1Справа № 335/11482/16-ц 2/335/2318/2016
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про повернення позовної заяви
20 жовтня 2016 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ПАТ КБ „Приватбанк про стягнення суми банківського вкладу, 3% річних, суми інфляції за час прострочення повернення грошових коштів та пені.
Посилаючись на положення ч. 5 ст. 110 ЦПК України, згідно якої позов про захист прав споживачів можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача, позовну заяву подано за зареєстрованим місцем проживання позивача, ОСОБА_1
Разом з тим, доводи позивача про те, що спірні правовідносини врегульованоЗаконом України «Про захист прав споживачів»є безпідставними, адже остання просить вирішити спір саме на підставі відповідних нормЦивільного кодексу України.
Так, згідно преамбулиЗакон України «Про захист прав споживачів»цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини, які виникли між сторонами, випливають з договору банківського вкладу та не є предметом регулюванняЗакону України «Про захист прав споживачів», а врегульовані § 3 «Банківський вклад»глави 71 Цивільного кодексу УкраїнитаЗаконом України «Про банки та банківську діяльність». Зокрема вст. 1058 ЦК Українивизначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором.
Тобто, банківський вклад не є ані роботою (діяльністю виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб), ані продажем товару (продукції) у сенсі положень, визначенихЗаконом України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, аналіз наведених норм свідчить, що відносини, які виникають з банківського вкладу, не підпадають під предмет регулюванняЗакону України «Про захист прав споживачів»і положення цьогоЗаконуне застосовуються до відносин банківського вкладу. Відтак,Закон України «Про захист прав споживачів»може застосовуватися лише, коли позивач прямо вказує на порушення норм, гарантованих цим Законом.
За таких обставин, посилання позивача наЗакон України «Про захист прав споживачів»є помилковим, а тому його положення не можуть бути застосовані для визначення підсудності пред'явленої позовної заяви.
Згідно з вимогами ч. 2ст. 109 ЦПК Українипозови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказала, що ПАТ КБ „Приватбанк знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, що територіально не відноситься до підсудності Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
Відповідно до ст.115та п. 4. ч. 3 ст. ст.121 ЦПК Україниякщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позивачу необхідно звертатись з даним позовом до суду за місцезнаходженням відповідача.
Керуючись ст.ст. 109, 115 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу - повернути позивачу для звернення до належного суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н.І. Рибалко
Судове рішення № 62242263, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 20.10.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 335/11482/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: