Ухвала суду № 62234045, 24.10.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/3854/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1744/2016

Категорія 48 Головуючий у 1 інстанції Алексєєнко І.П.

Доповідач Груіцька Л.О.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2016 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: Груіцької Л.О.,

суддів: Осипчук О.В., Жданової В.С.,

секретар: Чуряєв В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області, апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником за довіреністю ОСОБА_2, на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 серпня 2016 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, про визнання домоволодіння об'єктом права спільної сумісної власності та про поділ сумісного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

11 травня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з травня 2010 року і по 16 листопада 2012 року, та про визнання за нею права власності на сумісно набуте майно: ? частку домоволодіння № АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,0705 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану за вказаною адресою.

05 липня 2016 року ОСОБА_3 уточнила свої позовні вимоги, виключивши вимогу про визнання права власності на земельну ділянку. Просила суд про встановлення факту їх сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з травня 2010 року і по 16.11.2012 року, про визнання об'єктом права спільної сумісної власності подружжя домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який було придбано ними за договором купівлі-продажу будинку від 01.11.2012 року, оформленому на ОСОБА_1, поділ цього спільного сумісного майна, в якому визначити їх частки рівними та визнати за нею право власності на 1/2 ідеальну частку цього домоволодіння.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 серпня 2016 року,позовні вимоги задоволені повністю, та встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 01 травня 2010 року і по день реєстрації їх шлюбу 16 листопада 2012 року.

Визнано об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - житловий будинок загальною площею 41,2 кв.м, житловою площею 35,1 кв.м та господарські будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на земельній ділянці земель Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області, на які за договором купівлі-продажу будинку від 01 листопада 2012 року проведена державна реєстрація права власності за № 505301 від 25.03.2013 року на ОСОБА_1.

Поділено між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 об'єкт права спільної сумісної власності - житловий будинок літера А-1, загальною площею 41,2 кв.м, житловою площею 35,1 кв.м та господарські будівлі: літня кухня, сарай Б, літня кухня літера В, погріб Г, сарай Д, сарай Е, сарай Ж, убиральня, душ З,І, колодязь 1, вартістю 53040 гривень, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та визнати ідеальні частки у вказаному спільному сумісному майні рівними.

Визнано за кожним право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку літера А-1,загальною площею 41,2 кв.м , житловою площею 35,1 кв.м та 1/2 ідеальну частку господарських будівель: літня кухня, сарай Б, літня кухня літера В, погріб Г, сарай Д, сарай Е, сарай Ж, убиральня, душ З,І, колодязь 1,розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Вирішено пиання про розподіл судових витрат.

З вказаним рішенням не погодився представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, та подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи скаргу тим, що суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позов, оскільки сторони сумісно не проживали, не вели сумісне господарство, позивачка ніколи не працювала, доходів не мала. Відповідач до шлюбу купив спірний будинок, за гроші, які узяв у кредит.Також вважає необгрунтованими Акти про сумісне проживання сторін від 20.11.2015 року та від 05.04.2016 року, які позивачка надала в обґрунтування позову, оскільки свідки, які підписували ці акти не були допитані у судовому засіданні. Просив рішення суду першої інстанції скасувати, та постановити нове, про відмову у позові.

Предстаник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу підтримав, та попросив суд її задовольнити.

Позивачка та відповідач у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції проаналізувавши всі докази у їх сукупності, прийшов до висновку про доведеність факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивачки ОСОБА_3 і відповідача ОСОБА_1 в період з 01 травня 2010 року і по день реєстрації шлюбу між ними: 16 листопада 2012 року, при цьому, суд виходив з того, що:

1) ніхто із сторін в той період в будь-якому іншому шлюбі не перебував;

2) взаємні відносини між сторонами складались на засадах любові та поваги, що вони піклувались один про одного;

3) що сторони мали постійне місце проживання: з травня 2010 року по червень 2012 року у будинку АДРЕСА_2 і з червня 2012 року по серпень 2012 року у будинку АДРЕСА_3 і з вересня 2012 року по день реєстрації шлюбу 16.11.2012 року і далі, перебуваючи у шлюбі, до квітня 2014 року;

4) у сторін було спільне захоплення - дресировка та розведення породистих собак, які знаходились у них в кількості до десяти осіб;

5) сторони вели сумісне господарство, мали спільний побут та бюджет, відкладали гроші на купівлю житлового будинку для сумісного проживання сім'єю;

6) що вони мали намір створити сім'ю і зареєстрували шлюб 16.11.2012 року,вже коли переїхали в спірний будинок, будучи нареченими;

7) що будинок по АДРЕСА_1, вони купували внаслідок ведення спільного господарства та побуту, з метою проживання у цьому будинку сумісно сім'єю, та що договір купівлі-продажу цього будинку був посвідчений у нотаріуса за 15 днів до реєстрації шлюбу між сторонами, а право власності на це нерухоме майно виникло 25.03.2013 року, тобто під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі;

8) що кредити, за якими брались грошові кошти на купівлю спірного будинку, сплачувались сторонами вже під час їх перебування у зареєстрованому шлюбі.

Суд також прийшов до висновку, що всі ці обставини свідчать про те, що до реєстрації шлюбу між сторонами склалися відносини, притаманні подружжю, що фактично в них була сім'я, вони вели спільне господарство і мали сумісний бюджет з травня 2010 року, а тому придбаний за договором купівлі-продажу будинок № АДРЕСА_1, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому до цього нерухомого майна, придбаного сторонами внаслідок ведення спільного господарства та побуту, за правовим статусом,як до спільної сумісної власності, поширюються положення глави 8 СК України.

Такі висновки суду є правильними.

Статтею 8 Європейської Конвенції «Про захист прав і основних свобод людини» зазначено, що кожен має право на повагу до свого особистого і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Відповідно до вимог статті 74 СК України , якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому, поширюється положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно з Правовою позицією Верховного Суду України, яка висловлена щодо режиму майна осіб, які живуть без реєстрації шлюбу, в постанові від 08.06.2016 року у справі №6-2253цс15, Верховний Суд України зазначив, що визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов'язків. Особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти. Вирішуючи питання правового режиму такого майна, суди зазвичай, встановлюють факти придбання сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, з'ясовують час придбання, джерело набуття - кошти, за які таке майно було набуте, а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрували шлюб 16 листопада 2012 року у виконкомі Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області, про що був зроблений відповідний актовий запис за № 46. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1. ( а.с. 4 )

Згідно рішення Слов'янського міськрайонного суду від 15 січня 2016 року, з урахуванням ухвали суду від 26 травня 2016 року про виправлення описок у цьому рішенні, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 шлюб між ними було розірвано. За цим рішенням встановлено, що спору про розподіл майна між сторонами немає. Рішення набрало законної сили 26 січня 2016 року. ( а.с. 5,32 ).

Відповідно до Акту, складеного керівником комітету громадського територіального самоврядування громадян мікрорайону «Центр-2» міста Слов'янська ОСОБА_6, номер акту 424 від 05.04.2016 року, вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживала зі своїм «цивільним» чоловіком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: АДРЕСА_3, в період з червня 2012 року по вересень 2012 року, а в період з травня 2010 року по червень 2012 року за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджують сусіди ОСОБА_7 та ОСОБА_8. На акті мається підпис керівника, печатка та кутовий штамп. ( а.с. 13 .)

Згідно Акту від 20.11.2015 року, складеного депутатом Райгородоцької селищної ради ОСОБА_9 у присутності сусідів: ОСОБА_10 яка мешкає за адресою: АДРЕСА_5, та ОСОБА_11, який мешкає за адресою: АДРЕСА_4, встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали сумісно, тобто однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , в період з вересня 2013 року по квітень 2014 року. ( а.с. 12 ).

Згідно копії договору купівлі-продажу будинку від 01 листопада 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського районного нотаріального округу ОСОБА_12, та зареєстрованого в реєстрі за № 2052, продавець ОСОБА_13 передала , а покупець ОСОБА_1 прийняв у власність житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 на земельній ділянці земель Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області, площею 0,0705 га, кадастровий номер НОМЕР_2. На цій земельній ділянці знаходиться один житловий будинок, дерев'яний, обкладений цеглою, позначений в плані літерою А-1, загальною площею 41,2 кв.м, житловою площею 35,1 кв.м та господарські будівлі: літня кухня, сарай Б, літня кухня літера В, погріб Г, сарай Д, сарай Е, сарай Ж, убиральня, душ З,І, колодязь 1. Продаж вчинено за 53040 гривень, які покупець сплатив продавцю повністю до підписання цього договору. У договорі купівлі-продажу будинку також зазначено, що право власності на житловий будинок, що відчужується, виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього договору. ( а.с. 6-7 ).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 на вказаний житловий будинок на підставі зазначеного договору купівлі-продажу будинку від 01.11.2012 року, була здійснена 25 березня 2013 року за номером запису про право власності 505301. ( а.с.8 ).

Відповідно до Кредитного договору № 17720029 від 08 жовтня 2012 року, відповідачем ОСОБА_1, місце проживання якого зазначено: АДРЕСА_1, в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» був взятий строковий кредит на суму 14500 гривень на 36 місяців, до 08.10.2015 року. ( а.с. 79-83 ).

Квитанції по оплаті платежів за цим кредитним договором в розмірі по 748 гривень в місяць, копії яких надані позивачкою, починаються з березня 2013 року і до травня 2014 року, тобто в період шлюбу між сторонами. ( а.с.85-88 ).

Згідно договору банківського рахунку фізичної особи № 15539 від 09 жовтня 2012 року банком ПАТ «БанкТРАСТ» був відкритий поточний рахунок на ім'я ОСОБА_1, місце проживання якого зазначено: АДРЕСА_1, та надано кредит на споживчі потреби в сумі 23601,18 гривень ( а.с.89-99 )

Про отримання готівкою в ПАТ Банк «ТРАСТ» 09 жовтня 2012 року за цим кредитним договором відповідачем ОСОБА_1 суми 20001 гривень, представником відповідача надана квитанція ( а.с. 49 ).

Відповідно до наданих позивачкою копій квитанцій, погашення кредиту за цим кредитним договором відбувалось щомісяця з 15 листопада 2012 року і по травень 2014 року в сумах 1139 - 1140 гривень в місяць, що також в період шлюбу між сторонами. ( а.с. 101-105 )

З копій квитанцій погашення карткових кредитів в ПАТ «Національний кредит» в ТОВ «Айбокс», вбачається, що в ПАТ «Банк Русский Стандарт» в місті Слов'янську були отримані карткові кредити, проте всі банківські операції з поповнення рахунку були здійснені в період 2013 року, тобто коли сторони вже перебували у зареєстрованому шлюбі. ( а.с. 50 ).

Допитані у судовому засіданні свідки:ОСОБА_8,ОСОБА_14,ОСОБА_17,ОСОБА_18,ОСОБА_19,ОСОБА_13, підтвердили у суді про факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивачки ОСОБА_3 і відповідача ОСОБА_1 в період з 01 травня 2010 року і по день реєстрації шлюбу між ними: 16 листопада 2012 року.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про доведеність факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивачки ОСОБА_3 і відповідача ОСОБА_1 в період з 01 травня 2010 року і по день реєстрації шлюбу між ними:16 листопада 2012 року, а тому придбаний за договором купівлі-продажу будинок АДРЕСА_1, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому до цього нерухомого майна, придбаного сторонами внаслідок ведення спільного господарства та побуту, за правовим статусом, як до спільної сумісної власності, поширюються положення глави 8 СК України.

Висновки суду грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи, а фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції.

Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1, 308, 314 ч.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником за довіреністю ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Л.О.Груіцька

Судді: О.В.Осипчук

В.С.Жданова