Рішення № 6226381, 23.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.09 Справа№ 2/49

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю помічника прокурора Нестеренко А.А., представника позивача Ваверчака Б.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган Управління комунальної власності Львівської міської ради, м. Львів до Приватного виробничо-комерційного підприємства “Львів-Струм”, м. Львів про стягнення 1074 грн. 50 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган Управління комунальної власності Львівської міської ради, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства “Львів-Струм”, м. Львів про стягнення 1074 грн. 50 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.03.2009р. призначив розгляд справи на 31.03.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 23.04.2009р.

В судовому засіданні прокурор, представник позивача позов підтримали, просили задоволити. З приводу заявленого позову пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна, по якому у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 1074 грн. 50 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 10.03.2009р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Прокурору, представнику позивача розяснено їх права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, суд встановив наступне:

30 травня 2002р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №Ш-0954 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень).

За цим договором орендодавець (позивач) на підставі наказу управління ресурсів від 20.05.2002р. №110-Н зобовязувався передати, а орендар (відповідач) прийняти в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ДКП ЖЕК-401.

Обєктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, 25, загальною площею 67,0 м2.

На виконання умов договору оренди №Ш-0954 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 30.05.2002р., позивач передав, а відповідач прийняв згідно акту приймання-передачі від 30.05.2002р. обумовлений обєкт оренди.

Відповідно п. 5.1. договору оренди №Ш-0954 від 30.05.2002р., розмір орендної плати за обєкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради і складає 85 грн. 92 коп. без ПДВ за перший місяць оренди.

Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції (п. 5.2. договору).

Пунктом 5.3. договору оренди №Ш-0954 від 30.05.2002р. передбачено, що орендна плата перераховується орендарем (відповідачем) не пізніше 10 числа місяця за попередній місяць з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

У звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань по договору оренди №Ш-0954 від 30.05.2002р. щодо перерахування орендної плати за вересень 2008р. - січень 2009р. включно, у нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 1074 грн. 50 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 1074 грн. 50 коп. боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 759, 762 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства “Львів-Струм”, м. Львів, проспект Шевченка, 18/7 (ідентифікаційний код 30053093) на користь Управління комунальної власності Львівської міської ради, м. Львів, площа Галицька, 15 (ідентифікаційний код 25558625) 1074 грн. 50 коп. боргу.

3.Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства “Львів-Струм”, м. Львів, проспект Шевченка, 18/7 (ідентифікаційний код 30053093) в користь державного бюджету 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя