Рішення № 62199925, 20.10.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №481/1641/13-ц 20.10.2016 20.10.2016 20.10.2016

Провадження №22-ц/784/2273/16

Категорія 27 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_2

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Шаманської Н.О.,

суддів: Данилової О.О., Лівінського І.В.,

із секретарем судового засідання Лептугою С.С.

за участю представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Експобанк»

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 14 березня 2016 року у цивільній справі за позовом

публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Експобанк»

(далі ПАТ КБ «Експобанк»)

до

ОСОБА_4

про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року ПАТ КБ «ЕкспоБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що 5 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Експобанк» та ОСОБА_4 було укладено договір кредиту № 60/2008 USD згідно якого позивач надав позичальнику 43457 доларів США кредиту на купівлю автомобіля, а останній зобовязався щомісячно частинами повертати кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 12% річних, щомісячно сплачувати комісію за кредитне обслуговування в розмірі 0,2 % від залишку заборгованості за кредитом та остаточно повернути кредит до 4 березня 2015 року.

Однак умови кредитного договору відповідачем не виконувались у звязку з чим станом на 30 квітня 2013 року утворилось 1 062 468 грн. 53 коп. заборгованості , з яких: 40211, 91 долар США, що еквівалентно 321 413 грн. 80 коп., прострочена заборгованість за кредитом ; 226,34 доларів США, що еквівалентно 1809 грн.14 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 11714 грн. 04 коп. прострочена заборгованість за комісією; 655894 грн. 15 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 43272,39 грн. пені за несвоєчасну сплату нарахованих процентів та 28365грн. 01 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії .

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача 1 062 468 грн. 53 коп. заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 14 березня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Експобанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Експобанк», посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції строку позовної давності, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на підставі наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що банк звернувся до суду за захистом своїх порушених прав понад строки позовної давності, про застосування яких просив відповідач.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися не може з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 5 березня 2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ КБ «Експобанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Експобанк», був укладений кредитний договір № 60/2008 USD, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 43 457 доларів США. Графік повернення кредиту було встановлено додатком № 1 до кредитного договору

( а.с.9-11 т. 1).

Вподальшому, між сторонами були укладені додаткові угоди до кредитного договору № 1 від 5 лютого 2009 р. , № 2 від 5 травня 2009 р., № 3 від 4 червня 2009 р. та № 4 від 27 липня 2009 р. (а.с. 13-19 т. 1) яким переносились терміни оплати тіла кредиту, відсотків та комісії та встановлювались графіки погашення кредиту.

Згідно з п. 1.3 договору, позичальник повертає банку кредит у строки/терміни, що визначені графіком, але не пізніше 4 березня 2015 року.

Позичальник щомісяця, протягом строку дії цього договору, до 5 числа кожного місяця, сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 12% річних та комісію за кредитне обслуговування в розмірі 0,2% від залишку заборгованості за кредитом (п.п. 1.2, 3.5, 4.5.1).

Відповідно до п.п. 5.2, 5.3 укладеного договору, за несвоєчасне повернення кредиту/частини кредиту, несвоєчасну сплату процентів, несвоєчасну сплату комісії за кредитне обслуговування позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,2 % від суми боргу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 3.7 договору, позичальник повертає кредит банку шляхом внесення готівки через касу банку/переказу коштів на позичковий рахунок із спливом строку, що встановлений п.1.3 цього договору та графіком повернення кредиту.

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями (до 5 числа кожного місяця).

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобовязань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобовязання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків заборгованості, ОСОБА_4 перестав виконувати щомісячні зобовязання з погашення кредиту з 20 серпня 2010 року - дата здійснення останнього платежу (а.с. т. 2 ), у той час як з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом банк звернувся 23 серпня 2013 року (дата відправлення позовної заяви поштою)(том 1, а.с. 35).

Факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором кредиту підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку ( а.с. 5-7 т. 1, а.с. 42-63 т. 2).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою уповноваженою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Отже, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

В судовому засіданні в суді першої інстанції представник відповідача

просив застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності і відмовити позивачу у задоволенні позову .

Оскільки умовами договору та графіком погашення кредиту встановлені окремі самостійні зобовязання, які деталізують обовязок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Пунктом 7.4 кредитного договору, встановлено позовну давність тривалістю 3 роки, у тому числі до вимог про стягнення неустойки.

