Ухвала суду № 62285306, 20.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц-/790/5726/16 Головуючий І інстанції: Блага І.С.

Справа № 646/3773/16-ц Доповідач: Івах А.П.

Категорія: спадкові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Пономаренко Ю.А., Шевченко Ю.А.,

при секретарі - Каплоух Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_2 на праві власності належав житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 є бабусею позивача ОСОБА_1.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17).

Після її смерті відкрилась спадщина.

Спадкоємцем першої черги за законом була мати позивача - ОСОБА_3.

Станом на час смерті ОСОБА_2 не була зареєстрована у вищевказаному будинку, однак фактично проживала в ньому, за рахунок власних коштів дбала про оселю, робила поточний ремонт та у 1995 році добудувала вбиральню, душ та огорожу.

З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 мати позивача не зверталась та не отримувала свідоцтво на спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

Після її смерті спадкоємцем вищевказаного майна є він, оскільки у встановлений строк фактично прийняв спадщину, вступивши у володіння спадковим майном, оселився у вказаному будинку, з 2000 року дбає про нього, сплачує комунальні послуги та користується житловим будинком з надвірними будівлями.

У 2006 році він звернувся до Першої ХДНК з заявою про прийняття спадщини після смерті свої матері ОСОБА_3, однак нотаріусом було винесено постанову про відмову у здійсненні нотаріальних дій.

Посилаючись на ці обставини, вважав, що є власником за правом спадкування після смерті матері житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 липня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 на підставі довіреності від 11 березня 2016 року уповноважив ОСОБА_4 на здійснення від його імені юридично значимі дії:

-оформити його спадкові права на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на час смерті мешкала за адресою: АДРЕСА_1, отримати свідоцтво про право на спадщину, інші документи, отримати успадковане майно та зареєструвати права власності на майно у відповідних органах, та бути його представником у всіх органах влади, та місцевого самоврядування, у відповідному виконавчому комітеті, в органах та установах юстиції, компетентній держаній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса, в усіх відповідних установах та організаціях, комунальних підприємствах, органах РАЦС, в відповідному БТІ, а також в усіх інших компетентних комунальних установах, з усіх питань пов'язаних з визначенням розміру частки власності, одержанням оформлених документів, технічного паспорту, свідоцтва про право на спадщину, в тому числі бути моїм представником у нотаріальній конторі, у відповідному відділі державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідного управління юстиції, з питань проведення державної реєстрації права власності на успадковане майно на його ім'я, та вчиняти інші дії передбачені Законом України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

-бути його представником та вести усі його справи в усіх без винятку судових установах (в тому числі місцевих, апеляційних, адміністративних, Вищих спеціалізованих та Верховному суді України), органах державної влади та місцевого самоврядування, органах та установах юстиції (у державній реєстраційній службі, державній нотаріальній конторі, державній виконавчій службі, відділах РАГСу та інші), приватного нотаріуса, в інших державних органах (в тому числі в органах внутрішніх справ, прокуратури, державної податкової адміністрації, владних структурах, у відповідному Виконавчому комітеті та структурних підрозділах, житлово-експлуатаційних конторах, відповідному Бюро технічної інвентаризації, управлінні статистики та ін.), управліннях (відділах) земельних ресурсів, органах державного земельного кадастру, в банківських установах, комерційних банках, архівних установах, в усіх інших організаціях, підприємствах, установах, незалежно від підпорядкування, форм власності та галузевої належності, користуючись усіма правами, шо їх закон надає позивачеві, відповідачеві, третій особі та потерпілому, у тому числі з правами: закінчувати справи миром, визнавати або відмовлятися частково або повністю від позивних вимог визнання позову, зміна предмету позову, укладення мирової угоди, подавати скарги до вищих інстанції, одержувати копії рішень, ухвал, виконавчих листів, вимагати виконання, рішень, ухвал, постанов суду, пред'являти виконавчі листи до стягнення;

-підготувати всі необхідні документи для відчуження належного йому житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п'ять), сплачувати всі платежі (в тому числі комунальні) та податки;

-продати за суму і на свій розсуд належний йому житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

Для цього надав право: подання від мого йому необхідних довідок та документів, заяв, позовів, скарг, клопотань, одержання виписаних або оформлених на його ім'я документів, рішень, дозволів, актів, реєстраційних документів, довідок та інше, одержання будь - яких документів від громадян та юридичних осіб, отриманням дублікатів, архівних довідок, з правом посвідчувати копії документів, надавати та одержувати необхідні довідки та документи, в тому числі рішення суду, виконавчий лист, подавати від його імені різного роду документи, позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, приймати участь у судових засіданнях, заявляти відводи, подавати скарги на дії осіб які проводять дізнання, слідчого, прокурора та суд), подавати від його Імені заяви, в тому числі в разі необхідності, заяви про сімейний стан та належність вищезазначеного майна на праві особистої власності, заяву про видачу спадщини, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, одержати інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Свідоцтво про право на спадщину, видане на його ім'я, зареєструвати його, в разі необхідності на власний розсуд укласти та підписати від його імені договір про визначення часток власності між співвласниками, бути його представником в усіх компетентних органах та установах, в усіх органах влади, виконавчих комітетах, нотаріальних конторах, органах та установах юстиції (у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державних нотаріальних конторах, відділах РАГСу та інші), у всіх відповідних установах та організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування, в відповідному бюро технічної інвентаризації, в Державному земельному кадастрі, та управлінні земельних ресурсів, Управлінні Держземагенства у м. Харкова Харківської області, Головному управлінні Держземагенства у Харківській області, Головному управлінні Держгеокадастру у Харківській області, Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", а також в усіх інших компетентних землевпорядних, архітектурно-будівельних, комунальних установах, визначити кадастровий номер земельної ділянки, отримати Витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, укласти Попередній договір, додатки або зміни до нього, Договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, підписати його, сплачувати всі необхідні платежі, адміністративний збір, державне мито та податки, одержати гроші від продажу житлового будинку з надвірними будівлями, скрізь за нього розписуватись і виконувати інші дії, пов'язані з цією довіреністю.

На рішення суду першої інстанції від 22 липня 2016 року ОСОБА_4, діючи в інтересах позивача, подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, що подала апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Відповідно до положень ст. ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За положеннями ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання:

-чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та яким доказами вони підтверджуються;

-чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

-які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

-яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Розглядаючи спір, суд повно, всебічно з'ясував та встановив дійсні обставини справи, правильно визначився з юридичною природою правовідносин, що виникли між сторонами, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту вступу позивачем в управління або володіння спадковим майном після смерті його матері.

З висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується у повному обсязі.

Відповідно до глави 5 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-якіфактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухваленні рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Судова колегія вважає, що суд, виконавши вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

При цьому він обґрунтовано виходив із того, що згідно з положеннями ст. ст. 548, 549, 554 Цивільного кодексу Української PCP для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня її відкриття. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини (ст. 553 зазначеного Кодексу).

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини це не обов'язок спадкоємців, а їх право.

Якщо спадкоємець виявив згоду прийняти спадщину, вона визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст.548 ЦК України). Для того щоб прийняти спадщину, спадкоємець повинен подати заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини щодо її прийняття або фактично вступити в управління чи володіння спадковим майном.

Внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців виникає право, а не обов'язок прийняти її. Тому спадкоємець може відмовитись від прийняття спадщини. Якщо спадкоємець не вчинив жодної з дій, передбачених статтею 549 ЦК України, дій, що свідчать про прийняття спадщини, вважається, що він відмовився від спадщини.

На підтвердження факту вступу в управління або володіння спадковим майном позивачем ОСОБА_1 як суду першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду справи останнім не надано належних та допустимих, у розумінні вимог ст. 57-59,64 ЦПК України, доказів.

Пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, яка наділена повноваженнями від імені позивача не лише на участь у розгляді справи, а і на відчуження спірного майна за суму і на свій розсуд, щодо ведення господарства, оплати комунальних послуг та постійного користування домоволодінням її довірителя, спростовуються наявними у справі доказами.

На виконання вимог ст. 60 ЦПК України позивачем не підтверджено факт користування електроенергією та факт сплати за її використання, факт сплати налогу на земельну ділянку на якій розташований будинок, факт сплати за послуги по вивозу сміття у приватному секторі.

Рішення суду є таким, що відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України, на виконання вимог ч. 3 ст. 215 ЦПК України суд привів свої мотиви, з яких вважав встановленою відсутність фактів, якими позивачем обґрунтовувалися вимоги.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для їх задоволення, скасування чи міни рішення суду судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -