Рішення № 62219310, 20.10.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/2144/14-ц Провадження № 22-ц/773/1336/16 Головуючий у 1 інстанції: Лященко О.В. Категорія: 48 Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Свистун О.В.,

суддів Грушицького А.І, ОСОБА_1,

за участі: секретаря Концевич Я.О.,

позивача ОСОБА_2, представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5, представника ОСОБА_6,

третьої особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, представника ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_7, ОСОБА_8 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю жінки та чоловіка, які проживали однією сімєю, але не перебували у шлюбі,

за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Володимир-Волинського міського суду від 21 липня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про поділ майна, що є спільною сумісною власністю жінки та чоловіка, які проживали однією сімєю, але не перебували у шлюбі між собою.

Свої позовні вимоги, уточнені під час розгляду справи, позивач мотивує тим, що з 1997 року по березень 2014 року проживав однією сімєю з відповідачем ОСОБА_5 у с. Дігтів по вул.Шахтарська, 23 Володимир-Волинського району.

Під час спільного проживання вели спільне господарство і протягом 2004-2014 років спільно було набуто майно, а саме: придбано будівельні матеріали для здійснення реконструкції (добудови) житлового будинку та проведено будівельні роботи на загальну суму 236 900 грн., збудовано господарські будівлі та споруди на загальну суму 75 351 грн., придбано автомобіль ВАЗ 21070, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, плуг тракторний, культиватор тракторний, косарку роторну, газонокосарку, мотокосарку, сівалку тракторну, причеп тракторний, сцепку до борін тракторну, мотоблок «Зоря», фрезу до мотоблока, бетонозмішувач, а всього на загальну суму 73 576 грн.38 коп.

Крім цього, було придбано речі домашнього вжитку, зокрема: дві пральні машини, пилосос, електромясорубка, дві морозильні камери, холодильник, два телевізори, люстри, дві газові плити, музичний центр «LG», карнизи, комплект меблів для вітальні, два комплекти меблів для спальні, комплект меблів для кухні, два дивани жовтого кольору в комплекті з двома кріслами та чорний з червоними квітами, ліжко деревяне, а всього на суму 76 800 грн.

В господарстві утримували корову, дві телиці та чотири свині, на загальну суму 40 000 грн.

Також придбано 1 000 шт. блоків будівельних на суму 9 000 грн.

Всього спільно із відповідачем ОСОБА_5 було придбано майна на 511627.38 грн.

На придбання даного майна ним та відповідачем витрачалися його заробітна плата, яку він отримував на шахті, пенсія, кредитні кошти.

Просить суд поділити дане майно між ним та відповідачем, виділивши йому у власність наступне майно: бетонозмішувач 2 793 грн., плуг тракторний 3 080 грн., культиватор тракторний 3 500 грн., косарку роторну 4130 грн., газонокосарку 1 379 грн., мотокосарку 951 грн., сівалку тракторну 2 800 грн., сцепку до борін тракторну 3 850 грн., мотоблок 12 493 грн., фрезу до мотоблока 945 грн., на загальну суму 35921 грн. Автомобіль ВАЗ 21070, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 на суму 31354.78 грн., причеп тракторний 6300 грн.

А також просив виділити йому речі домашнього вжитку пральну машину 3 500 грн., морозильну камеру 5 800 грн., телевізор 3 400 грн., диван 5 000 грн., ліжко деревяне 1500 грн., всього на суму 19200 грн.

Просив також виділити будівельні блоки в кількості 1 тисяча штук на суму 9000 грн.

Всього просив виділити майна на загальну суму 101776.38 грн.. а інше майно залишити відповідачу.

Також просив стягнути із відповідача в його користь понесені судові витрати 1 282 грн. судового збору, 6200 грн. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, 3800 грн. за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, 1 000 грн. витрат на правову допомогу, всього на суму 12282 грн.

Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 21 липня 2016 року позов в даній справі задоволено частково.

Виділено ОСОБА_2 з майна, що є спільною сумісною власністю жінки та чоловіка, які проживали однією сімєю, але не перебували у шлюбі між собою наступне майно: автомобіль ВАЗ 21070, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, плуг тракторний, культиватор тракторний, сівалку тракторну, бетонозмішувач, пральну машинку «Арістон», телевізор марки «LG», диванмалютку з геометричним орнаментом.

Решту майна залишено у власності відповідача ОСОБА_5.

Стягнуто з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 523,58 грн., 3 800,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження та витрати за надання правової допомоги в сумі 1 000,00 грн., а всього стягнуто з неї в користь ОСОБА_2 5 323,58 грн.

У поданій апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обємі. Покликається на те, що судом булипорушені норми матеріального та процесуального права, неповно зясовані обставини, що мають значення для справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали, покликаючись на доводи, викладені в ній.

Відповідач ОСОБА_5, представник ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7, ОСОБА_8, представник ОСОБА_10, апеляційну скаргу заперечили, оскільки вважають, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2, представників

ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, представника ОСОБА_6, третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, представника ОСОБА_9, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача частково, суд першої інстанції не врахував вимог матеріального та цивільно-процесуального права, не виконав вимог вказаних в ухвалі вищого суду щодо правовідносин, які виникли між сторонами, та не зясував, які норми матеріального права підлягають застосуванню до даних правовідносин. Також судом першої інстанції при ухвалені рішення про поділ майна не встановлено частку кожного із співвласників, не вказано, яке майно слід виділити кожному із співвласників, не зазначено суми виділеного, не враховано інтереси інших осіб, які вважали спірне майно своїм. А тому колегія суддів вважає, що дане рішення не відповідає вимогам процесуального права, зокрема ст. 215 ЦПК України, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову в частині поділу майна.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_5 з 1997 року і до березня 2014 року проживали однією сімєю, вели спільне господарство у с. Дігтів по вул. Шахтарська, 23 Володимир-Волинського району Волинської області. Дані обставини сторони підтвердили в судовому засіданні під час розгляду справи.

Також судом встановлено, що разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в даному господарстві постійно проживала мати ОСОБА_5 ОСОБА_11, та дочка ОСОБА_5 ОСОБА_8

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду від 02.02.2015 року співвідповідачем по справі було залучено ОСОБА_11 (а.с. 207 т.1). Відповідно до свідоцтва про смерть серія І-ЕГ № 178673 відповідач ОСОБА_11 померла 07.01.2016 року (а.с. 84 т.1).

01.10.2014 року ОСОБА_8 і ОСОБА_7 залучено у справу в якості третіх осіб на сторона відповідача, які не заявляють самостійних вимог (а.с. 74 т.1).

Із пояснень сторін та матеріалів справи встановлено, що сторонами за час проживання однією сім'єю було набуто майно, зокрема: автомобіль ВАЗ 21070, придбали у 2006 році, вартістю 31 354,78 грн.; причеп тракторний, 2006 рік, вартістю 6 300 грн.; плуг (двохкорпусний) тракторний, 2012 р., вартістю 3 080 грн.; культиватор тракторний, 2012 р., вартістю 3 500,00 грн.; сівалка тракторна, 2013 р., вартістю 2 800,00 грн.; сцепка до борін, 2013 р., вартістю 3 850,00 грн.; бетономішалка, 2007-2008 р., вартістю 2 793,00 грн.; мотокосілку, 2012 р., вартістю 951 грн., газонокосілку, 2013 р., вартістю 1 379 грн.; мотоблок, 2011 р., вартістю 12 493,60 грн.; фреза до мотоблока, 2013 р., вартістю 945 грн.; пральні машини «Сіменс», 2010 р., вартістю 3 500 грн. і «Атлант», 2011 р., вартістю 3 500 грн., морозильні камери «Атлант», 2008 року та 2012 р., відповідно вартістю 2 650 грн. і 2 530 грн.; телевізор LG, 2010 р., вартістю 3 400 грн.; газові плити ОСОБА_11 і Горенье, 2004-2005 р. і 2014 р. вартістю 6 000 грн., холодильник «Атлант», 2011-2012 р., вартістю 6 400 грн., пилосмок «Витязь», 2010 р., вартістю 800 грн., музичний центр, 2004 р., вартістю 1 500 грн.; комплекти меблів для спальні білого та коричневого кольору, 2004 і 2007 роки, вартістю 6 000 грн., ліжко деревяне (саморобне), 2013 р., вартістю 1 500 грн.; диван жовтий, 2007 р., вартістю 5 000 грн. і два крісла мякі, 2007 р., вартістю 5 000 грн.; диван «малютка», 2007-2008 р., вартістю 3 500 грн.; комплект меблів для кухні, 2010 р., вартістю 3 000 грн., корова, 2014 р., вартістю 10 000 грн. Всього майна, яке спільно придбали ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за період спільного проживання з 2004 року по березень 2014 року, на загальну суму 133726.38 грн. Частка кожного становить 66863.19 грн.

