Рішення № 62210428, 10.10.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2407/2016 Справа № 490/5834/16-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

Головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Гудковій Є.С.,

за участю позивача, представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування житловим приміщенням , -

ВСТАНОВИВ :

В червні 2016 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачки про визначення порядку користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що він є співвласником 1\2 частки квартири та зареєстрований там по теперішній час. Між ним й відповідачкою в останні роки виникли неприязні відносини, що перешкоджають нормальному користуванню спірною квартирою, виникають постійні сварки та скандали, вона фактично вигнала з квартири їх спільного сина з дружиною. В зв'язку з цим, син з дружиною та двома малолітніми дітьми вимушені винаймати житло, хоча є зареєстрованими в спірній квартирі . На підставі наведеного просив виділити йому у користування окрему ізольовану житлову кімнату площею 16,4 кв.м., відповідачці залишити у користування житлову кімнату , площею 12,4 кв.м. разом з балконом 0,5 кв.м., вбудованою шафою 0,5 кв.м., що відповідатиме їх часткам у праві власності , а коридор , кухню, ванну та вбиральню залишити у загальному користуванні.

Позивач у судовому засіданні вимоги позову підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Зазначив, що потребує виділення у користування саме більшої кімнати, оскільки там буде проживати їх син з родиною, а в маленькій кімнаті навіть неможливо розмістити три ліжка. Визнав, що проживає в житловому будинку разом з новою сім'єю. Звернув увагу суду на те, що ОСОБА_3, перешкоджає проживанню в квартирі як йому, так і синові, змінила замки на вхідних дверях.

Представник відповідачки суду пояснила, що визначення порядку користування квартирою у зазначений позивачем спосіб порушує права ОСОБА_3 , оскільки їй виділяється менша за площею кімната. До того ж, квартира та сам будинок перебувають майже в аварійному стані, наявні тріщини в стінах, отже відповідачка власними силами відремонтувала саме більшу кімнату і в ній і проживає вже декілька років.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони перебували у шлюбі з 1982 року по 2013 рік. Від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2014 року двокімнатна квартира АДРЕСА_1 належить сторонам по справі по 1\2 частині кожному.

На теперішній час в квартирі зареєстровані сторони, ОСОБА_4 ( син сторін) , його дружина та двоє неповнолітніх дітей , 2005 та 20132 року народження. Реально проживає в квартирі на час розгляду справи лише відповідачка.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що між сторонами склалися вкрай неприязнені стосунки, що сторони чинили перешкоди у користуванні квартирою шляхом заміни замків у вхідних дверях в листопаді 2015 року.

Відповідно до технічного плану загальна площа спірної квартири становить 49,4 кв.м., з яких 28,8 кв.м. - це житлова. Квартира складається із двох ізольованих житлових кімнат, площею 16,4 кв.м. та площею 12,4 кв.м. , з якої є вихід на балкон 0,5 кв.м; коридору, кухні, вбиральні та ванни.

У відповідності зі ст. ст. 150, 155 ЖК України, 358 ЦК України, суд дійшов висновку, що вирішити питання про встановлення порядку користування спірним житловим приміщенням квартири відповідно до часток кожного співвласника неможливо.

Вирішуючи питання про встановлення порядку користування квартирою , суд враховує фактичний порядок користування, який склався між сторонами, фактичну відсутність потреби у позивача проживати в квартирі на час вирішення справи ( адже вимоги про вселення він не заявляв і про таке взагалі не зазначав) , а також невідповідність площі кімнати , яку просить виділити йому у користування позивач, його реальній частці у житловій площі квартири. При цьому , посилання ОСОБА_2 на потребу проживання у більшій кімнаті його сина з родиною не мають правового значення для правильного вирішення цього спору, адже ОСОБА_4 є повнолітньою та дієздатною особою, проте своїм правом на звернення до суду за захистом своїх житлових прав не скористався, тоді як позивач не є його законним представником.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України судові витрати сплачені позивачем при подачі позову.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги .

Суддя Гуденко О.А