Ухвала суду № 62133161, 03.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2016 року м. Київ К/800/26412/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Маринчак Н.Є., Олендера І.Я., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2014 року

у справі № 805/1062/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТРЕЙДІНГ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2014 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.01.2014 року № 0000024100/295/10/41-00 в частині нарахування суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 127 453, 94 грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 26.03.2013 року по 13.08.2013 року за контрактом від 26.03.2013 року № 96-13 та за період з 20.01.2011 року по 13.05.2013 року за контрактом від 20.01.2011 року № 217 відповідачем складено акт від 20.12.2013 року № 343/41-00-36511938, яким встановлено порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого протерміновано надходження валютних коштів у сумі 668 430, 82 дол. США на 1 день, у сумі 279 983, 98 дол. США на 3 дні, у сумі 4 366 813, 82 дол. США на 2 дні.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2014 року № 0000024100/295/10/41-00, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 245 593, 31 грн.

В межах даної справи позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 10.01.2014 року № 0000024100/295/10/41-00 в сумі 127 453, 94 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем строків розрахунків в іноземній валюті, враховуючи дату надходження виручки на поточний рахунок позивача, залишивши поза увагою надходження вказаних коштів на розподільчий рахунок.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо відсутності порушень норм законодавства позивачем та неправомірності прийняття податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною третьою ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

16.11.2012 року з метою підтримки стабільності валютного ринку України та врівноваження платіжного балансу України Національним банком України прийнято постанову Правління Національного банку України від 16.11.2012 №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 за № 1921/22233 (далі - Постанова).

В силу п. 3 Постанови розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Пунктом 5 Постанови передбачено, що вимога щодо обов'язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 року № 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 року № 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 року за № 841/7129 (зі змінами)], та у російських рублях.

Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 (далі - розподільчий рахунок) (пункт 6 Постанови).

Таким чином, із системного аналізу діючого законодавства випливає, що юридичні особи мають право відкривати як поточні рахунки в банках в національній валюті, так і рахунки для здійснення зовнішньоекономічної діяльності та зарахування на них коштів в іноземній валюті.

Датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.03.2013 року між ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» (постачальник) та ЗАО «Молдавська ГРЕС» (покупець) укладено контракт № 96-13, умовами якого передбачено постачання позивачем вугілля (для вироблення електроенергії) марок АШ (0-6), Т, ТР (0-200) на умовах поставки DAF (залізнична станція «Укрзалізниці» в пункті перетину українського кордону) у відповідності до правил Інкотермс-2000.

20.01.2011 року ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» (продавець) укладено контракт купівлі-продажу № 217 із компанією «DTEK TRADING LIMITED» (покупець), умовами якого передбачено постачання вугілля кам'яного різних марок походження з України (Донбас) на умовах поставки FOB.

Згідно із довідкою, виданою відділенням № 15 Публічного акціонерного товариства «ПУМБ» в м. Донецьк, відкритими рахунками позивача є наступні поточні рахунки в іноземній валюті: 2600 3 962485420 (840) та 2603 6 24 (840).

Судами встановлено та не заперечувалося сторонами, що строк надходження валютних коштів у сумі 668 430, 82 дол. США за поставлене позивачем на адресу ЗАО «Молдавська ГРЕС» вугілля на умовах контракту - 22.07.2013 року, втім кошти у відповідній сумі надійшли на поточний рахунок позивача 23.07.2013 року. В ході перевірки податковою інспекцією встановлено прострочку надходження коштів у сумі 668 430, 82 дол. США - 1 день.

Строк надходження валютної виручки в сумі 279 983, 98 дол. США від компанії «DTEK TRADING LIMITED» за контрактом - 12.03.2013 року, в сумі 1 097 716, 92 дол. США та в сумі 3 269 099, 90 дол. США згідно з вантажно-митними деклараціями - 13.03.2013 року, втім, ці кошти у загальній сумі 4 646 800, 80 дол. США надійшли на поточний рахунок позивача 15.03.2014 року. В ході перевірки податковою інспекцією встановлено прострочку надходження коштів в сумі 279 983, 98 дол. США - 3 дні, в сумі 1 097 716, 92 дол. США та 3 269 099, 90 дол. США - 2 дні.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій встановлені обставини щодо зарахування валютної виручки за вказаними контрактами спочатку на розподільчий рахунок позивача, а саме у сумі 668 430, 82 дол. США - 22.07.2013 року, у загальній сумі 4 646 800, 80 дол. США - 14.03.2013 року, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що порушення строків надходження валютних коштів у сумі 668 430, 80 дол. США на рахунок позивача відсутні, коштів у сумі 279 983, 38 дол. США - 2 дні, коштів у сумі 1 097 716, 92 дол. США та 3 269 099, 90 дол. США - 1 день.

За таких обставин, пеня в сумі 127 453, 94 грн. визначена відповідачем безпідставно.

Таким чином, юридично правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки останнім під час судового розгляду не доведено фактів допущення порушень вимог валютного законодавства позивачем.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2014 року у справі № 805/1062/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Н.Є.Маринчак

І.Я.Олендер