Доказами придбання даного майна ОСОБА_2 та ОСОБА_5 суд бере до уваги надані розписки (а.с. 5-8), паспорт на велику рогату худобу (а.с. 9 т.1). Також позивач в підтвердження придбання даного майна надав суду свої доходи за спірний період, а саме розрахункові листи з місця роботи на заробітну плату на суму 423479 грн. (а.с. 120-139 т.1), довідка з Управління пенсійного фонду України у м. Володимир-Волинському та Володимир-Волинському районі за період з березня 2006 по березень 2014 року на суму 176519.80 грн.(а.с. 196-199, 34). Суд враховує й те, що на придбання автомобіля ОСОБА_2 брав кредит, що підтверджується кредитним договором (а.с. 11-17). Із кредитної карти вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово оплачував товар карткою на значні суми (а.с. 18-32). Також суд враховує доходи відповідача ОСОБА_5 (а.с. 141- 143 т.1).

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_5 проживали разом з 1997 року по березень 2014 рік, вели спільне господарство та протягом 2004-2014 років набули майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку слід керуватися саме нормами ст. 74 СК України (стосується правовідносин, які виникли після 1 січня 2004 року).

Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є обєктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Статтею 61 цього ж Кодексу встановлено, що обєктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного із цивільного обороту.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Статтею 70 цього ж Кодексу встановлено, що у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Як передбачено ст.. 71 СК України майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Враховуючи встановлені обставини справи та вимоги матеріального права колегія суддів вважає, що майно набуте сторонами під час спільного проживання підлягає поділу в натурі у рівних частках.

Суд апеляційної інстанції враховує, що у даному господарстві станом на березень 2014 року крім ОСОБА_2 і ОСОБА_5 проживали ОСОБА_11, мати відповідача, та дочка відповідача ОСОБА_8 із чоловіком ОСОБА_7

Із матеріалів справи вбачається, що власником 57/100 частин житлового будинку № 23 по вул. Шахтарська у с. Дігтів Володимир-Волинського району була ОСОБА_11, а 43/100 частин належить на праві власності відповідачу ОСОБА_5, що не заперечується сторонами по справі (а.с. 69, 70).

Отже судом встановлено, що ОСОБА_11 була співвласником будинку і постійно проживала у даному будинку, а відтак у неї також було майно. Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши надані сторонами докази, приходить до висновку, що комплект меблів для вітальні (коричневого кольору) придбано 2002-2004 роках, карнизи, люстри, теля та двоє поросят, електромотор станом на березень 2014 року були власністю ОСОБА_11

Із наданих суду доказів слідує, що ОСОБА_8 народилася та постійно проживає у даному господарстві у с. Дігтів по вул. Шахтарська, 23 Володимир-Волинського району. Згідно свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що ОСОБА_7 уклав шлюб із ОСОБА_12 (прізвище від першого шлюбу) 19.04.2013 року і з 18 червня 2013 року зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1. З пояснень третіх осіб, ОСОБА_7, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_8 шлюб із першим чоловіком розірвала у 2008-2009 роках, а перший шлюб ОСОБА_7 розірвав 04.03.2011 року. Дані обставини сторони не заперечують.

Таким чином апеляційний суд при визначені майна, яке не належить ОСОБА_2 і ОСОБА_5, а може належати подружжю ОСОБА_8 та ОСОБА_7 враховує, що косілка роторна згідно розписки (а.с.106) була придбана ОСОБА_7 Телевізор «СОНІ», який було придбано 04.11.2010 року, оскільки як вбачається із пояснень відповідача, а також позивач підтвердив, що телевізор куплявся дітям, тобто ОСОБА_7. Колегія суддів також вважає, що диван чорний належить сім'ї ОСОБА_7, так як був подарований їм матірю ОСОБА_7 ОСОБА_13, про що вона підтвердила у своїх поясненнях у суді першої інстанції. Також суд вважає, що будівельні блоки було придбано не ОСОБА_2 та ОСОБА_5, оскільки в судовому засіданні встановлено, що вони були придбані 14.05.2013 року для будівництва гаража на автомобіль ОСОБА_7

Проте суд критично оцінює надані третіми особами чеки на ряд майна, оскільки в чеках відсутні прізвища осіб хто саме придбавав майно і кому видано чек (а.с. 94-105). Також суд враховує, що всі, і позивач з відповідачем, і треті особи, і мати відповідача, проживали в одному господарстві і в одному житловому будинку. А отже доступ до чеків на майно мав кожен із них. Крім того суд враховує, що шлюб між Кравчуками укладено 19.04.2013 року. Доказів про наявність у них коштів на придбання спірного майна вони суду не надали, а також не зверталися у суд з окремими вимогами щодо спірного майна.

Суд вважає, що мотоблок та фреза до нього придбані ОСОБА_2 та ОСОБА_5, оскільки свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що саме ОСОБА_2 купляв мотоблок, особисто платив власні кошти. Із письмових пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_8М.(а.с. 102 т.2) слідує, що мотокосілку подаровано ними батькам, а отже це не їх власність, а власність обох батьків. В судовому засіданні встановлено, що ліжко деревяне придбано ОСОБА_2 та ОСОБА_5, так як саме вони замінили старе ліжко із своєї спальні на спірне ліжко. А отже пояснення свідка ОСОБА_13 в цій частині суд оцінює критично. Доводи ОСОБА_8 та ОСОБА_7 щодо комплекту меблів для спальні коричневого кольору, комплекту меблів для кухні не заслуговують на увагу, так як будь-яких доказів в підтвердження своїх доводів вони суду не надали. А надані докази є суперчиливими.

Суд виключає із майна електромясорубку, так як доказів про наявність такого майна позивач суду не надав.

Вартість спільно нажитого майна встановлена висновком експертного авто- товарознавчого дослідження автомобіля ВАЗ-21070, сільськогосподарської техніки та реманенту від 05.12.2014 року (а.с. 170-188). Вартість інших речей визначено за згодою сторін по справі.

При поділі майна, належного ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, яке набуте чоловіком та жінкою під час спільного проживання без укладення шлюбу, апеляційний суд враховує, що спірне майно було придбане сторонами внаслідок спільної праці, їх частки є рівними і все майно підлягає поділу в натурі з розрахунку належної кожному із них частці.

Судом встановлено, що сторонами спільно набуто майна на загальну суму 133726.38 грн. Отже частка кожного із них становить 66863.19 грн.

Суд враховує, що позивач має земельні ділянки, які необхідно обробляти сільськогосподарською технікою (а.с. 35).

Враховуючи встановлені обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що позивачу слід виділити: автомобіль ВАЗ 21070 вартістю 31 354,78 грн., причеп тракторний вартістю 6 300 грн., плуг тракторний вартістю 3 080 грн., культиватор тракторний вартістю 3 500,00 грн., сівалка тракторна вартістю 2 800,00 грн., сцепка до борін вартістю 3 850,00 грн., бетономішалка вартістю 2 793,00 грн., мотокосарку вартістю 951 грн., пральну машину «Сіменс» вартістю 3 500 грн., морозильну камеру «Атлант» вартістю 2 650 грн., телевізор LG вартістю 3 400 грн., комплект меблів для кухні вартістю 3 000 грн., ліжко деревяне (саморобне) вартістю 1 500 грн., всього майна на суму 68 678,78 грн.

