Ухвала суду № 62285270, 18.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/6189/16 Головуючий 1-ї інстанції - Пілюгіна О.М.

Справа № 635/1300/16-ц Доповідач - Бровченко І.О.

Категорія - стягнення аліментів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Бровченко І.О.,

суддів - Швецової Л.А., Карімової Л.В.,

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 01 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та про стягнення суми додаткових витрат на утримання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, який уточнювала під час судового розгляду справи, до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за рішенням суду та додаткових витрат на дитину.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 15 квітня 2011 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі від якого 29 серпня 2011 року народилась дочка ОСОБА_4. Подружнє життя не склалось і вони з відповідачем з 22 листопада 2012 року спільно не проживали, а рішенням суду від 01 лютого 2013 року шлюб розірвано.

Згідно рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 січня 2013 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивача на утримання дочки у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу). Рішенням суду від 18 лютого 2013 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання позивача, як дружини у розмірі 1/4 частина від усіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною ОСОБА_4 трирічного віку. Відповідач від добровільної сплати аліментів ухилявся, тому за заявою позивача були відкриті виконавчі провадження щодо стягнення аліментів. Від примусового стягнення аліментів відповідач також ухилявся, тому позивач звернулась до суду з позовом про стягнення пені та із заявою до державного виконавця про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності за несплату аліментів.

29 серпня 2014 року відповідач припинив сплачувати аліменти на утримання дружини у зв'язку з чим матеріальний стан позивача погіршився, а матеріальний стан відповідача покращився, тому позивач просить збільшити розмір аліментів, що підлягають стягненню на утримання доньки. Крім того, дитина потребує додаткових витрат, оскільки часто хворіє на застудні захворювання (гострий бронхіт, трахеїт, інше), також їй було встановлено діагноз - нейрогенний січовий міхур, мала травма пальця руки. До цього, дитина відвідує дитячий садок, кружок вивчення англійської мови, дитячої творчості. За період з 16 грудня 2013 року по 15 червня 2016 року позивач витратила на лікування та розвиток дитини грошові кошти у розмірі 16966 грн. 73 коп., з яких просить стягнути з відповідача ? частину у розмірі 8483 грн. 36 коп.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 01 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму додаткових витрат на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 5915 грн. 51 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції змінити в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити. В обгрунтування скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Рішення суду позивач по справі не оскаржує.

Вислухав доповідь судді, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що сторони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про її народження, серії НОМЕР_1, видане 09 вересня 2011 року Мереф'янською міською радою Харківського району Харківської області, актовий запис № 208 від 09 вересня 2011 року.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 25 січня 2013 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 листопада 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно довідки комунального закладу охорони здоров'я «Центр первинної медико - санітарної допомоги міста Мерефа Харківського району» № 2 від 14 січня 2016 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в АЗПСМ м. Мерефа як дитина, яка часто хворіє.

З довідки комунального закладу охорони здоров'я «Центр первинної медико - санітарної допомоги міста Мерефа Харківського району» від 10 червня 2014 року вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на диспансерному обліку як дитина, яка часто хворіє з діагнозами: бронхіт, фарингобронхіт, фарингіт, трахеобронхіт.

Крім того, дитина у березні 2013 року отримала травму пальця руки, а в період з 27 квітня 2016 року по 17 травня 2016 року проходила курс стаціонарного лікування щодо захворювання сечового міхура.

На підтвердження стану здоров'я дитини та проведення її лікування позивач надала: консультативний висновок від 23 вересня 2013 року дитячого лікаря психіатра; рентгенівські знімки руки, грудної клітини ОСОБА_4; чеки на придбання ліків; результати медичних, бактеріологічних аналізів та рахунки їх оплати; аналізів на чутливість до антибіотиків на рахунки їх оплати; результати мікробіологічних досліджень; консультативні висновки спеціалістів щодо стану здоров'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, протоколи ультразвукового обстеження органів черевини та нирок, ехокардіографії; товарний чек на придбання інгалятора за 1279 грн.; виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 1606 Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків за період з 27 квітня 2016 року до 17 травня 2016 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо захворювання сечового міхура.

Також судом першої інстанції в судовому засіданні було досліджено медичну картку стану здоров'я ОСОБА_4, копії сторінок якої долучені до матеріалів справи.

На лікування дитини в тому числі на придбання ліків, проведення аналізів, медичних обстежень, на придбання для дитини інгалятора, відповідно до призначень лікарів у медичній картці та медичних висновках, позивач з 16 грудня 2013 року до 15 червня 2016 року за наданими чеками витратила 10552 грн. 12 коп.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину суд керувався ст. 185 СК України та обґрунтовано виходив з того, що вони підлягають задоволенню у розмірі 1/2 частини від вартості лікування дитини.

Такі висновки рішення суду підтверджені доказами, які досліджені з додержанням вимог цивільно-процесуального закону і яким дана належна оцінка у сукупності з усіма обставинами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді прав щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернено увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Аналіз положень ст. 185 СК України дає підстави для висновку про те, що при вирішенні вимог про участь одного з батьків у додаткових витратах на дитину, суд має встановити реальне існування особливих обставин, які викликають необхідність таких витрат. Лише при наявності цих умов і їх встановленні можливе ухвалення рішення про стягнення таких витрат в конкретній сумі.

Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано належних доказів необхідності здійснення додаткових витрат на утримання дитини є безпідставними.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_4 за станом здоров'я є дитиною, яка часто хворіє і у зв'язку з цим перебуває на диспансерному обліку за місцем проживання, про що свідчить надана суду медична документація, в тому числі дані медичної картки, що досліджені у судовому засіданні і вказані обставини на думку судової колегії є особливими, що дає підстави для додаткових витрат на дитину.

Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до розгляду уточнені позовні вимоги, є помилковим. Збільшення позовних вимог щодо розміру додаткових витрат на утримання дитини не є зміною предмету або підстави позову. Згідно ч. 2 ст. 31 ЦПК України, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В АЛ И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Харківського районнного суду Харківської області від 01 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді -