування податкового кредиту.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у Позивача згідно з вимогами чинного законодавства виникли валові витрати за першою подією, а саме оплати товару (послуг).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Відповідач дійшов до помилкового висновку, що викладено у розділі 3.1.1. на стор. 5 Акту перевірки, а отже в цій частині позов підлягає задоволенню

Крім того, Суд звертає увагу, що дана позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.08.2010 р. К-21224/10.

По-друге. В Акті перевірки на стор. 10 зазначено, що Товариством завищено валові витрати по оплаті праці на 408 239 грн. 00 коп. та суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування на суму 149 917 грн. 00 коп..

Позивач зазначив, що для обслуговування нерухомих об'єктів, які знаходяться в Херсонській області, була необхідність у створенні Херсонської філії Товариства. Платник податку, який має відокремлені підрозділи, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Для ведення господарської діяльності підприємства та їх філії можуть залучати трудові ресурси. Відповідно до пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент дії даних відносин) до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат.

Згідно з пп. 5.7.1. вищенаведеного Закону, до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що на момент перевірки у Товариства були наявні відомості нарахування заробітної плати та відрахувань до соціальних фондів здійснених по Херсонській філії Товариства за друге півріччя 2007 року та 2008 рік. Однак, при складанні Акта перевірки дані зазначених відомостей не були враховані, оскільки працівниками податкової інспекції не було витребувано відомостей нарахування заробітної плати, які зберігались по місцю знаходження Херсонської філії ТОВ «Хіммашпроект». Для підтвердження вищесказаного до позовної заяви додано копії: зведена відомість нарахованої заробітної плати та відрахування до соціальних фондів по ТОВ «Хіммашпроект»за друге півріччя 2007 р., всього - сума витрат по заробітній платі 21 667,06 грн., а відрахувань до соціальних фондів - 7 973,47 грн.; зведена відомість нарахованої заробітної плати та відрахувань до соціальних фондів по Херсонській філії за друге півріччя 2007р. всього - сума витрат по заробітній платі - 160 116,27 грн., а відрахувань до соціальних фондів - 58 922,70 грн.

Всього за 2 півріччя 2007 року зведена відомість нарахованої заробітної плати та відрахувань до соціальних фондів: сума витрат по заробітній платі складає 181 783,33 грн., та відрахувань до соціальних фондів - 66 896,17 грн.; зведена відомість нарахованої заробітної плати та відрахувань до соціальних фондів по ТОВ «Хіммашпроект»за 2008 рік всього складає: сума витрат по заробітній платі -73 716,31 грн., а відрахувань до соціальних фондів - 27 289,02 грн.; зведена відомість нарахованої заробітної плати по Херсонській філії та відрахувань до соціальних фондів за 2008 рік всього складає: сума витрат по заробітній платі - 276 779,61грн., а відрахувань до соціальних фондів 100349,17 грн.

За 2008 р. зведена відомість нарахованої заробітної плати та відрахувань до соціальних фондів:- сума витрат по заробітній платі складає 350 495,92 грн., та відрахувань до соціальних фондів - 127 638,10 грн.

Позивач зазначає, що в Акті перевірки не враховано у складі валових витрат Товариства: витрати на оплату праці по Херсонській філії Товариства на загальну суму 436 895,88 грн., в тому числі витрати за 2 півріччя 2007 р. у сумі 160 116,27 грн. та 2008 р. у сумі 276 779,61 грн. (зазначені в додатках до скарги); сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування по Херсонській філії Товариства на загальну суму 159 271, 87 грн., в тому числі за 2 півріччя 2007 р. у сумі 58 922,70 грн. та 2008 р. 100 349, 17 грн. (зазначені в додатках до позовної заяви).

Згідно вимог абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку

Відповідно до пп. 2.3.2 п. 2.3 ст. 2 Наказу ДПА України "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" № 327 від 10.08.2005 р. (далі - Наказ № 327) у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів. За період перевірки письмових пояснень генерального директора чи головного бухгалтера не було затребувано.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що віднесення валових витрат Товариства по оплаті праці та відрахувань до соціальних фондів підтверджено відповідними первинними документами.

Позивач зазначив, що Херсонська філія ТОВ «Хіммашпроект»на даний час ліквідована. В Акті позапланової виїзної перевірки Херсонської філії ТОВ «Хіммашпорект»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 01.04.2010 р., складеному ДПІ у Голопристанському районі Херсонської області, зазначається, що Херсонська філія ТОВ «Хіммашпроект»не є платником податку на прибуток, про що свідчить довідка ДПІ у Голопристанському районі Херсонської області №326/10 від 02.03.2011 р., тобто податок на прибуток розраховується та сплачується ТОВ «Хіммашпроект»консолідовано.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що ТОВ «Хіммашпроект»мало всі законодавчі підстави відображати валові витрати філії по оплаті праці та відрахування до соціальних фондів в складі декларації з податку на прибуток підприємств.

Крім того, судом встановлено, що Позивачем за період з 2007 року по 1 кв. 2010 року подавалися декларації з податку на прибуток без відмітки про консолідовану сплату податку на прибуток. Відмітка стояла в графі «звітна»податкової декларації, замість графи «звітна консолідована».

Позивач зазначає, що відсутність відмітки про консолідовану сплату податку на прибуток в декларації податку на прибуток не означає про несплату консолідованого податку, так як, ТОВ «Хіммашпроект»в деклараціях з податку на прибуток правильно відображало валові доходи та валові витрати і прибуток, що підлягає оподаткуванню.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що відповідачем помилково було викладено в Акті перевірки, що Підприємство завищило валові витрати по оплаті праці на 408 239,00 грн. та суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування на суму 149 917,00 грн., а отже в даній частині Позовні вимоги підлягають задоволенню.

По-третє. Позивачем визнано суму в розмірі 9 662,30 грн. податку на прибуток та суму 4 831,15 грн штрафні санкції за 3 квартали 2007 р. та з 4 квартал 2007 р.

В даній частині у відповідності до п.2 ч. 1 ст. 157 КАС України, Суд закриває провадження у справі.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірність прийняття ним оскаржуваного рішення в частині суми 163 125,70 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2010 року №0007702300/0 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в сумі 163 125,70 грн. податку на прибуток та 81 562,85 грн. штрафних санкцій.

3. В частині стягнення суми в розмірі 9 662,30 грн. податку на прибуток та суми 4 831,15 грн. штрафні санкції закрити провадження.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук