Ухвала суду № 62242632, 24.10.2016, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

24.10.2016

4-с/394/5/16

394/31/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ скаргу ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження посилаючись на те, що 22.03.2016 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області прийняв рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою та відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок неповернення боргу задовольнив частково, стягнув із скаржника на користь позивача борг в сумі 518779,68 грн. та судовий збір в сумі 5087,80 грн.

16.06.2016 року апеляційний суд Кіровоградської області зазначене рішення суду першої інстанції залишив без змін.

04.07.2016 року ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ була подана касаційна скарга на вищевказані рішення.

25.07.2016 року до нього подзвонив представник Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області та повідомив, що відносно нього 14.07.2016 року в. о. начальником Новоархангельського районного С ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_3 прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження якою: стягнуто борг у розмірі 523967,68 грн. та надано семиденний строк для виконання постанови, починаючи з часу її винесення 14.07.2016 року, надано боржнику строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження на добровільне її виконання; при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат повязаних з провадженням виконавчих дій; накладено арешт на все майно, що належить боржнику; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу; арешт накласти з моменту надходження постанови; копії постанови направлено на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, органу або посадовій особі, яка видала документ, та сторонам виконавчого провадження.

Оскаржувану постанову скаржник вважає незаконною, оскільки він її не отримував рекомендованим листом з повідомленням про вручення, не мав можливості у добровільному порядку виконати рішення суду у семиденний термін. Отже, і термін для добровільного виконання рішення, і термін для оскарження постанови в звязку з її отриманням не розпочався.

Виконавча дія щодо накладення арешту на все майно що належить боржнику теж позбавила скаржника можливості до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу.

Вважав, що державним виконавцем порушено вимоги частин 2 та 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» щодо звернення стягнення в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності та вимоги статей 27, 28 зазначеного Закону, щодо стягнення судового збору та накладення арешту. Просив визнати виконавчі дії в. о. начальника Новоархангельського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_3 щодо накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1; щодо накладення заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику: ОСОБА_1 лише в межах суми боргу. Накладення арешту з моменту надходження постанови; щодо стягнення судового збору - неправомірними. Визнати виконавчі дії в.о. начальника Новоархангельського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_3 при винесені ним постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2016 року - неправомірними, а постанову скасувати.

В судове засідання скаржник не зявився, але надав суду телефонограму в якій просив розгляд скарги проводити у його відсутність та задовольнити скаргу в повному обсязі.

В. о. начальника Новоархангельського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області також в судове засідання не зявився, але надав суду заяву в якій просив скаргу розглядати у його відсутність. Разом з тим, зазначив, що всі дії з примусового виконання виконавчого провадження № 51631455 проводились відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та інструкції з організації примусового виконання рішень, що діяли станом на 05.10.2016 року. Просив відмовити в задоволенні скарги.

Суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснювалось.

Дослідивши матеріали скарги суд вважає, що вона обґрунтована і підлягає частковому задоволенню приймаючи до уваги наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 3 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч .1 ст. 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У ст. 383 ЦПК України наголошується на тому, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» вказує на те, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Принципом верховенства права, визнається, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як встановлено, в провадженні відділу ДВС Новоархангельського РУЮ знаходиться виконавче провадження № 51631455 про стягнення з скаржника на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 518779,68 грн. та судового збору в сумі 5187,80, всього 523967,48 грн. /а.с.71-157/.

Постановою в. о. начальника Новоархангельського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_3 від 14 липня 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в якій зазначено про необхідність боржнику добровільно виконати рішення в семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій. Цією ж постановою накладено арешт на все майно, що належить скаржнику, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить вказаному в межах боргу, арешт накладено з моменту надходження постанови; копії постанови направлено на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, органу або посадовій особі, яка видала документ та сторонам виконавчого провадження /а.с. 12,86/.

Згідно статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження», які діяли на момент вчинення виконавчої дії, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Частинами 1 та 2 п. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», яка дія на момент вчинення виконавчої дії, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Гарантією прав осіб у виконавчому провадженню виступають положення частин 1 та 3 с. 6 Закону України «Про виконавче провадження», які діяли на момент вчинення виконавчої дії, відповідно до яких державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Перелік підстав для відкриття виконавчого провадження визначений у ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на момент вчинення виконавчої дії.

Частинами 1 та 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на момент вчинення виконавчої дії, державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 51631455 до відділу державної виконавчої служби з заявою звернувся представник боржника в якій просив прийняти до виконання виконавчий лист Новоархангельського районного суду про стягнення з скаржника на користь ОСОБА_2 боргу та сплаченого судового збору та просив накласти арешт на все майно боржника /а.с.79/.

14.07.2016 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, наклав арешт та заборонив здійснювати відчуження будь-якого майна скаржнику /а.с.12,86/.

Аналізуючи положення ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на момент відкриття виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що державний виконавець повинен був діяти у межах та у спосіб визначений законом, а саме спочатку вирішити питання про відкриття провадження за виконавчим листом, а потім іншою постановою приймати рішення, щодо накладення арешту на майно та заборони здійснювати відчуження будь-якого майна боржнику, навівши в ній вмотивовані аргументи та підстави, а не вказувати все в одній постанові. Тобто на виконання положень зазначеної статті державним виконавцем повинно виноситись дві різні за змістом постанови.

Разом з тим скаржник в скарзі наголошує на скасуванні в повному обсязі постанови про відкриття виконавчого провадження дана вимога не може бути задоволення, оскільки виходячи з положень ст. ст. 1, 8, 17, 25 Закону України «Про виконавче провадження» буде грубим порушенням прав стягувача, як сторони у виконавчому провадженні.

З огляду на викладене пункти 4 та 5 постанови про відкриття виконавчого провадження підлягають безумовному скасуванню. В звязку з скасуванням зазначених пунктів постанови державний виконавець в свою чергу повинен вирішити питання про винесення окремої постанови про накладення арешту на майно боржника та заборони здійснювати певні дії щодо розпорядження належного останньому майна.

Ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на момент вчинення виконавчих дій, вказує на те, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

В ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на момент вчинення виконавчих дій, законодавець вказав, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобовязаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Скаржника державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження повідомлено у спосіб не передбачений законом спосіб, оскільки зазначений документ направлено не рекомендованим листом, а направлено простою кореспонденцією.

Тобто фактично, скаржник належним чином не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження та не мав можливості добровільно та самостійно виконати рішення суду протягом семи днів. Копія зворотного повідомлення про отримання зазначеного виконавчого документа в матеріалах виконавчого провадження відсутня /а.с.71-157/. Так відповідно і дії державного виконавця про накладення арешту на майно та зобовязання здійснювати відчуження будь-якого майна, скаржником є незаконними.

В звязку з чим державному виконавцю потрібно належним чином повідомити, або вручити скаржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2016 року та після спливу семи днів, в разі не виконання в добровільному порядку, здійснювати примусове виконання рішення суду.

Ч. 1 та 2 ст. 387 ЦПК України вказують на те, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що дії державного виконавця під час проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 51631455 суперечили положенням ст. ст. 25, 27, 31 зазначеного Закону і повинні бути усунуті в найкоротші терміни, з метою виконання рішення суду в розумні строки.

На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, ст. ст. 208, 209,210, 387 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Скаргу ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження задовольнити в частково.

Визнати виконавчі дії в. о. начальника Новоархангельського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_3 щодо накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1, щодо заборони здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 неправомірними.

Визнати виконавчі дії в. о. начальника Новоархангельського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_3 в частині постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (п. 4 постанови), заборони здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 (п. 5 постанови) неправомірними.

Скасувати пункти 4 та 5 постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2016 року за виконавчим листом № 394/31-16-ц щодо накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 та заборони здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоархангельський районний суд шляхом подачі в пятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: