Рішення № 62157907, 19.10.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/3357/15-ц Провадження № 22-ц/772/3005/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27 Доповідач Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючої Шемети Т. М.,

суддів: Зайцева А. Ю., Панасюка О. С.,

за участі: секретаря судового засідання Топольської В. О.,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення обрахованої різниці курсу гривні до доларів США по кредитному договору

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою її представником ОСОБА_3, на заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 листопада 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

В вересні 2015 року ПАТ «БМ Банк» звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ БМ «Банк» обраховану різницю курсу гривні до долара США станом на 31.08.2015 року за невиконане зобовязання по кредитному договору № 473/280308 від 28.03.2008 року у розмірі 1066461 грн. 84 коп. та по кредитному договору № 519/090608 від 09.06.2008 року у розмірі 8708 353 грн. 26 коп., а всього: 9774845 грн. 10 коп., та судовий збір в розмірі 3654 грн. 10 коп.

Позов мотивовано тим, що між ТОВ «БМ Банк», правонаступником якого є ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитні договори: № 473/280308 від 28.03.2008 року та № 519/090608 від 09.06.2008 року. В забезпечення виконання зобовязань за даними кредитними договорами між ТОВ «БМ Банк» та ОСОБА_5 укладено договори поруки: від 28.03.2008 року та від 09.06.2008 року. Відповідно до п.1, п.5 договорів поруки Поручитель взяв на себе відповідальність за невиконання Позичальником зобовязань за Кредитними договорами перед банком по сплаті передбачених цими пунктами сум. Пунктом 4 Договорів поруки передбачена солідарна відповідальність Поручителя і Боржника (Позичальника) перед Кредитором (Банком).

Банк свої зобов'язання за договорами виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачеві кредити у розмірах, встановлених договорами. Відповідач порушила умови договору і своєчасно не повертала отримані у кредит кошти, в результаті чого виникла заборгованість.

Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 11.11.2013 року було задоволено позов банку та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором №473/280308 від 28.03.2008 року у розмірі 646 163 грн. 15 коп., що станом на 21.11.2012 року становило 80 841,13 доларів США., та заборгованість за кредитним договором №519/090608 від 09.06.2008 року у розмірі 5276 193 грн. 21 коп., що станом на 21.11.2012 року становило 660 101,74 доларів США.та судовий збір. Рішення набрало законної сили 18.12.2013 року після апеляційного перегляду .

Обґрунтовуючи заявлені в даній справі позовні вимоги, ПАТ «БМ Банк» посилається на те, що судом була стягнута заборгованість за кредитними договорами в гривні по офіційному курсу НБУ станом на 21.11.2012 року. Однак оскільки кредити надавалися ОСОБА_2 в іноземній валюті, а саме: в доларах США, рішення Вінницького районного суду від 11.11.2013 року відповідачами не виконано, заборгованість за кредитним договором не погашено, а з того часу курс долара США до гривні значно зріс, то з врахуванням зростання офіційного курсу долара США по відношенню до гривні, сума заборгованості відповідачів перед позивачем за кредитними договорами суттєво збільшилась і станом на 31.08.2015 року становить: за кредитним договором №473/280308 від 28.03.2008 року у розмірі 1712 654 грн. 99 коп., що еквівалентно по курсу НБУ ( 1 долар США21,185441 грн.) 80 841,13 доларів США.; за кредитним договором №519/090608 від 09.06.2008 року у розмірі 13 984 546 грн. 47 коп., що еквівалентно по курсу НБУ ( 1 долар США21,185441 грн.) 660 101,74 доларів США.

Тому, з урахуванням стягнених сум за рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 11.11.2013 року, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів різницю між цими сумами: за кредитним договором №473/280308 від 28.03.2008 року 1066 491 грн. 84коп.; кредитним договором №519/090608 від 28.03.2008 року 8 708 353 грн. 26 коп.

Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 03 листопада 2015 року позов ПАТ БМ «Банк» задоволено та вирішено:

-Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та з ОСОБА_5 на користь ПАТ «БМ Банк» обраховану різницю курсу гривні до доларів США станом на 31.08.2015 року за невиконане зобов'язання по кредитному договору №473/280308 від 28.03.2008 року у розмірі 1066 491 грн. 84 коп. та по кредитному договору №519/090608 від 09.06.2008 року у розмірі 8708 353 грн. 26 коп., а всього: 9774 845 грн. 10 коп. Вирішено питання судових витрат.

Відповідач ОСОБА_2 подала заяву про перегляд заочного рішення, яка ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 25.08.2016 року (а.с.11-112), залишена без задоволення.

ОСОБА_2, діючи через свого представника ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати прийняте рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що підставою для стягнення обрахованої різниці курсу гривні до доларів США по кредитному договору, на думку суду, стало невиконання рішення суду, яким з відповідачів було стягнуто заборгованість за кредитними договорами, однак таку позицію заявник вважає хибною та такою, що не відповідає нормам діючого законодавства. Стверджує, що у разі порушення зобовязання настають інші правові наслідки, такі як: зміна умов зобовязання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Наводить ряд правових позицій ВССУ, з яких слідує, що після вступу в законну силу судового рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитом, строк кредитного договору закінчується, припиняються кредитні зобовязання, а залишаються виключно боргові зобовязання по сплаті боргу, визначеного судовим рішенням, тобто банк має право виключно на відшкодування інфляційних витрат та трьох процентів річних.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подану апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав. Представник позивача ОСОБА_4 проти задоволення апеляційної скарги заперечила, надала письмові заперечення, зазначила що суд вірно встановив обставини по справі та правильно стягнув курсову різницю, оскільки на сьогодні борг за кредитними договорами зріс через зростання офіційного курсу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за кредитними договорами стягнуто в гривні по офіційному курсу НБУ станом на 21.11.2012 року, в той час, як кредити надавалися ОСОБА_2 в іноземній валюті, а саме: в доларах США. Оскільки відповідачами заборгованість за кредитним договором не погашено, рішення суду не виконано, то з них слід стягнути курсову різницю гривні до долара США, яка склалася станом на 31.08.2015 року (в межах заявлених вимог).

Такий висновок суду є помилковим, постановлений без повного та всебічного зясування обставин справи, з невірним визначенням норм матеріального права, які слід застосувати в розглядуваній справі.

По справі встановлено наступне:

-28.03.2008 року ТОВ «БМ Банк» (правонаступником якого є ПАТ «БМ Банк») та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 473/280308, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі 6 093,00 доларів США (а.с.7-11);

-09.06.2008 року ТОВ «БМ Банк» (правонаступником якого є ПАТ «БМ Банк») та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 519/090608, відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 500000,00 доларів США ( а.с. 13-17).

-В забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за кредитним договором № 473/280308 та за кредитним договором № 519/090608, між ТОВ «БМ Банк» та ОСОБА_5 укладено договори поруки відповідно від 28.03.2008 року та від 09.06.2008 року ( а.с. 18).

-Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 11.11.2013 стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором №473/280308 від 28.03.2008р. в розмірі 646163 грн. 15 коп.; за кредитним договором №519/090608 від 09.06.2008 року 5276193 грн. 21 коп. (рішення набрало законної сили 18.12.2013 року після апеляційного перегляду (а.с.28-30)

-Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 11.11.2013 встановлено, що заборгованість за кредитним договором №473/280308 від 28.03.2008 станом на 21.11.2012 року становила 80 841,13 доларів США., що еквівалентно 646 163 грн. 15 коп., та заборгованість за кредитним договором №519/090608 від 09.06.2008 року станом на 21.11.2012 року становила 660 101,74 доларів США, що еквівалентно 5 276 193 грн. 21 коп..

Сторонами по справі не заперечується, що рішення Вінницького районного суду від 11.11.2013 року не виконано.

В справі що розглядається позивач не змінює суму заборгованості за кредитними договорами, яка склалася станом на 21.11.2013 року та виражена в доларах США: за кредитним договором №473/280308 від 28.03.2008 року у розмірі 80 841,13 доларів США., та заборгованість за кредитним договором №519/090608 від 09.06.2008 року у розмірі 660 101,74 доларів США. При цьому висуває вимогу стягнути з відповідачів лише суму в гривнях, сформовану як курсова різниця між курсом гривні до долара США, який склався станом на 21.11.2012 року та тим, який склався станом на 31.08.2015 року.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідачеві, з урахуванням положень ст. 1054 ЦК України та того, що кредити надавалися у доларах США, повинні повернути саме долари США.

Визначення суми заборгованості у рішенні Вінницького районного суду Вінницької області від 11.11.2013 року у гривневому еквіваленті і стягнення судом коштів у гривнях за офіційним курсом на день ухвалення рішення не суперечить чинному законодавству.

Частиною 2 ст. 533 ЦК України встановлено, що офіційний курс валюти визначається на день платежу.

Виходячи із того, що рішення Вінницького районного суду від 11.11.2013 року на даний час не виконане,

Валютний курс це вираз ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях іншої. Валютний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.11.2003 року за № 1094/8415 та не є сталим, а змінюється в залежності від ситуації на фінансовому ринку.

Отже, проаналізувавши поняття виконання зобовязання (ст. 599 ЦК України), те що за договором позики позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(ст. 1046 ЦК України), сплативши при цьому проценти (ст. 1054 ЦК України), суд приходить до висновку, що стягнення курсової різниці можливе за умови, коли кредитор, надавши кредит у валюті, після повернення присуджених коштів боржником, не має можливості отримати очікуване за договором кредиту. Тобто курсова різниця це не що інше як збитки в розумінні статті 22 ЦК України.

А право отримати відшкодування збитків виникає у кредитора тоді, коли ці збитки йому реально спричинені невчасним виконанням боржником зобовязань (ст.ст. 22, 611, 623 ЦК України).

З урахуванням плаваючого курсу гривні до долара США, а також тієї обставини, що рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 11.11.2013 року не виконано, спричинення збитків боржниками ОСОБА_2, ОСОБА_5 кредитору ПАТ «БМ Банк» не настало, а тому правових підстав для стягнення на даний час курсової різниці з відповідачів немає, відповідно позов задоволенню не підлягає.

Разом з тим, слід зазначити, що доводи апеляційної скарги стосовно того, що кредитор вправі нарахувати інфляційні та 3 % річних за невиконання грошового зобовязання так як договірні відносини припинилися, є власним тлумаченням скаржника норм права.

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитних договорів, можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобовязання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ОСОБА_6 правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-157цс16, у справі за ? 6-1206цс15).

Отже, через невиконання боржниками зобовязань по поверненню отриманих в кредит коштів , ПАТ «БМ Банк» не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідачів процентів та штрафних санкцій за кредитними договорами.

З огляду на викладене, ухвалене по справі рішення підлягає скасуванню, а в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану її представником ОСОБА_3, задовольнити.

Заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове:

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення обрахованої різниці курсу гривні до доларів США по кредитному договору

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/ ОСОБА_6

Судді: /підпис/ ОСОБА_7

/підпис/ ОСОБА_8

З оригіналом згідно: ОСОБА_6