Постанова № 62177259, 17.10.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2016 року Справа № 904/7099/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач),

судді: Березкіна О.В., Подобєд І.М.,

секретар судового засідання Логвиненко І.Г.,

за участю сторін:

від ТОВ ФК "Пальміра": ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.08.2016 р.; ОСОБА_2, довіреність б/н від 21.12.2015 р.;

арбітражний керуючий: ОСОБА_3, посвідчення №136 від 04.02.2013 р.;

від ТОВ "РУШ": ОСОБА_4, довіреність б/н від 14.06.2016 р.;

від ПАТ "Укрсоцбанк": ОСОБА_5, довіреність №02-36/3198 від 18.12.2015 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2016р. у справі № 904/7099/15

за заявою ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка"

до боржника ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2016 р. у справі №904/7099/15 (суддя Калиниченко Л.М.) долучено до матеріалів справи клопотання № 13-06/16/1 від 13.06.2016р. з додатками. Заяву ліквідатора ОСОБА_3 за №24/02-16 від 24.02.2016р. щодо залучення до участі у справі ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Руш" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача відхилено. Відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ОСОБА_3 про визнання недійсним договору факторингу № 170415Ф від 17.04.2015р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю ТБ Слобожанка та товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Пальміра".

Згадана ухвала обґрунтована посиланням на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Пальміра» надано відповідні докази щодо виконанням банками взятих на себе обовязків по кредитним договорам, перерахування коштів сторонами за укладеними договорами.

Не погодившись з даною ухвалою, публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить ухвалу господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора ОСОБА_3 про визнання недійсним договору факторингу №170415Ф від 17.04.2015р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю ТБ Слобожанка та товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Пальміра"; прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати недійсним договір факторингу № 170415Ф від 17.04.2015р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю ТБ Слобожанка та товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Пальміра" з моменту його укладення.

Скаржник вважає, що умовами договору факторингу та положенням ст.1077 ЦК України не передбачено можливості виконання зобовязання з оплати грошових коштів шляхом зарахування зустрічних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що оскаржуваним договором факторингу товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Слобожанка» відступило своє майно у вигляді майнового права грошової вимоги товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Пальміра» на вкрай невигідних для себе умовах.

ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Пальміра» у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду залишити без змін, оскільки ані ліквідатором, ані скаржником не наведено жодної підстави для визнання оскаржуваного правочину недійсним.

Аналогічний відзив на апеляційну скаргу надано товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ».

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність ухвали господарського суду в оскаржуваній частині нормам діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи таке.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2015 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" відповідно до процедури, передбаченої ст.95 ОСОБА_7 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду від 27.08.2015 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці, до 27.12.2015р. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_8; кандидатури арбітражних керуючих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3 та ОСОБА_13 на участь у справі в якості ліквідатора відхилено.

28.08.2015 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 р. згадана постанова суду першої інстанції скасована в частині призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_8 та відхилення кандидатури арбітражного керуючого ОСОБА_3; прийнято в цій частині нове рішення про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_3; кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_8 відхилено.

Ліквідатор ОСОБА_3 звернувся до господарського суду з заявою, в якій просив визнати недійсним договір факторингу № 170415Ф від 17.04.2015р. укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Пальміра".

Згадана заява мотивована посиланням на те, що спірний правочин було укладено протягом одного року до порушення провадження у справі про банкрутство, він призвів до безоплатного відчуження майна (майнових прав), а відтак підлягає визнанню недійсним відповідно до ст.20 ОСОБА_7 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення вищезгаданої заяви, колегія суддів враховує наступне.

Згідно ч.2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених ОСОБА_7 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ОСОБА_7 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Частиною 1 ст. 20 ОСОБА_7 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовязання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобовязання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобовязання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовязань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобовязання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобовязання для забезпечення виконання грошових вимог.

Таким чином, ОСОБА_7 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено підстави, відповідно до яких господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство може бути визнано недійсним правочини (договори) боржника, які були вчинені ним протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство

Матеріали справи свідчать про те, що 17.04.2015 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Пальміра" (фактор) укладено договір факторингу №170415Ф, за умовами якого фактор зобовязується передати грошові кошти в розпорядження клієнта,а клієнт відступає факторові свої права грошової вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» (боржник) за основним договором, яким є договір поставки № 150 від 01.07.2011 р., що укладений між клієнтом та боржником.

Пунктом 1.5 договору факторингу № 170415Ф від 17.04.2015р. сторони узгодили, що станом на 14.04.15р. загальна сума заборгованості складає 8 360 300, 59 грн.

01.06.2015 р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору факторингу №170415Ф від 17.04.2015р., в якій було погоджено внести зміни до договору, а саме викласти наступній редакції: п.1.5. - «Станом на 31.05.2015 р. загальна сума боргу за основним договором складає 7 918 555,73 грн.»; п.1.2. - «За передачу права грошової вимоги до боржника за основним договором фактор сплачує клієнту 7 918 555,73 грн. шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, зазначений в цьому договору, в строк протягом 20 робочих днів з моменту підписання даного договору".

30.04.2016 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Слобожанка» (первісний кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю Західна дистрибюційна мережа (новий кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Пальміра (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №03/04-1.

Договір № 03/04-1 є дійсним, в судовому порядку недійсним не визнавався, а відтак його умови є обовязковими для виконання сторонами.

Відповідно до п.1 договору 03/04-1 товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Слобожанка відступило за плату товариству з обмеженою відповідальністю Західна дистрибюційна мережа право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Пальміра по договору факторингу №170415Ф від 17.04.2015 р. у розмірі 1 367 883,94 грн.

Відповідно до п.3 договору № 03/04-1 моментом переходу до товариства з обмеженою відповідальністю Західна дистрибюційна мережа права вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Пальміра є момент укладання зазначено договору.

За відступлення права вимоги новий кредитор повинен сплатити первісному кредитору грошову суму у розмірі 1 367 883,94 грн. (п.5 договору № 03/04-1).

Оскільки, станом на день укладення договору №03/04-1 товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Слобожанка» мало боргові зобовязання перед товариством з обмеженою відповідальністю Західна дистрибюційна мережа по договору купівлі - продажу №01/04/15-2 від 01.04.2015 р. у розмірі 1367 883,94 грн., строк виконання яких настав, первісний кредитор і новий кредитор дійшли згоди здійснити зарахування однорідних вимог на зазначену суму. Зарахування вважається здійсненим, а зобовязання припиненими, з моменту чинності цього договору (п.6 договору № 03/04-1).

Відповідно до п.10 договору № 03/04-1 цей договір є укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Згідно ст.ст. 598,599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. (ч.1 ст.601 ЦК України).

З урахуванням наведеного, у товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Пальміра" відсутні зобов'язання за договором факторингу №170415Ф перед товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Слобожанка у розмірі 1367883,94 грн., а зобовязання між товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Слобожанка та товариством з обмеженою відповідальністю Західна дистрибюційна мережа є припиненими в силу положень ст.601 ЦК України.

18.05.2015 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Слобожанка» (первісний кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка» (новий кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Пальміра» (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №18/05-1.

Договір № 18/05-1 є дійсним, в судовому порядку недійсним не визнавався, а відтак його умови є обовязковими для виконання сторонами.

Відповідно п.1 договору 18/05-1 первісний кредитор за плату відступає новому кредитору право вимоги, що належить первісному кредитору по договору факторингу по договору факторингу №170415Ф від 17.04.2015 р., укладеному між первісним кредитором та боржником, у звязку з чим новий кредитор є кредитором по відношенню до боржника в частині відступленого права вимоги.

У пункті 2 договору 18/05-1 сторони погодили, що за цим договором до нового кредитора переходить право вимоги до боржника сплати грошових коштів в сумі 832 116,06 грн.

Моментом переходу до товариства з обмеженою відповідальністю Ніка права вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Пальміра 1 є момент укладання зазначеного договору (до п.3 договору № 18/05-1).

Відповідно п.5 договору № 18/05-1, оплата за відступлення право вимоги складає 832 116,06 грн.

Оскільки, новий кредитор має перед первісним кредитором грошові зобовязання за цим договором на суму 832 116,06 грн., водночас первісний кредитор має перед новим кредитором грошові зобовязання по сплаті товару, поставленого по договору купівлі-продажу № 5/05-15 від 05.05.2015 р. на суму 832 116,06 грн., строк оплати яких настав, первісний кредитор і новий кредитор дійшли згоди здійснити зарахування однорідних вимог на зазначену суму. Зарахування вважається здійсненим, а зобовязання припиненими, з моменту набрання чинності даним договором (п.6 договору № 18/05-1).

Відповідно до п.10 договору № 18/05-1 цей договір є укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками.

Таким чином, у товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Пальміра» відсутні зобовязання за договором факторингу № 170415Ф перед товариством з обмеженою відповідальністю товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Слобожанка» у розмірі 832 116,06 грн., а зобовязання між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Слобожанка» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка» є припиненими в силу ст.601 ЦК України.

22.06.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок Слобожанка (первісний боржник), товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Пальміра» (новий боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ» (кредитор) укладено договір про переведення боргу, за умовами якого первісний боржник переводить на нового боржника свій борг (зобовязання) за договором про надання маркетингових послуг № 134-м від 08.06.2011 р. (основний договір), укладеним між кредитором і первісним боржником та зобовязується сплатити новому боржнику за прийняття боргу визначену цим договором плату, а новий боржник замінює первісного боржника у зобовязанні, що виникає з основного договору, і приймає на себе обовязки первісного боржника за основним договором (п.1.1. договору).

В матеріалах справи відсутні докази визнання договору від 22.06.2015 р. недійсним.