Отже, враховуючи заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності, положення п.п. 1.3, 3.5, 4.5.1 кредитного договору про те, що погашення кредиту, процентів та комісії повинно здійснюватися позичальником частинами до 5 числа кожного місяця, а також те, що позов поданий 23 серпня 2013 року, колегія суддів вважає, що вимоги ПАТ КБ «Експобанк», строк виконання яких закінчився 23 серпня 2010 року, заявлені поза межами позовної давності.

Таким чином, заборгованість за кредитом відповідно до графіка прогнозних погашень по кредиту (а.с.20 т. 1) підлягає стягненню з відповідача в розмірі 18 886,03 дол. США. Проценти за користування кредитом відповідно до цього ж графіка в сумі 8 829, 72 доларів США та 1765, 94 долари США комісії за кредитне обслуговування підлягають стягненню за період з 5 вересня 2010 по 5 травня 2013 року включно. При цьому, колегія суддів виходить з того, що позивач просив стягнути заборгованість станом на 30 квітня 2013 року.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Таким чином, оскільки по основних платежах сплив строк позовної давності, то й відсутні підстави стягувати нараховану на них до 23 серпня 2010 року пеню, тобто з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 23 серпня 2010 року по 30 квітня 2013 року, тобто за 981 день, а саме: пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту в розмірі 37052 доларів США (18 886,03 долари США х 0,2% = 37,77 х 981 день = 37052 доларів США).

В той же час, розмір нарахованої пені в багато разів перевищує розмір боргу по кредиту.

За правилами ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Конституційний Суд України у рішенні від 7 липня 2013 року по справі щодо офіційного тлумачення положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 липня 1996 року дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Крім того, вимога про нарахування та сплати неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове значення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитора.

Тому Конституційний Суд України зазначив, що захист цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Враховуючи, що розмір нарахованої на підставі умов кредитного договору пені (37 052,37 доларів США) є надмірно великий порівняно з розміром заборгованості за кредитом (18886,03 доларів США) та, враховуючи положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір неустойки (пені) до 18886,03 доларів США

Крім того, з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну сплату нарахованих процентів в розмірі 441,45 доларів США (226,34 прострочена заборгованість згідно розрахунку х 0,2%= 0.45 х 981 день = 441,45 доларів США), та 1128, 15 доларів США пеня за несплату комісії (574,39 прострочена заборгованість згідно розрахунку х 0,2%=1,15 х 981 день = 1128, 15 доларів США).

Із розрахунку пені за несвоєчасну сплату нарахованої щомісячної комісії вбачається, що позивач нарахував цей вид пені за платежами, що мали бути здійснені в строк до 23 серпня 2010 року (том 1, а.с. 12), тому відповідно до положень ст. 266 ЦК України ці вимоги заявлені поза межами строку позовної давності і задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач просив стягнути заборгованість за курсом НБУ станом на 30 квітня 2013 року (7,99 грн. за 1 долар США), з ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» підлягає стягненню загальна сума заборгованості в розмірі 398999 грн. 15 коп., а саме:

- заборгованість за кредитом в розмірі 18886,3 дол. США, що становить 150 899 грн. 37 коп.;

- проценти за користування кредитом в розмірі 8829,72 дол. США, що становить 70 549 грн. 46 коп.;

- комісія за кредитне обслуговування в розмірі 1765,94 дол. США, що становить 14 109 грн. 86 коп.;

- пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту в розмірі 18886,3 дол. США, що становить 150 899 грн. 37 коп.;

- пеня за несвоєчасну сплату нарахованих процентів в розмірі 441,45 доларів США, що становить 3527 грн. 18 коп;

- пеня за несвоєчасну оплату комісії в розмірі 1128, 15 доларів США, що становить 9013 грн. 91 коп.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ «КБ «Експобанк».

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати , пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2745 грн. 91 коп. ( 3441 грн. судові витрати понесені у суді першої інстанції + 3785 грн. 10 коп. судові витрати понесені в апеляційній інстанції = 7226,1 х 38% ( від заявлених вимог) = 2745 грн. 91 коп.)

Керуючись ст.ст. 303, 307, ст.309, ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» задовольнити частково.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 14 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 398999 грн. 15 коп., а саме: заборгованість за кредитом в розмірі 150899 грн. 37 коп., проценти за користування кредитом в розмірі 70549 грн. 46 коп., комісія за кредитне обслуговування в розмірі 14109 грн. 86 коп. , пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту в розмірі 150 899 грн. 37 коп., пеня за несвоєчасну сплату нарахованих процентів в розмірі 3527 грн. 18 коп. та пеня за несвоєчасну сплату комісії в розмірі 9013 грн. 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» 2745 грн. 91 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Н.О. Шаманська

Судді: О.О. Данилова

ОСОБА_5