Рішення № 62154638, 17.10.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/3221/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.М. Провадження № 22-ц/789/1038/16 Доповідач - Жолудько Л.Д.Категорія - 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Жолудько Л.Д.

суддів - Гірський Б. О., Демкович Ю. Й.,

при секретарі Романюк Х.Ю.

з участю представників ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданої її представником ОСОБА_2, на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 червня 2016 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Альфа-Банк про зобов'язання вчинити дію та зобов'язання припинити дію, яка порушує право,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ПАТАльфа-Банк про зобов'язання вчинити дію та зобов'язання припинити дію, яка порушує право.

Справа слухалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30 червня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30.06.2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що судом першої інстанції в резолютивній частині рішення чітко не вказано, у задоволенні яких позовних вимог відмовлено позивачці. Наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутній розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1901/0308/71-029 від 20.03.2008 року на дату укладення правочину між ПАТ Дельта Банк та ПАТ Альфа Банк про відступлення права вимоги за даним кредитним договором. Вказує на те, що в актах приймання-передачі прав вимог, копії яких надано відповідачем, зазначено лише суму невиконаного зобов'язання ОСОБА_1 без наведення жодного розрахунку, який би підтверджував дійсність вказаних сум зобов'язань.

Наголошує на тому, що лише з дати надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, в нього виникає право на нарахування боржникові відсотків за користування кредитом. Зазначає, що 08.06.2016 року позивачка не брала участі в судовому засіданні, а її представник ОСОБА_4 отримав вказані документи в судовому засіданні 30.06.2016 року.

Уважає, що суд першої інстанції мав надати можливість сторонам укласти мирову угоду та закрити провадження в справі. Вказує на те, що судом необґрунтовано відмовлено позивачці в задоволення її другої позовної вимоги, а саме: про зобов'язання ПАТ Альфа-Банк припинити висувати до ОСОБА_1 будь-які вимоги і претензії щодо виконання нею зобов'язань за зазначеним кредитним договором від 20.03.2016 року в усному та письмовому вигляді до моменту надання їй для огляду оригіналів та видачі на руки належним чином засвідчених копій документів, вказаних в позовній заяві.

У судовому засіданні представники ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу, зіславшись на доводи, викладені в ній, просять її задовольнити.

Представник ПАТ Альфа-Банк у судове засідання не зявився. Про дату, час і місце його повідомлений належним чином.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід частково задовольнити.

Відмовляючи в задоволенні позову в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено порушення, невизнання чи оспорення прав, свобод чи інтересів позивача.

Колегія вважає, що з таким висновком суду в повній мірі погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Наведене в силу ст. 309, ч. 1, п.п. 1, 4 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду й ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Судом установлено, що 20 березня 2008 року між ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) та ВАТ Сведбанк, яке виступає правонаступником акціонерного комерційного банку ТАС-Комерцбанк (надалі - ОСОБА_5), укладено кредитний договір № 1901/0308/71-029, відповідно до умов якого ОСОБА_5 надав, а Позичальник отримала кредит у розмірі 33 000 дол. США з метою придбання квартири № 109, що знаходиться за адресою вул. Новий Світ, 95 в м. Тернопіль (а.с. 12-15, т. 1).

Того ж дня, з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 1901/0308/71-029 від 20.03.2008 року між ОСОБА_1 (надалі-Іпотекодавець) та ВАТ Сведбанк (надалі -Іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, згідно з умовами якого Іпотекодавець передала в заставу Іпотекодержателю квартиру № 109, що знаходиться за адресою: вул. Новий Світ, 95 в м. Тернопіль. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 1280 (а.с. 16-17, т. 1).

Згідно із умовами договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року між ПАТ Сведбанк, яке є правонаступником ВАТ Сведбанк (надалі Продавець), та ПАТ Дельта Банк (надалі - Покупець) від Продавця до Покупця перейшло право вимоги за укладеними між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_1 кредитним договором та договором іпотеки від 20.03.2008 року. В акті приймання-передачі прав вимоги до цього договору містяться відомості щодо розміру заборгованості позивачки за кредитним договором.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу прав вимоги від 15.06.2012 року між ПАТ Дельта Банк (надалі Продавець) та ПАТ Альфа-Банк (надалі Покупець) від Продавця до Покупця перейшло право вимоги за укладеними між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_1 кредитним договором та договором іпотеки від 20.03.2008 року. В акті приймання-передачі прав вимоги до цього договору містяться відомості щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором.

За генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій від 05.10.2011 року № 61 ПАТ Альфа-Банк має право на здійснення валютних операцій згідно з додатком, яким визначено перелік валютних операцій, які має право здійснювати ОСОБА_5.

Відповідно до повідомлення про відступлення від 05.06.2012 року № SDК/250512-2315/1, ПАТ Сведбанк повідомило ОСОБА_1 про те, що було здійснено відступлення його прав вимоги за вищевказаними кредитним договором та договором іпотеки на користь ПАТ Дельта Банк (а.с. 20, т. 1).

Згідно з повідомленням про відступлення від 18.06.2012 року № 40882-23-б/б, ПАТ Дельта Банк повідомило ОСОБА_1, що було здійснено відступлення його прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, укладених 20.03.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ Сведбанк, на користь ПАТ Альфа-Банк (а.с. 22, т. 2).

Після вищевказаних повідомлень про відступлення права вимоги позивачка здійснювала часткове погашення спірної кредитної заборгованості на користь нових кредиторів, а саме: ПАТ Дельта Банк, що стверджується квитанцією від 14.06.2012 року та ПАТ Альфа-Банк, що стверджується квитанціями від 07.11.2014 року та 09.12.2014 року року (а.с. 21, 24, т.1).

У порядку ст. 527, ч. 2 ЦК України позивачка звернулася із письмовою вимогою від 22.12.2014 року до ПАТ Альфа-Банк, в якій просила надіслати на її адресу належним чином завірені копії таких документів:

правочину про відступлення прав за кредитним договором від 20.03.2008 року № 1901/0308/71-029, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ Сведбанк;

правочину про відступлення прав за іпотечним договором від 20.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ Сведбанк;

акту приймання-передачі документів від первісного кредитора до нового кредитора;

платіжного документа, виданого ВАТ Сведбанк, який би підтверджував суму отриманого нею кредиту, відповідно до умов кредитного договору від 20.03.2008 року;

договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № 2620.0.0683741.01 від 20.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ Сведбанк;

розрахунок суми її заборгованості за кредитним договором від 20.03.2008 року на дату укладення правочину між ПАТ Дельта Банк та ПАТ Альфа Банк про відступлення права вимоги за даним кредитним договором;

ліцензії, яка посвідчує право ПАТ Альфа Банк на здійснення операцій з іноземною валютою;

документ, який би посвідчував загальну суму сплачених нею коштів на виконання зобов'язання за договором від 20.03.2008 року №1901/0308/71-029 та загальну суму заборгованості за даним договором (а.с. 25-26, т. 1).

Відповідно до листа-відповіді № 5552-23.1-б/б від 22.01.2015 року ПАТ Альфа Банк повідомило позивачку про те, що копії договору купівлі-продажу та акти прийому-передачі не можуть бути їй надані, оскільки містять відомості щодо інших клієнтів, які становлять банківську таємницю, а інформація щодо нарахування та погашення кредитних коштів відображена у довідці про рух коштів, яку можна отримати у найближчому відділенні ПАТ ОСОБА_5 (а.с. 27, т. 1).

Крім того, Банком до даного листа долучено копію повідомлення про відступлення № 40882-23-6/6 від 18.06.2012 року та копію фотокопії виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року (а.с. 28, 30 т. 1).

У ході розгляду справи відповідачем надано копії з копій таких документів:

договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року між ПАТ Сведбанк та ПАТ Дельта Банк з актом приймання-передачі прав вимоги до цього договору, у якому вказано розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором на момент передачі прав вимоги (а.с. 1-17, т. 2);

договір купівлі-продажу прав вимоги від 15.06.2012 року між ПАТ Дельта Банк та ПАТ Альфа-Банк з актом приймання-передачі прав вимоги до цього договору, у якому вказано розмір заборгованості позивачки за кредитним договором на момент передачі прав вимоги (а.с. 22-33, т.2);

генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій ПАТ Альфа-Банк від 05.10.2011 року № 61 з додатком до неї (а.с. 19-21, т.2).

Копії усіх зазначених документів вручено представнику позивачки в судовому засіданні та засвідчено їх відповідність нотаріально засвідченим копіям цих документів, які оглянуто в судовому засіданні та надано сторонам для ознайомлення.

В силу вимог статей 11, 10, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст.ст. 512, ч. 1, п. 1; 513, ч. 1; 514, 517, ч. 1; 527, ч. 2 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 було повідомлено про укладення договорів купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 та від 15.06.2012 року і надано виписки з цих договорів.

Однак, позивачці не було надано всіх належних доказів того, що виконання нею зобов'язання за кредитним договором приймається належним кредитором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

У ході розгляду справи ПАТ Альфа Банк надав усі наявні у нього докази з цього приводу, а саме: копії договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року між ПАТ Сведбанк та ПАТ Дельта Банк; договору купівлі-продажу прав вимоги від 15.06.2012 року між ПАТ Дельта Банк та ПАТ Альфа-Банк з актами приймання-передачі прав вимоги до цих договорів, у яких вказано розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором на момент передачі прав вимоги; генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій ПАТ Альфа-Банк від 05.10.2011 року № 61 з додатком до неї.

У звязку з наведеним суд дійшов висновку про одержання позивачкою в ході розгляду справи доказів про те, що виконання приймається належним кредитором, а тому не знайшов підстав зобовязувати відповідача надавати їй ці документи на підставі рішення суду.

Колегія вважає, що з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає вимогам закону.

Відмовляючи в позові в цій частині, суд не звернув увагу на вимоги ч.2 ст. 527 ЦК України, за змістом якої право вимоги доказів того, що виконання

приймається належним кредитором має сторона у зобовязанні- боржник, якій ці докази має надати новий кредитор.

Крім того, висновок суду про справжність поданих у судовому засіданні копій вищезгаданих документів щодо передачі прав первісного кредитора новому кредитору та засвідчення відповідності поданих у суді копій нотаріально засвідченим копіям цих документів є таким, що не відповідає вимогам ст.1, п.10 ч.1 ст. 34, ст. 48 ЗУ Про нотаріат, глав 1, 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції від 22.02.2012 р. за № 296/5, Порядку засвідчення копій документів, який визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року за № 55).

Колегія вважає, що невідповідність висновків суду в цій частині вимогам закону та нормативно-правовим актам є підставою для скасування рішення суду й ухвалення нового рішення про задоволення позову про надання позивачці належно засвідчених копій вищезгаданих документів.

Колегія суддів також не може погодитися з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ Альфа Банк про зобов'язання Банку надати позивачці розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1901/0308/71-029 від 20.03.2008 року на дату укладення правочину між ПАТ Дельта Банк та ПАТ Альфа Банк про відступлення права вимоги за даним кредитним договором, оскільки судом не враховано, що за умовами п.4.3 Договору купівлі-продажу прав вимоги від 15.06.2012 року між Продавцем ПАТ Дельта Банк та Покупцем ПАТ Альфа-Банк комплектність документів у Кредитному файлі вважається достатньою, якщо в ньому є, крім вищезгаданих документів, також виписка з кредитного рахунку Позичальника про рух коштів за весь період його існування з моменту видачі кредиту до дати відступлення.

За змістом п.1.1 цього Договору термін Кредитні файли означає наявні у Продавця документи щодо прав вимоги, комплектність яких більш детально описана у п.4.3 Договору.

У звязку з наведеним колегія вважає, що до доказів прийняття виконання боржником кредитного договору належним кредитором відноситься також інформація щодо кредитного рахунку Позичальника про рух коштів за весь період його існування з моменту видачі кредиту до дати відступлення, належно засвідчену копію якої вправі вимагати боржник від нового кредитора.

Таким чином, колегія вважає, що відповідачем, як новим кредитором у зобовязанні, було порушено передбачені ст. 514; ч.1 ст. 517; ч. 2 ст. 527 ЦК України права позивачки на одержання в установленому порядку доказів того, що виконання приймається належним кредитором в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав від первісного кредитора до нового кредитора, на підставі документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важлива для їх здійснення.

Само по собі ознайомлення представника ОСОБА_1 у судовому засіданні з копіями відповідних договорів про відступлення прав вимоги та частковим виконанням ОСОБА_1 кредитних зобовязань на користь ПАТ Альфа-Банк не може бути підставою для відмови в позові про захист порушеного відповідачем її права на одержання в установленому порядку доказів того, що виконання приймається належним кредитором в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав від первісного кредитора до нового кредитора.

Крім того, колегія приймає до уваги те, що за змістом п.23 ч.1 ст.1; ч.1 п.8 ст.21 ЗУ Про захист прав споживачів позивачка є споживачем споживчого кредиту. Права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Щодо вимог про зобов'язання ПАТ Альфа Банк надати ОСОБА_1 платіжний документ, виданий ВАТ Сведбанк, який би підтверджував суму отриманого позивачкою кредиту, відповідно до умов кредитного договору від 20.03.2008 року; договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № 2620.0.0683741.01 від 20.03.2008 року, укладений між нею та ВАТ Сведбанк, документ, який би посвідчував загальну суму сплачених позивачкою коштів на виконання зобов'язання за договором від 20.03.2008 року № 1901/0308/71-029 та загальну суму заборгованості за даним договором, колегія вважає, що вказані вимоги заявлені до неналежного відповідача, а зазначені документи стосуються кредитних правовідносин, які виникли між первісним кредитором ВАТ Сведбанк та ОСОБА_1, а тому не є тими доказами, які в розумінні ст. 527, ч. 2 ЦК України необхідні для підтвердження того, що зобов'язання за кредитним договором приймається належним кредитором.

Колегія вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання ПАТ Альфа-Банк припинити висувати до неї будь-які вимоги і претензії в усному та письмовому вигляді щодо виконання нею зобов'язань за кредитним договором є безпідставними, оскільки згідно з вимогами ч.1 ст.3, ч.1 ст.11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який розглядає ці звернення в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 88, ч. 3 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно з положеннями ст.4 ЗУ Про судовий збір позивачка при подачі позовної заяви повинна була заплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить суму 551 грн. 20 коп.

У звязку з тим, що ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів звільнена від сплати судового збору, його слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі ст.ст. 512, 513, 514, 517, 527 ЦК України, ч.3 ст.22; п.23 ч.1 ст.1; ч.1 п.8 ст.21 ЗУ Про захист прав споживачів, ст.1, п.10 ч.1 ст. 34, ст. 48 ЗУ Про нотаріат, глав 1, 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції від 22.02.2012 р. за № 296/5, Порядку засвідчення копій документів, який визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року за № 55) та, керуючись ст.ст. 88,ч.3; 307, ч. 1, п. 2; 309, ч. 1, п.п. 3,4; 313; 314; 316; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 червня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Альфа Банк задовольнити частково.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство Альфа Банк надати ОСОБА_1 належно засвідчені копії таких документів:

-договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року між ПАТ Сведбанк та ПАТ Дельта Банк з актом приймання-передачі прав вимоги до цього договору із зазначенням розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором (з тіла, відсотків і пені) на момент передачі прав вимоги;

-договору купівлі-продажу прав вимоги від 15.06.2012 року між ПАТ Дельта Банк та ПАТ Альфа-Банк з актом приймання-передачі прав вимоги до цього договору із зазначенням розміру заборгованості позивачки за кредитним договором (з тіла, відсотків і пені) на момент передачі прав вимоги;

-генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій ПАТ Альфа-Банк від 05.10.2011 року № 61 з додатком до неї;

-виписки з кредитного рахунку позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1901/0308/71-029 від 20.03.2008 року про рух коштів за весь період його існування з моменту видачі кредиту на дату відступлення права вимоги за договором між ПАТ Дельта Банк і ПАТ Альфа-Банк.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Альфа Банк в дохід держави 551 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7