Первісний боржник і кредитор засвідчують, що на день підписання цього договору зобовязання первісного боржника перед кредитором за основним договором становить 300 000,00 грн. (п.1.3. договору від 22.06.2015 р.).

Відповідно до п.2.1. договору від 22.06.2015 р. не пізніше 31.06.2015 р. первісний боржник сплачує новому боржнику плату за прийняття боргу у розмірі 300 000,00 грн. шляхом перерахування в безготівковій формі грошових коштів на поточний рахунок нового боржника.

Згідно угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог № 01/07-2У від 01.07.2015р. зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Слобожанка за договором переведення боргу від 22.06.2015 р. у розмірі 300000,00 грн. та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Пальміра за факторингу №170415 Ф у розмірі 300 000,00 грн. вважаються припиненими відповідно до ст.601 ЦК України.

Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Пальміра» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Слобожанка» було досягнуто домовленості щодо зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 5 418 555, 73 грн., шляхом підписання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог №01/07-1У від 01.07.2015 на суму 10 000,00 грн. та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог №ОЗ/О8-1У від 03.08.2015 на суму 5 408 555,73 грн.

Зазначені дії вчинені сторонами до порушення справи про банкрутство, а тому надання згоди кредиторами ОСОБА_7 не передбачено.

Відповідно до угод про зарахування зустрічних однорідних вимог № 01/07-1У від 01.07.2015 р. зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Слобожанка за спірним договором факторингу (сплата винагороди відповідно до п.2.2) у розмірі 10000,00 грн. та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Пальміра за спірним договором факторингу (оплата за відступлення права вимоги відповідно до п.2.1) у розмірі 10 000,00грн., про зарахування зустрічних однорідних вимог № 03/08-1У від 03.08.2015 р. зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Слобожанка за договором позики №7 від 05.04.2015 р. та договором переведення боргу від 18.04.2015 р. у розмірі 652 581,78 грн.; за договором позики №6-1 від 01.01.2015 р. та договором переведення боргу від 17.07.2015 р. у розмірі 630 000,00 грн.; за договором позики № 5 від 01.01.15 р. та договором переведення боргу від 29.07.2015 р. у розмірі 4 136 064,15 грн., всього у розмірі 5 408 555,73 грн. та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Пальміра за спірним договором факторингу у розмірі 5 408 645,93 грн. вважаються припиненими.

Зобов'язання у розмірі 10 090,00грн. за договором №5 від 01.01.2015 р. та договором про переведення боргу від 29.07.2015р. залишаються невиконаними товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Слобожанка.

З урахуванням наведеного, зобов'язання між товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Слобожанка та товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Пальміра» за спірним договором факторингу у розмірі 5 418 555,73 грн. є припиненими відповідно до ст.601 ЦК України.

Щодо наявності у товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Пальміра» права на фінансування спірного договору факторингу, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За ч.1 ст.1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Разом із тим, ч.3 ст.1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", пунктом 11 ст. 4 якого факторинг віднесено до фінансових послуг.

Згідно п.1 ч.1 ст.1 цього ОСОБА_7 фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 ОСОБА_7 фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Розпорядженням комісії від 07.03.2013 р. № 790 було прийнято рішення про видачу товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія «Пальміра свідоцтва» з додатком до свідоцтва № 389 серії ФК, в якому зазначено види фінансових послуг, які має право здійснювати фінансова компанія без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства - факторинг.

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Пальміра» є установою, яка може надавати фінансові послуги.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За приписами частин 1 - 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абз. 4 п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.13 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Таким чином, заявляючи вимогу про визнання недійсним договору, заявник має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Всупереч наведеному, ліквідатором не надано належних та допустимих доказів щодо наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Враховуючи, що спірний договір укладено з дотримання вимог діючого законодавства, товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Пальміра» надано відповідні докази щодо виконання банком взятих на себе зобовязань по кредитним договором, перерахування коштів сторонами за укладеними договорами, а тому відсутні підстави для визнання цього договору недійсним.

При цьому, колегія суддів враховує, що зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Пальміра» за спірним договором перед товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Слобожанка» є припиненими в силу положень ст.ст. 598,599,601 ЦК України, відтак відсутні підстави вважати, що боржник безплатно здійснив відчуження власного майна (майнових прав та грошових коштів) кредитору або виконало зобовязання на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів, оскільки оплата за договором фактично відбулася.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на неможливість виконання зобовязання з оплати грошових коштів шляхом зарахування зустрічних вимог, оскільки ст.1077 ЦК України, на яку посилається заявник, не містить прямої заборони припинення зобовязань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Враховуючи викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали в оскаржуваній частині.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2016р. у справі №904/7099/15 в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора ОСОБА_3 про визнання недійсним договору факторингу № 170415Ф від 17.04.2015р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю ТБ Слобожанка та товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Пальміра" залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 21.10.16р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя О.В. Березкіна

Суддя І.М. Подобєд