Постанова № 62177559, 20.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2016 р. Справа№ 910/14394/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко О.В.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання: Пугачовій А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 20.10.2016 року по справі №910/14394/16 (в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придністровська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016р.

у справі №910/14394/16 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення заборгованості у сумі 209 435,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

05.08.2016 Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (далі - КП "Кривбасводоканал"; позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ПАТ "Українська залізниця"; відповідач) про стягнення 209 435 грн. 24 коп. заборгованості за Договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 464 від 01.03.2006, в тому числі: 207 868 грн. 04 коп. основного боргу за період - квітень 2016 року, 114 грн. 68 коп. 3 % річних та 1 452 грн. 52 коп. пені. за період з 05.05.2016 по 10.05.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 №910/14394/16 позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь КП "Кривбасводоканал" борг у розмірі 207 868,04 грн., пеню у розмірі 1 452,52 грн., 3 % річних у розмірі 114,68 грн.

Не погоджуючись з названим рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Українська залізниця" звернулося із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 №910/14394/16 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

КП "Кривбасводоканал" у відзиві просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 №910/14394/16 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу КП "Кривбасводоканал" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2016 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.03.2006 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (кривбасводоканал за договором) та Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (споживач за договором) укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 464, відповідно до умов якого кривбасводоканал зобов'язується забезпечити споживача питною водою з якістю, що відповідає Держстандарту 2874-82 "Вода питна" та прийняти від нього стічні води, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити воду за встановленими тарифами. (далі - Договір)

На виконання наказу Міністерства інфраструктури України від 10.04.2012 № 212 19.04.2012 проведена зміна найменування Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" на Державне підприємство "Південна залізниця". Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

До переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", увійшло Державне підприємство "Придніпровська залізниця". Протоколом засідання правління Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 21.10.2015 № 1 датою початку фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" було визначено 01.12.2015. Таким чином, з 01.12.2015 Державне підприємство "Південна залізниця" фактично припинило господарську діяльність, як окрема юридична особа, та реорганізовано у регіональну філію Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Відповідно до положень розділу 9 Договору, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами - 01.03.2006 і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 31.12.2008, а частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про намір його розірвати або внести до нього зміни, Договір продовжує свою дію на наступний рік.

Згідно з пунктом 1.12 Договору кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання (з відрахуванням води на технологічні потреби), згідно з показниками приладів обліку.

У відповідності до пункту 3.1. Договору розрахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення здійснюються споживачем у грошовій формі протягом трьох банківських днів після пред'явлення платіжного доручення, рахунку, або квитанції.

Пунктом 3.5 Договору сторони передбачили, що споживач для узгодження акту про кількість наданої води та прийняті стічні води насправляє свого представника з довіреністю, підписаною уповноваженою на те особою, для підписання акту, у відділ Водозбуду не пізніше 25 числа кожного місяця (у лютому 23 числа). Якщо представник не прибув або необґрунтовано відмовився від підписання акту, кривбасводоканал на підставі даних обліку води складає акт самостійно і один примірник акту в триденний термін направляє споживачу.

В обґрунтування позову КП «Кривбасводоканал» наголосив на тому, що відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг за період - квітень 2016 року, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 207 868 грн. 04 коп., що слугувало підставою звернення до господарського суду.

При цьому, комунальним підприємством до матеріалів позову приєднано Акти показників лічильника, рахунки № 758 від 30.04.2016 на суму 182 686,06 грн., № 889 від 30.04.2016 на суму 173 158,92 грн. та двосторонньо підписаний Акт за квітень 2016 року. (а/с 13-21)

Місцевий господарський суд, дослідивши матеріали даної справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Правочин укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підлягає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила №190), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.4 Правил №190 визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за N 403/6691 (далі - Правила приймання №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з пунктом 1.2 Правил № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до пункту 1.4 Правил № 37 стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Згідно з пунктом 2.4 Правил № 37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь водоканалу.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем надано відповідачу послуги з постачання питної води та прийняття стічних вод на умовах, передбачених укладеним між сторонами Договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 464 від 01.03.2006 у квітні 2016 року.

Факт та обсяги наданих послуг підтверджується доданим до позовної підписаним уповноваженими представниками сторін Актом за квітень 2016 року. (а/с 21)

З наданого Акту вбачається, що позивачем за спірний борговий період - квітень 2016 року нараховано за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення згідно рахунку № 758 від 30.04.2016 борг на суму 182 686,06 грн. та згідно рахунку № 889 від 30.04.2016 борг на суму 173 158,92 грн.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, місцевий господарський суд, встановивши факт невиконання відповідачем обов'язку з оплати наданих послуг за Договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 464 від 01.03.2006 за спірний період - квітень 2016 року, дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про стягнення суми основного боргу є доведеними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню у розмірі 207 868 грн. 04 коп.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг, позивач просив господарський суд стягнути з відповідача на свою користь 114 грн. 68 коп. 3% річних та 1 452 грн. 52 коп. пені, нарахованих за загальний період прострочення з 05.05.2016 по 10.05.2016.

Згідно з пунктом 5.1 Договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей (а/с 12), за порушення строків виконання зобов'язання, передбаченого пунктом 3.1 Договору, споживач сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня, а за прострочення понад тридцяти днів додатково штраф у розмірі 7 % вартості неоплачених послуг.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов Договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 5.1 Договору і захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів перевіривши наданий позивачем розрахунок похідних вимог, дійшов висновку, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому таким, що підлягає задоволенню на суму 114 грн. 68 коп. 3% річних та 1 452 грн. 52 коп. пені, нарахованих за загальний період прострочення з 05.05.2016 по 10.05.2016.

Колегія суддів, дослідивши матеріали даної справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, вважає його таким, що прийнятий у відповідності до норм чинного законодавства.

ПАТ "Українська залізниця" у доводах апеляційного оскарження стверджувало про те, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, оскільки не взято до уваги клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, яке було надіслано до місцевого суду засобами електронного зв'язку та прийнято судове рішення у першому судовому засіданні. Таким чином, наголосив відповідач, його було позбавлено права надати свої докази та заперечення по справі, чим порушено ст. 22 ГПК України, де передбачено рівність учасників cудового процесу. При цьому, скаржник посилається на ксерокопію клопотання про відкладення від 02.09.2016, яке він додав до його апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали даної справи, відхиляє, як безпідставні наведені процесуальні зауваження скаржника, з огляду на те, що, як у матеріалах даної справи, так і згідно комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» не вбачається зареєстрованого канцелярією суду першої інстанції клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи, за матеріалами справи таке відсутнє.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що приписами ст. 77 ГПК України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процессу. Однак, слід звернути увагу, що стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених у ст. 77 ГПК України випадків. Основною умовою для відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а саме неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, зважаючи на належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується зворотнім рекомендованим поштовим повідомленням за №01030 39329658 (а/с 4) про отримання відповідачем - 15.08.2016 Ухвали ГСМК від 08.08.2015 про порушення позовного провадження, колегія суддів визнає необгрунтованими ствердження скаржника та зазначає, що місцевим господарським судом не було порушено норм процесуального закону.

Серед іншого, у доводах апеляційного оскарження відповідач повністю заперечував правові висновки місцевого господарського суду, при цьому, зауважував про те, що позивачем безпідставно нараховано об'єми води і стоків згідно з пп. 3.3, 5.24 Павил №190. Скаржник стверджує, що відповідно до платіжного доручення від 06.05.2016 № 404/297 він сплатив 147 976,94 грн. за спожиті обсяги води та скинутих стоків за квітень поточного року відповідно до акту від 22.04.2016. Таким чином, на думку відповідача, позивач незаконно нарахував додаткові обсяги спожитої води та скинутих стоків за період з 23.04.2016 по 27.04.2016 в сумі 207 868,04 грн.

КП "Кривбасводоканал", заперечуючи доводи апеляційного оскарження відповідача, у відзиві від 18.10.2016 № 357 наголосив на наступному.

Згідно акту від 22.04.2016 (далі - акт № 1) представниками КП «Кривбасводоканал» сумісно з представниками структурного підрозділу апелянта «БМЕУ-2» було проведено обстеження водопровідних підключень вокзального комплексу «Кривий Ріг Головний» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ленінського Комсомолу, 2 та адміністративно-побутового корпусу (АБК) за адресою: м. Кривий Ріг, пл. Привокзальна.

Відповідач в скарзі посилається на водопровідну врізку структурного підрозділу «Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління», не зазначаючи, при цьому, адреси або конкретного розташування на певній місцевості, що, в свою чергу, унеможливлює ідентифікувати об'єкт на якому проводилось обстеження та встановити або спростувати певні факти.

В свою чергу, 22.04.2016 в акті № 1 представниками КП «Кривбасводоканал» встановлено, що II (друге) підключення водопроводу вокзального комплексу «Кривий Ріг Головний» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ленінського Комсомолу, 2 діаметром 200 мм врізано в мережі КП «Кривбасводоканал» діаметром 250 мм. На даній врізці встановлено прилад обліку холодної води ЛПТ-65, державна повірка лютий 2013 р. (чергова повірка - лютий 2017 р. згідно наданого паспорту), показання водоміру 029833 м3. Перевірити які об'єкти залізної дороги під'єднані від даного підключення немає змоги, оскільки засувка знаходиться у неробочому стані. В зв'язку з чим, КП «Кривбасводоканал» зобов'язало відповідача виконати ремон засувки до 29.04.2016 р. на підключенні біля пішохідного мосту та повідомити інспекцію Довгинцівського району позивача для проведення повторного обстеження. акт № 1 зареєстровано канцелярією відповідача за вх. № 977 від 22.04.2016 р.

В подальшому, 27.04.2016р. представниками КП «Кривбасводоканал», разом з представником структурного підрозділу відповідача «БМЕУ-2» контролером водопровідного господарства ОСОБА_2, що зафіксовано актом (далі - акт №2) було проведено повторне обстеження врізки в мережі КП «Кривбасводоканал» діаметром 200 мм, а саме у колодязі ВК1 від вул. Серафимовича виконана врізка діаметрами 150 мм та 250 мм, що підтверджується схематично на підставі підписаного сторонами по справі актом та схемою розмежування балансової належності водопровідних мереж і експлуатаційної відповідальності сторін (копія акту та схеми додано до даного відзиву на скаргу). Акт № 2 зареєстровано канцелярією відповідача за вх. № 1018 від 27.04.2016 р.

Позивачем в ході перевірки було встановлено, що колодязь ВК1 повністю заповнений водою та здійснити заходи по перекриванню засувки на підключення немає можливості. Проте, до колодязя є в наявності доводомірне підключення діаметром 150 мм на споруду служби (російською - «ЭЧС», як зазначено в акті) за адресою вул. Ленінського Комсомолу, 39а. В споруді «ЭЧС» є в наявності прилад обліку холодної води ЛК-15, заводський № 1045347, показання 00555 м3, проте без наявності пломби.

В зв'язку з чим, КП «Кривбасводоканал» зазначено в акті № 2 на необхідності відкачки води з колодязя на підключенні ВК1, виконання ремонту засувки перед приладом обліку біля пішохідного мосту, а також було проведено нарахування обсягів води відповідно до п. 3.3 Правил № 190 від 27.06.2008.

В свою чергу, стверджує позивач, факт та обсяги наданих послуг підтверджується доданим до матеріалів позову актом за квітень 2016 року, який є двосторонньо підписаним представниками сторін, а тому позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими у заявленому розмірі.

Відтак, позивач, заперечуючи доводи скаржника, пояснив, що нарахування боргу, пред'явленого до стягнення у даній справі, здійснено згідно іншого лічильника. При цьому, позивач в підтвердження своїх стверджень про наявність двох лічильників посилається на схему-таблицю про розмежування лічильників, яку приєднано до його відзиву.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придністровська залізниця" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придністровська залізниця" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 №910/14394/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/14394/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Тищенко

Т.І. Разіна