Рішення № 62119406, 11.10.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/18439/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Продан Б.Г. Провадження № 22-ц/789/1229/16 Доповідач - Хома М.В.Категорія -

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Хоми М.В.

суддів - Демкович Ю. Й., Загорський О. О.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення частини вартості ремонтних робіт в квартирі,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 8.08.2008 року перебувала у шлюбі з відповідачем. За час перебування у шлюбі ними придбано квартиру АДРЕСА_1/3-б у м.Хмельницькому, яка була передана забудовником без штукатурних робіт, без внутрішніх комунікацій та без оздоблення. Ремонтні роботи та облаштування квартири сторонами проведено разом під час перебування у шлюбі за спільні кошти. Згідно висновку експертизи, вартість ремонтних робіт у квартирі становить 104 337 грн. Рішенням апеляційного суду від 25.11.2014 року за нею визнано право спільної сумісної власності з відповідачем на 304/1000 частини квартири, решту 696/1000 частин квартири є особистою власністю ОСОБА_2 Оскільки ремонтні роботи у квартирі, в тому числі й у частині квартири, яка є особистою власністю ОСОБА_2, проведено за спільні кошти сторін, тому ОСОБА_1 просила стягнути в її користь 1/2 частину вартості ремонту (36 309 грн.), проведеного у частині квартири, яка належить ОСОБА_2, на підставі ст. 1212 ЦК України, як безпідставно набуте відповідачем майно.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 10 березня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 36 309 грн. 28 коп. та 550 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 Вказує, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно зясовано обставини справи, недоведеними є обставини, які суд помилково вважав встановленими.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, позивачку ОСОБА_1, яка вважає рішення суду законним та обгрунтованим, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки ремонтні роботи 696/1000 частини квартири АДРЕСА_2/3-Б в м.Хмельницькому, яка належить ОСОБА_2, проведені за спільні кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тому з останнього на підставі ст. 1212 ЦК України слід стягнути половину вартості ремонтних робіт його частки квартири, що складає 36 309 грн. 28 коп.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки недоведеними є обставини, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком було укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва виду А №198-08/36, згідно якого ОСОБА_2 (Довіритель) зобовязався передати Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (Управителю) грошові кошти з розрахунку 4500 грн. за 1 кв.м. для здійснення фінансування будівництва закріпленого за Довірителем обєкту інвестування квартири №52 у будинку 61/3-Б по проспекту Миру у м.Хмельницькому, загальною площею 66, 56 кв.м.

8 серпня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, який розірваний рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2012 року.

До шлюбу з ОСОБА_1 ОСОБА_2 сплатив 220 000 грн. вартості квартири, а під час шлюбу ще 91 164 грн.

Квартира була передана забудовником без внутрішніх будівельних та оздоблювальних робіт.

Ремонтні роботи проведені ОСОБА_4 власноручно, чого не заперечила ОСОБА_1

До серпня 2008 року, тобто до укладення шлюбу із ОСОБА_1, відповідачем придбано частину необхідних для ремонту матеріалів, що стверджується наявними у матеріалах справи товарними чеками, та проведено ряд ремонтних робіт, що стверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які пояснили, що були у квартирі АДРЕСА_2/3-Б у м.Хмельницькому протягом весни-літа 2008 року та бачили проведені ОСОБА_4 ремонтні роботи.

Сторони проживали разом у вказаній квартирі до розірвання шлюбу.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 25 листопада 2014 року визнано за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності з ОСОБА_2 на 304/1000 частин квартири АДРЕСА_2/3-Б у м.Хмельницькому.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, на яку посилається позивачка як на підставу своїх вимог, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Зобовязання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

1) набуття або збереження майна, тобто особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути з її володіння;

2) мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

3) обовязково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обовязків.

Судом першої інстанції не зазначено про наявність у даному випадку вказаних умов.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази і в рішенні суду не зазначено, які ж докази свідчать про набуття або збереження ОСОБА_2 певного майна (матеріалів, які використані для ремонту, оздоблення квартири) за рахунок іншої особи ОСОБА_1

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_1 не представила жодних доказів, які б підтверджували факт придбання нею будь-яких будівельних чи інших матеріалів, які використані ОСОБА_2 для ремонту та оздоблення квартири АДРЕСА_2/3-Б у м.Хмельницькому.

Посилання позивачки на сам факт перебування у шлюбі з відповідачем, а також прийняття будинку в експлуатацію у період перебування сторін у шлюбі, не свідчить про те, що відповідач набув майно (матеріали, використані для ремонту квартири) за рахунок позивачки.

Отже, недоведеною є та обставина, що ОСОБА_2 набув майно матеріали, використані для ремонту квартири АДРЕСА_2/3-Б у м.Хмельницькому, за рахунок ОСОБА_1, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог згідно ст. 1212 ЦК України.

Також безпідставним є посилання позивачки на ч.2 ст. 364 ЦК України, так як вказана норма регулює правовідносини щодо виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності, проте з матеріалів справи не вбачається, що матеріали, використані для ремонту квартири АДРЕСА_2/3-Б у м.Хмельницькому, є спільною частковою власністю сторін. Таке посилання на ст. 364 ЦК України також є суперечливим із доводами самої позивачки про те, що ремонтні роботи у спірній квартирі проведені за спільні кошти подружжя.

Разом з тим, заявляючи, що ремонтні роботи у спірній квартирі проведені за спільні кошти подружжя, ОСОБА_1 при цьому не посилалася на норми, що регулюють майнові відносини подружжя, та не подавала жодних доказів про те, що конкретні будматеріали, використані при ремонті вищевказаної квартири, були придбані у період шлюбу з відповідачем і джерелом їх набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення частини вартості ремонтних робіт в квартирі відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_11