Рішення № 6227374, 26.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.09 Справа№ 32/79

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м.Львів.

До відповідача: Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту», м.Львів.

Про стягнення 8 861,22 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_3 представник (довіреність №331 від 19.03.2009р.).

Від відповідача: Кіселик С.П. представник (довіреність б/н від 29.04.2009р.).

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору.

Позовні вимоги заявлено Суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2, м.Львів до Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту», м.Львів про стягнення 8 861,22 грн. з яких 7 079,64 грн. основний борг, 854,19 грн. пеня, 715,01 грн. інфляційні нарахування, 212,38 грн. три відсотки річних.

Ухвалою суду від 27.03.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 06.05.2009р. Ухвалами суду від 06.05.2009р. та 19.05.2009р. розгляд справи відкладено з підстав вказаних в даних ухвалах. Рішення прийнято 26.05.2009р.

Представником позивача подано клопотання вх. №10081 від 19.05.2009р., в якому він просить суд задоволити позовні вимоги лише в частині стягнення 7079,64 грн. основної суми боргу, від стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних відмовився.

Представник позивача в судовому засіданні 26.05.2009р. підтримав позовні вимоги в частині стягнення 7079,64 грн. основного боргу, заперечив проти відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду.

Представник відповідача підтримав клопотання про відстрочення (розстрочення) виконання рішення терміном на один рік.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,-

встановив:

24.04.2008р. між ОСОБА_2 (експедитор) та ЗАТ «Завод комунального транспорту»(замовник) було підписано замовлення на перевезення №54-600, згідно якого ЗАТ «Завод комунального транспорту»було надано під завантаження автомобіль РО 081 ВХ, та здійснено перевезення вантажу на умовах вказаних у замовленні.

Згідно п.10 замовлення на перевезення сума фрахту становить 7 0749,64 грн.

Термін оплати згідно п.11 замовлення на перевезення три банківські дні після виставлення рахунку.

Після здійснення перевезення позивач виставив відповідачу рахунок №СК-0000053 від 10.06.2008р. на оплату 7 079,64 грн. та акт здачі-прийняття робіт № СК-0000053 від 10.06.2008р., який був підписаний відповідачем, проте оплата ним не проведена.

17.11.2008р. позивач звернувся до ЗАТ «Завод комунального транспорту»з претензією вих. №804, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати по розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за надані послуги з перевезення вантажу, по замовленню на перевезення №54-600 від 24.04.2008р. становить 7 079,64 грн.

Від стягнення нарахованої пені в сумі 854,19 грн., 3% річних в сумі 212,38 грн. та збитків від інфляції в сумі 715,01 грн. позивач відмовився.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майново-господарські відносини автотранспортного підприємства і замовників автотранспорту регулюються главами 64, 65 ЦК України з врахуванням особливостей встановлених главою 32 ГК України, Законом України „Про транспортно-експедиторську діяльність”, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Згідно ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обовязок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобовязання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобовязання, повязані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Аналогічні положення містить ст.316 ГК України.

Згідно ст.9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність” перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт виконання позивачем зобовязань по договору підтверджується міжнародно-транспортною накладною (СМР), підписаним сторонами актом № СК-0000053 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 7 079,64 грн.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7 079,64 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про відстрочення (розстрочення) виконання рішення терміном на один рік, задоволенню не підлягає, оскільки відповідач не представив належних доказів в підтвердження обставин які можуть бути підставою для відстрочення (розстрочення) виконання рішення. Крім того, відповідач не конкретизував своє клопотання, не визначився що він просить відстрочити чи розстрочити виконання рішення.

За змістом ч. 1 ст. 121 ГПК України відстрочка та розстрочка виконання рішення суду два самостійних заходи і не можуть бути застосовані одночасно.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені позивачем докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, враховуючи факт визнання відповідачем позову, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, враховуючи відмову позивача від стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, є обгрунтованими, підтверджені матеріалами справи, та підлягають до задоволення.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст.49 ГПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 64, 65, 526, 530, 612, 625, 929 ЦК України, ст.ст.174, 193, 316 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту»(79026, м.Львів, вул.Стрийська, буд.45; р/р 2600740003476 ЛФ ВАТ КБ «Хрещатик»; МФО 385468; ЄДРПОУ 32483661) на користь Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в АКБ «Укрсиббанк»в м.Львові; МФО 351005, ЄДРПОУ НОМЕР_1) 7 079,64 грн. основного боргу, держмито в сумі 81,49 грн. та 94,27 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.