У х в а л а
24 жовтня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоЖайворонок Т.Є.,суддів:Берднік І.С., Ємця А.А., -
розглянувши заяву дочірнього підприємства «Нафком-Агро» (далі - ДП «Нафком-Агро») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 5 липня 2016 року у справі № 910/11039/14 за позовом ДП «Нафком-Агро» до Аграрного фонду, за участю прокурора м. Києва, про стягнення 55 443 718,98 грн,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 2 грудня 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 2 березня 2016 року, позовні вимоги ДП «Нафком-Агро» про стягнення 55 443 718,98 грн задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 5 липня 2016 року касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва задоволено частково. Рішення Господарського суду м. Києва від 2 грудня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 березня 2016 року скасовано. У частині вимог про присудження до стягнення заборгованості за послуги зберігання зерна відповідно до договору № 194 від 25 березня 2009 року у кількості 105 159,522 тонн за період 29 липня 2009 року по 19 грудня 2012 року справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті позовних вимог прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
У жовтні 2016 року до Верховного Суду України надійшла заява ДП «Нафком-Агро» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 5 липня 2016 року у справі № 910/11039/14 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України.
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 14 квітня 2011 року у справі № 20/132-10-4543, від 24 січня 2013 року у справі № 18/687/12, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
Обговоривши доводи заяви та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.
Відповідно до ст. 11121 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, ст. ст. 11116, 11117, 11121 Господарського процесуального кодексу України,
у х в а л и л а :
Відмовити у допуску справи № 910/11039/14 до провадження Верховного Суду України.
Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною.
Головуючий Т.Є. Жайворонок Судді: І.С. Берднік А.А. Ємець
Судове рішення № 62226437, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 24.10.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 3-1297г16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: