Ухвала суду № 62239543, 25.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 р. Справа № 876/7220/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколін В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

участю секретаря Чопко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Карпати" та Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року у справі за позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Карпати" до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИЛА :

Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Карпати" 02.04.2014 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-франківську, Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі, Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі, Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що надіслані підприємству розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сформовані з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позивач вважає, що вказані суми виплачених пенсій колишнім працівникам Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Карпати" не підлягають відшкодуванню, а відтак ці кошти слід виключити з зазначених розрахунків.

Згідно з вказаними розрахунками також відповідачем пере призначено дати досягнення працівниками позивача пенсійного віку. Однак, з такими діями позивач не погоджується, оскільки на момент призначення вказаним особам пенсій на пільгових умовах, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " чітко передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на зазначених роботах у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону (тобто для жінок у віці 55 років за списком №2 ) в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення ". На думку позивача положення статті 26 у новій редакції згідно Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року N 3668-V стосується тільки тих осіб, у яких вперше виникло право на пенсійне забезпечення після набрання законної сили цими змінами. Відтак вважає, що відсутні підстави для повторного призначення пенсії за віком.

Оскаржуваною постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року позовну заяву - задоволено частково.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. В своїх вимогах покликається на надіслані підприємству розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сформовані з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позивач вважає, що вказані суми виплачених пенсій колишнім працівникам Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Карпати" не підлягають відшкодуванню, а відтак ці кошти слід виключити з зазначених розрахунків.

Згідно з вказаними розрахунками також відповідачем пере призначено дати досягнення працівниками позивача пенсійного віку. Однак, з такими діями позивач не погоджується, оскільки на момент призначення вказаним особам пенсій на пільгових умовах, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " чітко передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на зазначених роботах у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону (тобто для жінок у віці 55 років за списком №2 ) в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення ". На думку позивача положення статті 26 у новій редакції згідно Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року N 3668-V стосується тільки тих осіб, у яких вперше виникло право на пенсійне забезпечення після набрання законної сили цими змінами. Відтак вважає, що відсутні підстави для повторного призначення пенсії за віком.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в частковому задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. В своїх вимогах покликається на те, що перепризначення дат досягнення пенсійного віку пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 відповідачем здійснено у зв'язку з набранням чинності 1 жовтня 2011 року Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року N 3668-V, яким внесені зміни до ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ". Крім того зазначено, що гр. ОСОБА_7 перепризначення пенсійного віку не проводилося, пенсіонеру ОСОБА_8 проведено перерахунок до призначення пенсії з моменту призначення до лютого 2014 року в сумі 516,03 грн., пенсіонеру ОСОБА_9 в розрахунку за березень 2014 року виставлені донараховані суми індексації за лютий 2014 року в сумі 60,08 грн. Відповідач вважає, що ним у відповідності до вимог чинного законодавства було включено до гр..14 розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з 2014 року суми фактичних витрат на виплату пенсій таким пенсіонерам, як ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_21., ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подані скарги не підлягають задоволенню з наступних мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Карпати" зареєстроване, як юридична особа та згідно ч.3 ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " (далі-Закон) є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України, так як ст.14 Закону визначає відповідача страхувальником.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування " платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. При цьому до 28.04.2013 року підприємство було зобов'язано відшкодовувати пенсії до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 ЗУ "Про пенсійне забезпечення " (для жінок -55 років), а з 28.04.2013 року - до досягнення віку, встановленого ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", причому вказаний у даній нормі вік для жінок було збільшено з 01.10.2011 року відповідно до Закону України від 08.07.2011 за № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Враховуючи викладене, оскільки правовідносини з приводу відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій, призначених згідно пп.. "б"- "з" ст. 13 "Про пенсійне забезпечення ", виникають з моменту призначення таких пенсій, у відповідності до положень ст. 58 Конституції України, відповідно до п.2 рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року по справі №1-7/99 згідно якого до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, підчас якого вони настали або мали місце, обов'язок компенсації таких витрат до досягнення пенсіонерами віку, визначеного ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " в редакції Закону України від 08.07.2011 за № 3668-VI на переконання суду може поширюватись виключно на пільгові пенсії, призначені після 01.10.2011 року.

У судовому засіданні встановлено, що пенсіонерам ОСОБА_1 призначено пільгову пенсію з 28.01.2009 року, ОСОБА_3 - з 04.01.2010 року, ОСОБА_18 - з 05.07.2009 року, ОСОБА_5 - з 18.07.2010 року, ОСОБА_4 - з 21.03.2010 року, ОСОБА_6 - з 14.03.2011 року. Відповідно до ст. 72 КАС України дані обставини доказуванню не підлягають, як такі що визнаються сторонами і суду не виникає сумніву щодо їх достовірності та добровільного визнання.

Таким чином пільгові пенсії вищевказаним пенсіонерам були призначені до набрання чинності змінами в ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та до ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування ". За таких обставин суд приходить до висновку, що спірні розрахунки до яких включені витрати на виплату пенсій, призначених до 01.10.2011 року сформовані відповідачами протиправно.

Окрім цього суд не може погодитись з правомірністю оскаржуваних дій також виходячи з слідуючого.

Так згідно ч.2 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " та п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства зобов'язані відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Даний порядок врегульований положеннями Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка має нормативний характер, як така, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, та якою встановлено, що підприємства зобов'язані відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

Згідно пункту 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Згідно з пунктом 6.5. Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п. 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В абзаці другому пункту 6.8. Інструкції зазначено, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень"

Закону №1058-15, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно досліджених в якості письмових доказів по справі розрахунків за січень-березень 2014 року відповідачами по справі позивачу заявлено до відшкодування суми фактичних витрат на виплату та доставку пільговий пенсій -по пенсіонеру ОСОБА_8 в розмірі 516,03 грн. ( розрахунок за лютий 2014 року) - по пенсіонеру ОСОБА_9 в розмірі 60,08 грн. ( розрахунок за березень 2014 року). Дані суми за попередній період включені до графи 15.

Однак, на переконання суду включення до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за поточний місяць донарахувань за попередній період здійснено відповідачами з порушення вимог законодавства та за відсутністю відповідних повноважень.

Так, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 лютого 2003 року № 21-1, передбачено щомісячне стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за поточний місяць.

Законодавчі норми, які встановлюють порядок пенсійного забезпечення, не регулюють та не можуть регулювати спірні правовідносини, що виникли з приводу порушення позивачем порядку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, унормованого окремим законодавчим актом - Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, передбачено дві підстави для донарахування підприємству додаткових витрат понад місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій: 1) за новопризначеними пенсіями (за період з дати призначень пенсії до дати складання розрахунку; 2) за результатом звірки за попередній період (стягується недоплачена сума).

При цьому, стягнення недоплаченої суми за попередній рік, виявленої за результатами звірки, повинно здійснюватись одноразово, лише у першому поточному місяці року, тобто разом із сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень поточного року, що вбачається з приміток з позначкою "**" у доданої №№6,7 до п.6.4 вказаної Інструкції.

Друга підстава для стягнення донарахувань за попередні періоди передбачена ч.3 п.6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованим особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, згідно якої, суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сплачуються одночасно з оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Додатком 6 до Інструкції - у графі "№15" розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (тобто за Списком №2). У примітках до розрахунку вказано, що зазначена сума сплачується одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, вищевказаною Інструкцією передбачено стягнення витрат за попередній період лише відносно осіб, яким призначені пенсії напередодні періоду стягнення (за період з дати призначення пенсій до дати складання розрахунку), тобто за новопризначеними пенсіями. Інших підстав для стягнення донарахувань за попередній період, у тому числі для стягнення суми недоплати за попередній місяць, діючим законодавством України не встановлено.

Згідно з пунктом 6.5. Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п. 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В абзаці другому пункту 6.8. Інструкції зазначено, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-15, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Таким чином, із системного аналізу вказаних правових норм, слідує, що тільки у випадку зміни розміру пенсії або настання обставин, які безпосередньо впливають на суму відшкодування, органи пенсійного фонду мають право для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередні періоди. Проте в порушення вказаних вимог законодавства, відповідач включив до розрахунків донарахування за попередні періоди щодо пенсіонерів, які отримують пенсію вже тривалий період, що вбачається з графи 3 розрахунків та свідчить про відсутність підстав для включення до графи " 15" (за Списком №2) розрахунків будь-яких донарахувань за попередні періоди відносно вищезазначених осіб.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій УПФУ в м. Івано-франківську по включенню до розрахунків за січень-березень 2014 року сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по пенсіонерах ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську виключити з даних розрахунків суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, вказаним пенсіонерам підлягають до задоволення. Однак як встановлено судом УПФУ в м. Івано-франківську не проводилося перевизначення пенсійного віку гр. ОСОБА_7, тому є безпідставними вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій УПФУ в м.Івано-Франківську по перепризначенні дати пенсійного віку в розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах з січня 2014 року вказаній пенсіонерці. В ході судового розгляду також не знайшли свого підтвердження обставини неправомірності дій УПФУ в м.Івано-Франківську по включенню до графи 14 розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з січня 2014 року сум фактичних витрат, зокрема по пенсіонерах ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 Отже, вищевказані позовні вимоги також не підлягають до задоволення.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 199, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Карпати" та Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року у справі № 809/989/14 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар