Постанова № 62125611, 07.10.2016, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/707/16-а

Провадження № 2-а/342/26/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2016 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Федів Л.М.

секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городенка адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Тодощука Андрія Васильовича, Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Тодощука Андрія Васильовича про скасування постанови у справі про порушення митних правил №2797/20910/16 від 15 липня 2016 року щодо притягнення громадянки Литовської Республіки ОСОБА_2 до відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 481 Митного кодексу України, провадження у справі закрити.

26.09.2016 року представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил №2797/20910/16 від 15 липня 2016 року щодо притягнення громадянки Литовської Республіки ОСОБА_2 до відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 481 Митного кодексу України, провадження у справі закрити та звільнити від сплати грошових коштів за перебування транспортного засобу на складі митниці.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 липня 2016 року на пункті пропуску Рава-Руська Львіської митниці ДФС старшим інспектором ВМО №4 м/п "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС Кравчук Н.В. складено протокол №2797/20910/16 про порушення митних правил громадянкою Литовської Республіки ОСОБА_2, передбачених частиною 3 статті 481 Митного кодексу України. 15 липня 2016 року за результатами розгляду вказаного протоколу та додатків до нього було винесено постанову, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Позивач вважає постанову відповідача від 15.07.2016 року протиправною з огляду на ряд обставин, які відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не взяв до увагу при її винесенні. Так ОСОБА_2 посилається на те, що вона 27 травня 2016 року на своєму власному автомобілі марки Nissan Pathfinder реєстраційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, 2005 року випуску здійснила перетин кордону на пункті пропуску "Порубне" Чернівецької області.Також, 16 червня 2016 р. здійснила на вказаному автомобілі перетин держаного кодону на пункті пропуску "Рава-Руська", рухаючись в напрямку Литовської Республіки. 27 травня 2016 року так і 16 червня 2016 року працівники митних органів пунктів пропуску "Порубне" та "Рава-Руська" не вказували жодних претензій щодо порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 481 Митного кодексу України, оскільки позивач постійно пред'являла ряд документів, що виключали її вину. Зазначає, що повертаючись із Республіки Литва в Україну 06 липня 2016 року її було затримано, оскільки остання порушила митні правила. Причиною затримання на кордоні стало спрацювання АСАУР, згідно інформації якої громадянка Литви 07 січня 2015 року ввезла на митну територію України в режимі "тимчасового ввезення" автомобіль марки Volkswagen Toureg номерний знак НОМЕР_3 VIN: НОМЕР_4, а згідно бази даних Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску в ПІК АСМО "Інспектор" цей автомобіль не вивозився, в будь-який інший митний режим ніж "тимчасове ввезення" не поміщувався. Позивач зазначає, що подала інспектору для ознайомлення оригінали документів, а саме: Витяг із ЄРДР від 22.04.2015 року про відкриття кримінального провадження №12015090010001577 з приводу знищення, шляхом підпалу автомобіля марки Volkswagen Toureg номерний знак НОМЕР_3 VIN: НОМЕР_4; Постанову слідчого від 24 квітня 2015 року та акт №156 від 22 квітня 2015 року. На думку позивача вказані документи підтверджують її неможливість вчасно повернути автомобіль марки Volkswagen Toureg на протязі одного року, оскільки він знищений внаслідок протиправних дій третіх осіб, а тому вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 481 Митного кодексу України.

Ухвалою суду від 26.09.2016 року за клопотанням представників позивача залучено до участі у справі в якості другого відповідача Львівську митницю Державної фіскальної служби України.

Представник позивача в судовому позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Суду пояснив, що позиція відповідача щодо обов'язку позивача повідомити до найближчого органу доходів та зборів про обставини аварії або дії непереборної сили в порядку передбаченому статтею 192 Митного кодексу України є хибною, оскільки причиною неповернення автомобіля не була аварія або дія обставин непереборної сили, а протиправні дії третіх осіб. Відповідно, таке обов'язкове повідомлення не проводиться "внаслідок протиправних дій третіх осіб", що має місце в даному випадку.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце судових засідань, були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи. На адресу суду представник Львівської митниці ДФС направив письмове заперечення, у якому посилається на правомірність винесеної постанови, відповідність її нормам Митного кодексу України, та просить відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні в матеріалах справи письмові докази судом встановлено наступне.

На підставі посвідки про тимчасове проживання в Україні ТРО25859 громадянка Литовської Республіки ОСОБА_2 вважається фізичною особою нерезидентом.

06 липня 2016 року на пункті пропуску Рава-Руська Львіської митниці ДФС старшим інспектором ВМО №4 м/п "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС Кравчук Н.В. складено протокол про порушення митних правил №2797/20910/16 громадянкою Литовської Республіки ОСОБА_2, передбачених частиною 3 статті 481 Митного кодексу України.

Згідно копії протоколу про порушення митних правил №2797/20910/16 від 06.07.2016 року встановлено, що 06.07.2016 року близько 01 год.40хв. громадянка Литовської Республіки ОСОБА_2 слідувала у приватну поїздку з Республіки Польща в Україну автомобілем марки Nissan Pathfinder реєстраційний номер НОМЕР_1 через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, обравши формою проходження митного контролю смугу руху «зелений коридор». В ході проведення митного оформлення вищезгаданого т\з, спрацювала АСАУР, згідно інформації якої громадянка Литовської Республіки ОСОБА_2 07.01.2015 року ввезла на митну територію України через п\п «Рава-Руська - Хребенне» Львівської митниці ДФС в митному режимі «тимчасового ввезення», транспортний засіб особистого користування, марки Volkswagen Toureg номерний знак НОМЕР_3 VIN: НОМЕР_4, що постійно зареєстрований в Литовській Республіці. Згідно бази даних Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску в ПІК АСМО «Інспектор», вищевказаний траспортний засіб за межі митної території України станом на 06.07.2016 року не вивозився, в будь-який інший митний режим ніж «тимчасове ввезення» не поміщувався.

Крім того, в протоколі зазначено, що на момент перетину кордону, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 МКУ, зазначеною особою подано не було. У відповідності до ст.192 МКУ, до найближчого органу доходів і зборів про обставини події (аварії або дії обставин непереборної сили), місцезнаходження товарів і траспортних засобів, вказана громадянка не зверталась. Таким чином, громадянка ОСОБА_2 ввезла на митну територію України вищевказаний траспортний засіб особистого користування (Volkswagen Toureg номерний знак НОМЕР_3) та не вивезла його в установлений законодавством термін та перевищила строк тимчасового ввезення більше ніж на десять діб. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 481 Митного кодексу України.

Проте, як вбачається із вищевказаного протоколу у графі «пояснення, зауваженя особи, що притягується до відповідальності» у якій прописом зазначено, що ОСОБА_2 з протоколом не згідна, який підписала без адвоката, до протоколу додає копію витягу із ЄРДР від 22.04.2015 року №12015090010001577, постанову від 24 квітня 2015 року та акт №156 від 22 квітня 2015 року.

15 липня 2016 року за результатами розгляду вказаного протоколу та додатків до нього було винесено постанову у справі про порушення митних правил №2797/20910/16, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із вищевказаної постанови 12.07.2016 року позивачем було надано відповідачу письмові пояснення до протоколу про порушення митних правил №2797/20910/16 від 06.07.2016 року, в тому числі додатки, серед яких містилися наступні документи: копія витягу є ЄРДР про відкриття кримінального провадження №12015090010001577; копія листа №3842 від 22.04.2015 року; копія акту №156 від 22.04.2015 року; копія посвідки, закордонного паспорту; копія опису предметів та копія заяви захисника.

В постанові від 15.07.2016 року відповідач посилається на порушення ОСОБА_2 ч.3 ст. 481 Митного кодексу України, а саме перевищення строку тимчасового ввезення товарів та митну територію України більше ніж на десять діб.

Крім того, в оскаржуваній постанові відповідач посилається на те, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 192 МК України, де зазначено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний:

1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;

2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідач в постанові від 15.07.2016 року з посиланням на ч.3 ч. 4 ст. 511 МК України, зазначає, що 06.07.2016 року у нерезидента громадянки Литовської Республіки ОСОБА_2 на підставі ст. 511 МК України в засіб забезпечення сплати штрафу було вилучено автомобіль марки Nissan Pathfinder реєстраційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, 2005 року випуску.

Статею 108 МК України визначено, що строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Частиною 5 ст. 380 МК України визначено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Згідно ч. 6 ст. 380 МК України у разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем відповідачу на момент затримання на пункті пропуску «Рава-Руська» та на момент розгляду справи про порушення митних правил було надано документи, що підтверджують неможливість вивезення ОСОБА_2 автомобіля марки Volkswagen Toureg номерний знак НОМЕР_3 VIN: НОМЕР_4 через його знищення третіми особами шляхом підпалу. Такими документами зокрема були: копія витягу є ЄРДР про відкриття кримінального провадження №12015090010001577; копія листа №3842 від 22.04.2015 року; копія акту №156 від 22.04.2015 року; копія посвідки, закордонного паспорту; копія опису предметів та копія заяви захисника.

З копії листа №3842 від 22.04.2015 року СВ Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області вбачається, знищений автомобіль марки Volkswagen Toureg номерний знак НОМЕР_3 VIN: НОМЕР_4 шляхом підпалу, що мало місце 22.04.2015 року близько 04:00 години та про внесення відомостей в ЄРДР за №12015090010001577 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України. Також зазначається, що автомобіль марки Volkswagen Toureg номерний знак НОМЕР_3 VIN: НОМЕР_4 вилучено та поміщено на зберігання та територію ДП «Інформ - Ресурс».

Постановою слідчого Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області від 24.04.2015 року автомобіль марки Volkswagen Toureg номерний знак НОМЕР_3 VIN: НОМЕР_4 визнано речовим доказом і приєднано до матеріалів кримінального провадження №12015090010001577.

Відповідно до ч.1 ст.522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені ст. 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Справи про порушення митних правил від імені митниць, виходячи із вимог ст.523 МК України, розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил, згідно ст.531 МК України, є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані і інші, визначені законами обставини.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи про порушення митних правил ОСОБА_2 подала для відому та взяття до уваги документи такі як Витяг із ЄРДР від 22.04.2015 року про відкриття кримінального провадження №12015090010001577 з приводу знищення, шляхом підпалу автомобіля марки Volkswagen Toureg номерний знак НОМЕР_3 VIN: НОМЕР_4; Постанову слідчого від 24 квітня 2015 року та акт №156 від 22 квітня 2015 року.

На думку суду вказані документи підтверджують неможливість позивача вчасно повернути автомобіль марки Volkswagen Toureg на протязі одного року, оскільки він знищений внаслідок протиправних дій третіх осіб.

Щодо посилання відповідача в постанові від 15.07.2016 року на те, що позивач не подала документів, передбачених статтею 460 Митного кодексу України, а також не повідомила до найближчого органу доходів та зборів про обставини аварії або дії непереборної сили в порядку передбаченому статтею 192 Митного кодексу України, суд зазначає наступне.

Статтею 460 Митного кодексу України передбачено, що Вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами (такі документи були надані ОСОБА_2 до протоколу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Статтею 192 Митного кодексу України встановлено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, знищення автомобіля марки Volkswagen Toureg номерний знак НОМЕР_3 VIN: НОМЕР_4, було здійснено внаслідок протиправних дій третіх осіб, а не аварії чи дії обставин непереборної сили. Відповідно, таке обов'язкове повідомлення не проводиться "внаслідок протиправних дій третіх осіб", що має місце в даному випадку.

Виходячи із змісту статті 460 Митного кодексу України, а також з документів, які були надані до протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_2 не тягнуть за собою адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбачених частиною 3 статті 481 Митного кодексу України.

Однак відповідачем вищевказані обставини не взято до уваги 15.07.2016 року під час розгляду справи про порушення ОСОБА_2 митних правил.

Щодо посилання відповідача в оскаржуваній постанові на вимоги ч. 3 та ч. 4 ст. 511 МК України та вилучення належного позивачу автомобіля з тих підстав, що ОСОБА_2 являється нерезидентом, суд зазначає наступне.

У разі вчинення порушення митних правил особою, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення товарів, транспортних засобів у кількості, необхідній для забезпечення стягнення штрафу (частина 3 статті 511 Митного кодексу). Законодавець в цьому випадку встановив, що тимчасове вилучення можливе тільки за наявності двох окремих ознак: відсутності постійного проживання або адреси. Як вбачається із даних протоколу про порушення митних правил інспектору було відомо про наявність адреси ОСОБА_2, оскільки в протоколі особа встановлена за даними посвідки НОМЕР_5 в якій є зафіксована адреса її проживання, а тому на думку суду вилучення автомобіля за вищевказаної підстави було протиправним та таким, що суперечить вимогами ч. 3 ст. 511 МК України.

Як наслідок зазначені порушення тягнуть за собою неможливість виконати вимоги ст. 280 КУАП.

Глава 22 Кодексу про адміністративні правопорушення України регламентує розгляд справ про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ст. 278 КУАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст. 279 КУАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.531 МК України, підставами для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил можуть бути інші визначені законом обставини.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, - суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Всупереч ст.489 МК України, посадовою особою, якою було складено протокол та посадовою особою митниці, що винесла постанову про порушення митних правил, не з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні а також не з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні всіх доказів, що є в матеріалах справи, в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги щодо скасування постанови у справі про порушення митних правил №2797/20910/16 від 15 липня 2016 року щодо притягнення громадянки Литовської Республіки ОСОБА_2 до відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 481 Митного кодексу України підлягають до задоволення.

Що стосується вимоги позивача про звільнення її від сплати грошових коштів за перебування належного їй транспортного засобу на складі митниці, то така вимога підлягає до задоволення виходячи із наступного.

З 06.07.2016 року належний ОСОБА_2 автомобіль марки Nissan Pathfinder реєстраційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, 2005 року випуску перебуває на складі митниці як застава для забезпечення сплати позивачкою грошових коштів як штраф за порушення митних правил.

У відповідності до ст. 242 МК України товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивача безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, позовна вимога про скасування оскаржуваної постанови підлягає до задоволення, то існують і правові підстави для звільнення позивача від сплати грошових коштів за перебування належного їй транспортного засобу на складі митниці.

Керуючись ст. ст.6-12, 86, 94, 98, 128, 160, 161, 162, 163, 167, 184-186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати Постанову у справі про порушення митних правил №2797/20910/16 від 15 липня 2016 року щодо притягнення громадянки Литовської Республіки ОСОБА_2 до відповідальності передбаченої частиною 3 статті 481 Митного кодексу України, провадження у справі закрити.

Зобов'язати Львівську митницю ДФС України звільнити ОСОБА_2 від сплати грошових коштів за зберігання на складі Львівської митниці ДФС України належного їй транспортного засобу автомобіля марки Nissan Pathfinder реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, 2005 року випуску в період з моменту поміщення вказаного транспортного засобу на склад митниці та до дня видачі власнику.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_2, адреса реєстрації 78120, АДРЕСА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 1102,42 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається у 10-ти денний строк з моменту її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Городенківський районний суд Івано-Франківської області. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Федів Л.М.