Відповідачу ОСОБА_5 слід виділити: мотоблок вартістю 12 493,60 грн., фреза до мотоблока вартістю 945 грн., газонокосілку вартістю 1 379 грн., пральну машину «Атлант» вартістю 3 500 грн., морозильну камеру «Атлант» вартістю 2 530 грн., газові плити ОСОБА_12 і Горенье вартістю 6 000 грн., пилосмок «Витязь» вартістю 800 грн., холодильник «Атлант» вартістю 6 400 грн., комплект меблів для спальні білого та коричневого кольору вартістю 6 000 грн., диван жовтий вартістю 5 000 грн., два крісла мякі вартістю 5 000 грн., диван «малютка» вартістю 3 500 грн., музичний центр вартістю 1 500 грн., корова вартістю 10 000 грн. Всього майна на 65047.60 грн.

Різницю в частках в розмірі 1815.59 грн. слід стягнути з позивача в користь відповідача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Колегія суддів вважає, що судові витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 6200 грн. (а.с. 201 т.1) до задоволення не підлягають, оскільки в цій частині позивачу відмовлено у задоволені вимог. В решті суд стягує судові витрати, які підтверджені документально, пропорційно до задоволених вимог як позивачу, так і відповідачу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не повно зясував обставини, які мають значення для справи, порушив норми процесуального та матеріального права, що згідно зі ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 60, 213, 214, 88 ЦПК України, на підставі ст. 60, 61, 69, 70, 71, 74 СК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Володимир-Волинського міського суду від 21 липня 2016 року в даній справі в частині вирішення позовних вимог про поділ майна скасувати.

Ухвалити у цій частині нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_2 з майна, що є спільною сумісною власністю жінки та чоловіка, які проживали однією сімєю, але не перебували у шлюбі між собою наступне майно: автомобіль ВАЗ 21070 вартістю 31 354,78 грн.,

причеп тракторний вартістю 6 300 грн.,

плуг тракторний вартістю 3 080 грн.,

культиватор тракторний вартістю 3 500,00 грн.,

сівалка тракторна вартістю 2 800,00 грн.,

сцепка до борін вартістю 3 850,00 грн.,

бетономішалка вартістю 2 793,00 грн.,

мотокосарку вартістю 951 грн.,

пральну машину «Сіменс» вартістю 3 500 грн.,

морозильну камеру «Атлант» вартістю 2 650 грн.,

телевізор LG вартістю 3 400 грн.,

комплект меблів для кухні вартістю 3 000 грн.,

ліжко деревяне (саморобне) вартістю 1 500 грн.,

всього майна на суму 68 678,78 грн.,

Виділити ОСОБА_5 з майна, що є спільною сумісною власністю жінки та чоловіка, які проживали однією сімєю, але не перебували у шлюбі між собою наступне майно:

мотоблок вартістю 12 493,60 грн.,

фреза до мотоблока вартістю 945 грн.,

газонокосілку вартістю 1 379 грн.,

пральну машину «Атлант» вартістю 3 500 грн.,

морозильну камеру «Атлант» вартістю 2 530 грн.,

газові плити ОСОБА_12 і Горенье вартістю 6 000 грн.,

пилосмок «Витязь» вартістю 800 грн.,

холодильник «Атлант» вартістю 6 400 грн.,

комплект меблів для спальні білого та коричневого кольору вартістю 6 000 грн.,

диван жовтий вартістю 5 000 грн.,

два крісла мякі вартістю 5 000 грн.,

диван «малютка» вартістю 3 500 грн.,

музичний центр вартістю 1 500 грн.,

корова вартістю 10 000 грн.,

а всього майна на суму 65047,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 різницю вартості майна в сумі 1 815,59 грн. та 1 135,82 грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 6 688,32 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: