Ухвала суду № 62234043, 24.10.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/2581/15-ц Номер провадження 22-ц/775/1591/2016

Головуючий у 1 інстанції Моцний О.С.

Доповідач Груіцька Л.О.

Категорія 27

УХВАЛА

24 жовтня 2016 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Груіцької Л.О.,

суддів: Осипчук О.В.,Жданова В.С.,

секретар: Чуряєв В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті клопотання ОСОБА_1 про направлення судового доручення іншому суду про відібрання експериментальних зразків підпису у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційного банку «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року публічне акціонерне товариство « Акціонерно - комерційний банк «Капітал» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 4109976,39 грн.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 6 жовтня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства « Акціонерно - комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 4109976,39 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

З вказаним рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на його неправильність, необгрунтованність та порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме:

- при розгляді справи суд не вжив заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи;

- за відсутністю відповідача не прийняв заочне рішення;

- при розгляді справи, суд визнав доводи представника відповідача щодо спливу позовної давності при зверненні до суду хибними;

- суд не врахував, що у рамках забезпечення зобов'язання за вказаним договором між сторонами був укладений договір іпотеки, згідно якого в іпотеку був переданий житловий будинок у с. Доля Волноваського району та позивачу було видано генеральну довіреність на право розпорядження вищевказаним нерухомим майном;

- згідно п.6.3 Кредитного договору, спори між сторонами підлягають розгляду постійно діючим третейським судом про Асоціації « Юристи Донбасу»;

- не залучив до участі у якості третьої особи майнового поручителя ОСОБА_2;

На апеляційну скаргу відповідача Публічне акціонерне товариство « Акціонерно -

комерційний банк «Капітал» надало свої заперечення/а.с.124-125/, в яких зазначило, що основним аргументом представника відповідача щодо скасування рішення суду першої інстанції є сплив строку позовної давності, проте представник відповідача замовчує той факт, що до спірного кредитного договору було укладено Додаткові угоди: Додаткова угода № 1 від 10.05.2011 року. Даною угодою внесено зміни до п.4.4.4. Кредитного договору щодо черговості погашення заборгованості за кредитом т а Додаткову угоду № 2 від 20.04.2012 року, якою внесені зміни до п. 1.1. Кредитного договору, а саме: кінцевою датою дії Кредитного договору визначено 20 квітня 2013 року. В обґрунтування заперечень надав суду апеляційної інстанції копії цих угод.

Апеляційним судом встановлено, що відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що доводи представника відповідача щодо спливу позовної давності при зверненні до суду є хибними у зв'язку з тим, що відповідач з 05.05.2011 року по 07.11.2012 року включно сплачував відсотки за користування кредитом та останній платіж датований 07.11.2012 року, що підтверджене наданою довідкою-розрахунком заборгованості, а таким чином строк позовної давності у кожному випадку оплати переривався та починався заново.

Згідно ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново, тому суд вважає не пропущеним строк позовної давності.

Ознайомившись з матеріалами вказаної цивільної справи,та запереченнями позивача на апеляційну скаргу, представник відповідача зазначив, що звертаючись до суду, позивач не надавав Додаткову угоду № 2 від 20.04.2012 року в обґрунтування позову, та зазначив, що про існування цієї угоди відповідач не був обізнаний та просив суд витребувати у позивача оригінал вказаної угоди для огляду.

Ухвалою апеляційного суду від 3 жовтня 2016 року, клопотання представника відповідача було задоволено та для повного та всебічного розгляду справи, витребувано у позивача Додаткову угоду № 2 від 20.04.2012 року з додатками до Кредитного договору.

Представник відповідача у судовому засіданні, заявив про призначення по справі почеркознавчої експертизи, проведення якої необхідно для з'ясування питання: ким виконані підписи від імені ОСОБА_1 на оригіналі Додаткової угоди №2 від 20.04.2012 року з додатками , укладеного між Публічним акціонерним товариством « Акціонерно - комерційний банк «Капітал» та ОСОБА_1,чи іншою особою?

У зв'язку з тим, що у судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, суд оголосив перерву до 24 жовтня 2016 року.

У судове засідання, призначене на 24 жовтня 2016 року, відповідач ОСОБА_1 не з'явився, суду надав клопотання про направлення судового доручення про відібрання експериментальних зразків його підпису іншому суду, посилаючись на ст.132 ЦПК України.

Представник відповідача - ОСОБА_5, клопотання ОСОБА_1 підтримав, та попросив суд його задовольнити.

Вислухавши думку осіб, що беруть участь у справі, щодо заявленого клопотання, апеляційний суд вважає, що клопотання відповідача ОСОБА_1 про направлення судового доручення про відібрання експериментальних зразків його підпису, іншому суду, не підлягає задоволенню з наступного.

Відповідно до ст.. 132 ЦПК України , суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів за межами його територіальної підсудності доручає відповідному суду провести певні процесуальні дії.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у Постанові Пленуму Вкрховного Суду Уукраїни від 12 червня 2009 року N 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», судові доручення та їх виконання повинні проводитися при суворому додержанні правил статті 132 ЦПК та визначеного законом порядку збирання доказів. Фактичні дані, одержані при виконанні судового доручення з порушенням встановленого законом порядку (статті 140, 141, 143, 147, 180, 182, 187, 189 ЦПК), доказової сили не мають. Недопустимим є передача виконання доручень працівникам апарату суду та отримання письмових пояснень замість з'ясування порушених в ухвалі питань у судовому засіданні зі складанням відповідного протоколу.

У порядку судового доручення не повинні збиратися письмові або речові докази, які можуть бути представлені сторонами або за їх клопотанням витребувані судом, який розглядає справу;

Відповідно до науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року, для проведення почеркознавчих досліджень особа або орган, які призначають експертизу, повинні надати експертові вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до порушення кримінальної (відкриття цивільної чи господарської) справи і не пов'язані з її обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до виникнення справи, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після виникнення справи, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням особи або органу, які призначають експертизу, у зв'язку з призначенням даної експертизи.

Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи та ін.), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.

Враховуючи наведене, колегія апеляційного суду приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про направлення судового доручення іншому суду про відібрання експериментальних зразків підпису не підлягає задоволенню, як таке, що не ґрунтується на законі, оскільки вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації не є доказами по справі, й обов'язок по збиранню цих зразків положено на суд, який призначив експертизу.

Керуючись ст.ст.132,168 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про направлення судового доручення іншому суду про відібрання експериментальних зразків підпису відмовити.

Головуючий: Л.О. Груіцька

Судді: В.С. Жданова

О.В. Осипчук