ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2016 року м. Київ К/800/24421/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року
у справі № 2а-1670/7388/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укркомцентр»
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укркомцентр» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, вчинених Кременчуцькою ОДПІ при проведенні камеральної перевірки; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0005831503/1106.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року позов був задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області ДПС № 0005831503/1106 від 07 серпня 2012 року. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ Полтавської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «НВП «Укркомцентр», посилаючись на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області ДПС була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності подання платіжного доручення на перерахування належної до сплати орендної плати за періоди: лютий, березень 2011 року, січень, лютий 2012 року, за результатами якої складений акт № 2458/15-223/31194567 від 24 липня 2012 року.
За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.
На вказаний акт перевірки позивачем була подана скарга, за результатами розгляду якої 15 жовтня 2012 року ДПС у Полтавській області було прийняте рішення № 2617/10/10-215, в якому вказано, що за результатами перевірки встановлено порушення товариством вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем порушено граничний термін сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 84277,97 грн. (арк. справи 19-20).
07 серпня 2012 року Кременчуцька ОДПІ Полтавської області на підставі вказаного висновку на заперечення прийняла податкове повідомлення-рішення № 0005831503/1106, яким згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 245 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем: плата за землю (орендна плата за земельні ділянки) у розмірі 84277,94 грн. застосувала до ТОВ «НВП «Укркомцентр» штраф у розмірі 20 % у сумі 16855,59 грн.
Суд першої інстанцій, задовольняючи позовні вимоги частково, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що камеральна перевірка була проведена з порушенням порядку, строку її проведення та за відсутності підстав для її проведення, передбачених законодавством України, оскільки під час такої перевірки досліджувались лише уточнююча декларація та рішення суду від 05 листопада 2011 року. Відмовляючи в решті позовних вимог, суд виходив з того, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Як вбачається з акту перевірки, періодами перевірки були: лютий, березень 2011 року та січень, лютий 2012 року. Фактично податковим органом було перевірено сплату узгодженого зобов`язання позивача, строк сплати якого наступив у березні, квітні, листопаді, грудні 2011 року та січні, березні, квітні та листопаді 2012 року.
При цьому, як вбачається з пункту 1 акта перевірки, відповідачем перевірялася подана податкова декларація з орендної плати № 9012924573 від 22 грудня 2011 року та рішення суду від 05 листопада 2011 року (арк. справи 12).
Проте, зазначена податкова декларація є уточнюючою. Згідно задекларованих у цій декларації показників ТОВ «НВП «Укркомцентр» лише зменшило податкове зобов`язання за грудень 2011 року на 848,06 грн. (арк. справи 32-34).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
За визначенням, наведеним у підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Порядок проведення камеральної перевірки врегульований статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1, 76.2 якої (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Пунктом 3 наказу ДПА України «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів» від 17 липня 2006 року № 416 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) щодо зазначених вище загальнодержавних і місцевих податків і зборів проводяться посадовими особами органів державної податкової служби протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному кварталу (півріччю, року).
При цьому, камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) щодо земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та фіксованого сільськогосподарського податку проводяться посадовими особами органів державної податкової служби протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання таких декларацій (розрахунків)
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, податковим органом була проведена камеральна перевірка ТОВ «НВП «Укркомцентр», під час якої перевірялась лише уточнююча декларація, а не звітна.
Разом з тим, вказана перевірка була проведена з порушенням 60 денного строку.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2012 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ______ Л.І. Бившева
Судді: ______ І.Я. Олендер
______ Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 62132843, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 19.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/7388/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: