Рішення № 62172322, 19.10.2016, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/3770/14-ц

провадження у справі № 2/0285/305/16

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2016 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді………………Літвин О.О.

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

до ОСОБА_2

про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 103275,31 доларів США, що за курсом 13,36 відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.08.2014 року складає 1379758,14 грн.

Позивач зазначав, що 28.11.2006 року між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав боржнику кредит у розмірі 28000 доларів США строком до 26.11.2021 року, а відповідач зобовязалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Оскільки боржник зобовязання за вказаним кредитним договором не виконала, станом на 22.08.2014 року в неї утворилась заборгованість.

В процесі розгляду справи позивачем 05.07.2016 року були уточнені позовні вимоги /а.с.131-133/, в яких він просив стягнути з відповідача заборгованість станом на 17.06.2016 року в сумі 55411,97 доларів США, що за курсом 27,9 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.06.2016 року складає 1379758,05 грн.

Сторони в судове засідання не прибули.

Представник позивача в позовній заяві просив справу розглянути без його участі, уточнені позовні вимоги підтримав.

Причини неявки відповідачки та її представника невідомі.

В письмових запереченнях від 22.10.2014 року та 14.01.2016 року просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на безпідставність нарахуванням банком комісії, суми відсотків на збільшеною відсотковою ставкою, ніж передбачено кредитним договором, стягнення з неї боргу без розірвання самого договору. Окрім того, зазначає, що банком всупереч чинному законодавству нараховано заборгованість не в національній грошовій одиниці гривнях, а в іноземній валюті.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст. 3 ЦК), яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 статті 626 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтями 1049, 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то й права і обовязки виникають у кожного контрагента.

Судом встановлено, що 28.11.2006 року між відповідачем з однієї сторони та банком, з іншої, було укладено кредитний договір № ZНNWGК00000013 (далі Договір), відповідно до якого ОСОБА_2 було надано кредит на купівлю трикімнатної квартири у розмірі 31 920 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 1 % на місяць. Кінцевий строк погашення кредиту по 26.11.2021 року.

Перед укладенням кредитного договору відповідач була вільною в погодженні всіх умов кредитування в банку, з умовами, тарифами, порядком погашення по кредиту відповідач була ознайомлена та погодилася з ними, про що свідчать її підписи.

Відповідач зобовязалася сплачувати банку з 28 по 03 число щомісяця у розмірі щомісячного платежу 395,06 доларів США, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії; а за порушення кредитної дисципліни сплатити пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, збільшені відсотки у розмірі 1,26 % на місяць.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем суду, слідує, що останній платіж відповідачем було здійснено 25.03.2016 року.

Належним чином не виконуючи умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків і комісії, на день звернення позивача до суду з даним позовом загальна заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 17.06.2016 року склала 152474,84 доларів США, яка включає в себе: заборгованість за кредитом 27816,86 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом 37781,71 долари США, комісія 4916,36 доларів США, пеня 81959,91 доларів США.

Проте до стягнення позивач просить лише суму боргу по тілу кредиту та відсоткам, яка становить 55411,97 доларів США, що за курсом 24,90 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.06.2016 року складає 1379758,05 грн.

Правильність проведеного позивачем розрахунку відповідачем не спростована, в судове засіданні ні вона, ні її представник не прибули та не заявили будь-яких клопотань на його спростування, як і не було надано власного розрахунку, що свідчить про погодження з вказаною в позовній заяві сумою.

Доводи відповідачки в письмових запереченнях в частині того, що банк безпідставно збільшив розмір відсоткової ставки, суд до уваги не бере, оскільки пунктом 2.3.1 Договору передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, що й було ним зроблено з листопада 2008 року (збільшено до 14,04 % річних) та повідомлено відповідачку ОСОБА_2 03.10.2008 року рекомендованим листом.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, відповідач не виконує умови Договору, припинила погашення кредиту і відсотків та на день подачі позовної заяви до суду заборгувала позивачу грошові кошти.

Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобовязань порушило право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані в кредит.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, зобовязання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та задовольняє їх в повному обсязі.

При подачі первісного позову в 2014 році позивачем було сплачено максимальну суму судового збору в розмірі 3 654 грн. При подачі в липні 2016 року уточненого позову позивачем не було доплачено суму судового збору, яка становить 20696 грн. (1,5 % від суми позову 1379758,05 грн.). Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір на суму 3 654 грн., а решту (різницю від суми 20696 грн.) 17042 грн. слід стягнути з неї на користь держави.

Керуючись статтями 10, 11, 57-60, 88, 208, 212-216, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

заборгованість по кредитному договору № ZНNWGК00000013 від 28.11.2006 року у розмірі 55411,97 доларів США, що за курсом 24,90 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.06.2016 року складає 1379 758 (один мільйон триста сімдесят девять тисяч сімсот пятдесят вісім) грн. 05 коп. та судовий збір 3 654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 17042 (сімнадцять тисяч сорок дві) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя О.О. Літвин