Ухвала суду № 62211325, 27.09.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Дело№522/17663/16-к

1-кс/522/17895/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Терзі І.Г., при секретарі Десятник Д.В., за участю слідчого Подиряка Х.В., розглянув клопотання ст.слідчого СУ ГУ НП в Одеській області Подиряко Х.В., погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_1, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання слідчого, в СУ ГУ НП в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016160000000657 від 18.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.27, ч.4 ст.368-4 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що наказом Міністерства юстиції України № 280/5 від 14.02.2013 ОСОБА_2 видано свідоцтво № 242 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 25.02.2013.

Ухвалою Господарського суду Одеської області «Про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство» від 12.03.2016 у справі № 916/545/16 прийнято до розгляду заяву ПАТ «Північтранс» про порушення справи про банкрутство ПАТ «Ізмаїлавтотранс» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Чехова, 4, код ЄДРПОУ 03115040).

Згідно описової частини вказаної ухвали автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна для участі у справі визначено кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство від

12.04.2016 розпорядником майна акціонерного товариства «Ізмаїлавтотранс» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 97 вказаного Закону, арбітражний керуючий зобовязаний додержуватися вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до ст. 97 вказаного Закону, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобовязаний: неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію , а також має повноваження щодо звернення до господарського суду у випадках, передбачених вказаним Законом; повноваження із скликання зборів і комітетів кредиторів, участі у них з правом дорадчого голосу, а також право на отримання винагороди у розмірі та порядку, передбачених законом.

Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого у разі здійснення боржником відчуження або придбання майна за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобовязання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Під час здійснення професійної діяльності, повязаної з наданням публічних послуг, арбітражний керуючий (розпорядник майна) ОСОБА_2, у період з 12.04.2016 до початку липня 2016 року, здійснивши аналіз господарської діяльності підприємства боржника та довідавшись про укладання між ПАТ «Північтранс» та

ПАТ «Ізмаїлавтотранс» договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.05.2015, залучив до скоєння злочину спільника ОСОБА_3, якого згідно з відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України на підставі рішення КДКА Дніпропетровської області та п. 4 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» позбавлено права на зайняття адвокатською діяльністю, через визнання винним та засудження до покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, висунув вимогу представнику ПАТ «Північтранс» - начальнику юридичного відділу ОСОБА_4 про необхідність передачі неправомірної вигоди у розмірі 25000 дол. США за невжиття ним повноважень з оскарження вказаних угод у судовому порядку та переходу до процедури банкрутства без проведення санації, у разі надання згоди на його вимогу.

За словами останнього, умови передачі неправомірної вигоди попередньо погодженні головою організації до якої він входить на імя ОСОБА_5. Саме він або уповноважена ним особа, як вказав ОСОБА_2, сповістить детальні умови передачі та розміри неправомірної вигоди.

Залучений ОСОБА_2 чоловік на імя ОСОБА_5 (ОСОБА_5), який очолює Криворізський міський осередок Всеукраїнської громадської організації арбітражних керуючих «Асоціація антикризового менеджменту», до складу якого як член входить арбітражний керуючий ОСОБА_2, 12.08.2016 зателефонував ОСОБА_4, повідомивши, що з метою попередження оскарження укладених угод у процедурі банкрутства, вона у найближчий час має передати кошти у сумі, яку оголосить їй чоловік на імя ОСОБА_3.

Надалі 12.08.2016 ОСОБА_3, перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_2 та іншими невстановленими слідством особами, діючи з метою реалізації спільного злочинного умислу та попередження їх викриття правоохоронними органами у корупційному кримінальному правопорушенні, надіслав на мобільний телефон ОСОБА_4 коротке текстове повідомлення, завуалювавши зміст незаконних вимог під пропозицію законної угоди, а саме наступного змісту: «Предложение по урегулированию: Общий бюджет 25000$. Из них 50% сейчас, 50% равными частями на протяжении 6 месяцев. Включает в себя все судебные расходы».

Надалі під час телефонної розмови із ОСОБА_4, яка відбулася 25.08.2016 ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, узгодив можливість зменшення неправомірної вигоди з 25000 дол. США до 19000 дол. США.

ОСОБА_2 Хасай огли 31.08.2016 о 12 год. 30 хв. під час особистої зустрічі з ОСОБА_4 у кафе-кінотеатрі «Tref Cinema Cafe», яке розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, 16, на підтвердження виконання узятих незаконних зобовязань та надійності у протизаконних відносинах, підписав протоколи зборів кредиторів №1 та протокол засідання комітету кредиторів №1 від 30.08.2016 щодо обрання складу комітету кредиторів, схвалення звіту розпорядника майна з вирішення питання введення наступної судової процедури ліквідаційної процедури ПАТ «Ізмаїлавтотранс», надав обіцянку останній завершити процедуру ліквідації боржника у тримісячний термін та підтвердив необхідність зустрічі саме з ОСОБА_3, зателефонувавши йому та запросивши його прийти.

Діючи за обумовленим планом, з метою попередження викриття незаконної діяльності із залученим до скоєння злочину співучасником ОСОБА_3, розпорядник майна ПАТ «Ізмаїлавтотранс» ОСОБА_2 залишив ОСОБА_4 у кафе та через 2-3 хвилини до неї підійшов ОСОБА_3, який перепитав імя останньої та представився ОСОБА_3.

Присівши за стіл, останній одразу почав переговори щодо способу передачі неправомірної вигоди, у тому числі під виглядом укладення законних угод з поставки металу, надання юридичних послуг.

Крім того, ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_4, що ОСОБА_2, у разі передачі неправомірної вигоди виконає узгодженні незаконні домовленості, про що свідчить підписання ним документів щодо переходу до процедури ліквідації без проведення санації підприємства, а також погодив передачу неправомірної вигоди не у доларах США, а у національній валюті у розмірі 485 000 (чотириста вісімдесят пять тисяч) гривень.

14 вересня 2016 року ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, підшукав особу ОСОБА_6, якому були невідомі злочинні наміри ОСОБА_3 та ОСОБА_2, запропонувавши останньому поїхати разом із ОСОБА_2 до м. Одеси та забрати певний пакунок, на що ОСОБА_6 відповів згодою.

15 вересня 2016 року о 10 годині, ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, зателефонував ОСОБА_4, повідомивши, що він особисто не зможе зустрітися із останньої, а замість нього на зустріч із нею прибуде уповноважена ним особа на імя ОСОБА_6 (ОСОБА_6), якого він повністю координує, перебуваючи в Дніпропетровській області.

Надалі того ж дня ОСОБА_6 разом із ОСОБА_2 на належному останньому автомобілі «Хюндай Туксон» прибули до господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко 29.

15 вересня 2016 року близько 12 години ОСОБА_6, який не був обізнаний про злочинні наміри арбітражного керуючого (розпорядника майна) ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших невстановлених на цей час слідством співучасників кримінального правопорушення, діючи за вказівкою ОСОБА_3, отримав від представника ПАТ «Північтранс» - начальника юридичного відділу ОСОБА_4 для передачі вказаним особам неправомірну вигоду в сумі 250000 (двісті пятдесят тисяч) гривень за нездійснення арбітражним керуючим (розпорядником майна) ОСОБА_2 повноважень з оскарження договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.05.2015, укладеного між ПАТ «Північтранс» та ПАТ «Ізмаїлавтотранс», у судовому порядку та переходу до процедури банкрутства без проведення санації.

Після отримання від ОСОБА_4 пакету, в якому знаходилася неправомірна вигода, ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_3 після чого передав мобільний телефон ОСОБА_4, яка підтвердила передачу неправомірної вигоди.

У той же час, 15 вересня 2016 року близько 12 години 35 хвилин ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, виступаючи у якості арбітражного керуючого (розпорядника майна) ПАТ «Ізмаїлавтотранс», знаходячись у залі судових засідань № 2, розташованому на 1-му поверсі господарського суду Одеської області по проспекту Шевченко 29 в м. Одесі, надав суду протокол засідання комітету кредиторів №1 від 30.08.2016 на підставі якого судом ухвалено рішення про початок процедури ліквідації боржника (без проведення процедури санації).

Санкцією ч.4 ст.368-4 Кримінального кодексу України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, у звязку з чим належить арештувати майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_3

16.09.2016р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.27, ч.4 ст.368-4 КК України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № СХО 142347 за ОСОБА_3, зареєстровано на праві власності автомобіль марки TOYOTA YARIS, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, білого кольору.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати , що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п.3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

З метою забезпечення можливої конфіскації та уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню у разі відчуження майна його власником підозрюваним ОСОБА_3 або довіреними ним особами, та попередження знищення необхідно накласти арешт на зазначене рухоме майно, заборонивши його користування (експлуатацію), слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вказане майно.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити у повному обсязі, також просив розглядати вказане клопотання без повідомлення підозрюваного, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У судовому засіданні слідчим доведено, що вказаний автомобіль належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_3 та у відповідності до ст. 170 КПК України на нього може бути накладено арешт. При цьому відповідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене розглядається без повідомлення підозрюваного з метою забезпечення арешту майна.

За таких обставин, є підстави, передбачені ст.170-173 КПК України, для накладення арешту на майно підозрюваного зазначеного у клопотанні.

Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Одеській області Подиряко Х.В. задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки TOYOTA YARIS, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, білого кольору, який належить на праві власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборонивши користуватись ним (експлуатувати його).

Копію ухвали про арешт майна направити слідчому та прокурору.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: