Рішення № 62146316, 19.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4544/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів - Погорєлової С.О., Цюри Т.В., при секретарі - Колмакові В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14 квітня 2016р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, -

ВСТАНОВИЛА:

18 вересня 2015р. ОСОБА_3 звернулася до Ананьївського районного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 14175грн., моральної шкоди в сумі 50000грн., судові витрати в сумі 400грн., посилаючись на наступне.

17 серпня 2015р. вироком Ананьївського районного суду Одеської області відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 122 КК України, а саме за те, що він 05 травня 2015р. близько 16 годин на вулиці села Новоселівка Ананьївського району, Одеської області, з неприязних відносин до неї (ОСОБА_3Є.), з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс їй тілесні ушкодження у вигляді синця підборіддя ліворуч, перелом щелепи справа в області суглобового відростка і в області метального відділу ліворуч зі зміщенням відламків, синець зовнішньо-бічної поверхні лівого гомілковостопного суглоба, перелом зовнішньої ладижки лівого гомілковостопного суглоба із задовільним стоянням відламків, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 106 від 08 травня 2015р. віднесені до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Позивач ОСОБА_3 вказала, що у звязку з отриманими вищевказаних травм, вона проходила курс стаціонарного лікування в інституті стоматології національної академії медичних наук України в м. Одесі, була двічі прооперована, була змушена за рахунок власних коштів придбати у аптечних кіосках ряд лікарських засобів та матеріалів медичного призначення для проведення операцій, лікування в післяопераційний період, неодноразово за власні кошти їздила в обласний центр для проведення лікування. Загальна сума витрачених коштів складає 13835грн.

Крім того відповідач розбив бокове скло її автомобіля, при заміні якого позивачка витратила 340грн.

В обґрунтування моральної шкоди в сумі 50000грн., позивач вказала, що їй було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що їй були спричинені: постійний біль, запаморочення, нервові переживання, стривоженість та дискомфорт в післяопераційний період та період реабілітації після проведення операції, що відчуття страху за своє життя, назавжди залишитися скаліченим та вона не в повній мірі здатна виконувати фізичні навантаження, рухатись та бути працездатною.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на те, що позивачка поїхала в лікарню лише через два дні після пригоди, тому невідомо де і коли вона отримала вказані травми, що він ніде не працює, тому не має коштів для відшкодування позивачки завданих збитків.

Ухвалою від 04 січня 2016р. вказану справу було прийнято до провадження Котовського міськрайоного суду Одеської області (а.с.35).

Рішенням Котовського міськрайоного суду Одеської області від 14 квітня 2016р. позов ОСОБА_3 було задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 14175грн. в рахунок завданої матеріальної шкоди, 15000грн. моральної шкоди, судові витрати за правову допомогу в сумі 400грн., і на користь держави судовий збір в розмірі 641грн.75коп.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу про зміну рішення суду та задоволення позову ОСОБА_3 частково, з ухваленням рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 3900грн. на її лікування, 200грн. на проїзд до місця лікування та назад, і моральну школу в сумі 2000грн., посилаючись на те, що суд задовольнивши позов ОСОБА_3Є в повному обсязі, порушив вимоги матеріального та процесуального права, не врахував належним чином усі обставини по справі (а.с.59-62).

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, апелянта ОСОБА_2, його представника, позивачку ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, наступне.

05 травня 2015р. близько 16 годин на вулиці села Новоселівка Ананьївського району, Одеської області, ОСОБА_2 з неприязних відносин до ОСОБА_3, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_3 один удар кулаком правої руки в область щелепи та один удар правою ногою в область лівої ноги, від яких ОСОБА_3 впала на землю.

Внаслідок цієї пригоди ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синця підборіддя ліворуч, перелом щелепи справа в області суглобового відростка і в області метального відділу ліворуч зі зміщенням відламків, синець зовнішньо-бічної поверхні лівого гомілковостопного суглоба, перелом зовнішньої ладижки і лівого гомілковостопного суглоба із задовільним стоянням відламків, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 106 від 08 травня 2015р. віднесені до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричиняють тривалий розлад здоров'я.

ОСОБА_2 визнав себе винним в скоєні вказаного злочину, та вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 17 серпня 2015р. він був визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України, йому було призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі, зі звільненням від покарання згідно ст.75 КК України.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Отже, передбачена зазначеною статтею презумпція заподіювача шкоди означає, що докази відсутності його вини має подати сам відповідач. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є заподіювачем шкоди або особою, яка в силу закону зобов'язана відшкодовувати шкоду.

Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК Українивирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тобто вина ОСОБА_2 у спричиненні позивачці шкоди внаслідок нанесених побоїв доведена вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 17 серпня 2015р. У звязку з чим безпідставними є твердження відповідача відносно того, що позивачка поїхала в лікарню лише через два дні після пригоди, тому невідомо де і коли вона отримала вказані травми.

Судова колегія, вважає, що позивачем ОСОБА_3 доведено розмір заподіяної шкоди в сумі 5849грн.98коп., а саме: витрати на лікування в сумі 1000грн. і 2900грн., про що надані відповідні чеки від 18 травня 2015р., та вказану суму визнав відповідач ОСОБА_2 (а.с.16); довідкою «Інституту стоматології НАМН» підтверджено придбання ОСОБА_3 самостійно ліків на суму 1000грн. і 2900грн. (а.с.95); чеки на придбання ліків на суму 1749грн.98коп., які були їй призначено, що підтверджено відповідною довідкою «Інституту стоматології НАМН» про призначення хворій ОСОБА_3 препаратів (.с.14,15, 96); витрати на проїзд до місця лікування та назад в сумі 200грн., які визнав відповідач ОСОБА_2 (1000грн.+2900грн.+1749грн.98коп.+200грн.=5849грн.98коп.).

Судова колегія вважає, що позивачем ОСОБА_3 не доведені витрати на придбання ліків на суму 1485грн.02коп., оскільки надані нею чеки на вказану суму не підтверджені відповідними доказами про призначення позивачці таких ліків, які вона придбала.

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому не можуть бути задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 щодо витрат, повязаних з поїздками до м. Одеси в розмірі 6700грн., оскільки з наданих нею чеків з АЗС на а.с.11, 12, 13 не можливо встановити яка саме була заправлена автомашина, яка саме автомашина рухалася до м. Одеси, чому такі поїздки були фактично кожен день.

Не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат на пошкодження заднього лівого бокового склала автомобіля в сумі 340грн., оскільки на вимогу суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_3 не надала належні та допустимі докази відносно того, що саме ОСОБА_2 зробив пошкодження вказаного скла.

Судова колегія не погоджується з доводами апелянта ОСОБА_2 щодо зменшення розміру моральної шкоди, яку він визнав в сумі 2000грн., оскільки суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 15000грн., з урахуванням вимог ч.1ст.1167ЦК України та з урахуванням характеру кримінального правопорушення, глибини душевних страждань позивачки, ступеня вини відповідача, враховуючи вимоги розумності і справедливості, обставин встановлених вироком суду.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивачки 400грн. витрат на оплату правової допомоги, що підтверджується відповідними доказами на а.с.18,19,21, та судовий збір в сумі 641грн.754коп. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14 квітня 2016р. змінити в частині стягнення матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 5849грн.98коп..

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: І.П.Сидоренко

Судді: С.О. Погорєлова

ОСОБА_4