Рішення № 6208874, 21.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.09 р. Справа № 37/132пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

припомічнику Левшиній Я.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сніжне, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Сніжнянське спеціалізоване ремонтне підприємство”, м. Сніжне, ідентифікаційний код 00902033

про: усунення перешкод у користуванні орендованим майном шляхом відновлення енергопостачання на зазначений обєкт оренди.

за участю уповноважених представників:

від Позивача не зявився

від Відповідача Павлов А.Є. (за довіреністю №б/н від 05.06.2009р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 02.06.2009р. на 23.06.2009р., з 23.06.2009р. на 06.07.2006р., з 06.07.2009р. на 21.07.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Сніжне (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Сніжнянське спеціалізоване ремонтне підприємство”, м. Сніжне (далі Відповідач ) про усунення перешкод у користуванні орендованим ним за договором оренди від 07.05.2005р. майном, розташованим за адресою АДРЕСА_1, відновлення енергопостачання на зазначений обєкт оренди.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем його прав за договором оренди від 01.01.2008р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір №4 від 01.01.2008р., претензію №7 від 05.03.2009р., лист-повідомлення, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 321, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.56-65).

Відповідач надав заперечення на позовну заяву від 23.06.2009р. (а.с.а.с.25,26), в яких позовні вимоги не визнав, посилаючись на недійсність договору оренди, на якому ґрунтуються позовні вимоги, та надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 27-53).

Представники сторін у судових засіданні підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008р. Відповідач (Замовник) та Позивач (Виконавець) підписали договір №4 (а.с.8), наступного змісту:

·пункт 1. Замовник зобовязується виділити Виконавцю площу для оренди у розмірі 40 кв.м.

·пункт 2. Виконавець зобовязується здійснювати плату за виділену площу 1 числа виходячи з розрахунку 300 грн. на місяць, за несвоєчасну оплату будуть виділятися штрафні санкції у розумірі 10% від загальної суми.

·пункт 3. Виконавець зобовязаний самостійно здійснювати охорону та прибирання своєї території.

·Оплату здійснювати щомісячно готівкою в касу підприємства. Сторони у рівному ступені несуть відповідальність за виконання умов договору.

·Строк дії цього договору визначається з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

На зазначеному договорі, оригінал якого оглядався судом, містить приписка, виконана від руки, наступного змісту (мовою оригіналу): „Согласно контракта №335 от 07 травня 2008г. с руководителем предприятия договор № 4 пролонгирован на три года до 07 мая 2011г. с внесенной предоплатой 1800грн.» При цьому, примірник договору не містить узгоджений двома сторонами застережень відносно чинності вказаної приписки, оскільки біля неї зазначений лише підпис ОСОБА_4 із зазначенням його статусу як керівника, проте відсутні відбиток печатки підприємства Відповідача та підпис щодо приписки з боку Позивача.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень Позивача від 06.07.2009р. (а.с.67) акт приймання-передачі обєкту оренди не складався.

В квитанції до прибуткового касового ордеру №17 (а.с.9), оригінал якої оглянутий судом, зазначено про отримання Відповідачем від Позивача 1800грн. у якості попередньої оплати. Вказана квитанція містить підпис напроти посади касира та штамп „Оплачено”.

05.03.2009р. Позивач звернувся до Відповідача з претензію №7 про відновлення енергопостачання будівлі СТО „Верхні майстерні”, розташованої за адресою Донецька область, АДРЕСА_1, та відшкодування упущеної вигоди в сумі 19200грн. (а.с.10).

У відповіді на претензію (а.с.11) Відповідач повідомив про те, що відключення енергопостачання було здійснене у звязку з несплатою електричною енергії за грудень та січень 2009р., а також про необхідність укласти договір оренди.

За таких обставин, Позивач наполягає на задоволені заявлених вимог.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву №б/н від 23.06.2009р. (а.с.а.с. 28,29 т.2).

Згідно пояснень, наданих у судових засіданнях, та змісту позовної заяви, Позивач вимагає усунення перешкод саме у спосіб зобовязання Відповідача відновити енергопостачання обєкту оренди, щодо якого підписано договір №4 від 01.01.2008р., в контексті чого судом і розглядається позов, оскільки інших перешкод у користуванні не зазначено, а договору оренди від 07.05.2005р. не надано.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до усунення перешкод в користуванні орендованим майном шляхом відновлення його енергопостачання.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та Цивільним кодексом України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із наведеного Позивачем обґрунтування заявлених позовних вимог, субєктивні права та інтереси, на захист яких він звернувся до суду, ґрунтуються на договорі №4 від 01.01.2008р.

За своєю правовою сутністю і змістом взаємообумовлених прав і обовязків, означений договір підпадає під ознаки договору найму (оренди), в якому Позивач виступає у статусі Орендаря, а Відповідач Орендодавця, що зумовлює необхідність оцінки зазначеного договору, як правової підстави захищуваних шляхом подання розглядуваного позову прав і інтересів Позивача, саме в контексті приписів Цивільного і Господарського кодексів України, що регламентують договори найму (оренди).

Відповідно до ст.ст.759, 760 Цивільного кодексу України предмет найму конкретна індивідуально визначена неспоживна річ відноситься до істотних умов договору найму у розумінні ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України. Аналогічні висновки випливають і зі змісту положень ч.ч. 2, 3 ст. 180, ч.ч. 1, 2 ст. 283 та ч .1 ст. 284 Господарського кодексу України.

Між тим, як вбачається із договору №4 від 01.01.2008р., сторони не визначали цієї істотної умови, оскільки посилання на площу у розмірі 40 кв.м. не може вважатися досягненням домовленості щодо предмету оренди:

-площа як фізична категорія можливих обєктів оренди сама по собі не може вважатися неспоживною річчю у розумінні ст.ст. 179, 185 Цивільного кодексу України;

-за відсутністю адреси та визначення конкретного місяця розташування у певній будівлі (споруді), відсутні необхідні ознаки індивідуалізації у розумінні ч. 1 ст. 184 Цивільного кодексу України.

Суд наголошує, що предмет оренди не може бути визначений і за змістом акту приймання-передачі, оскільки за поясненнями представника Позивача, не спростованими наявними у справі матеріалами, такий акт не складався.

Відсутність погодження сторін за істотною умовою договору його предмету - унеможливлює існування факту укладеності такого договору, а отже і існування відповідної підстави для виникнення між сторонами взаємообумовлених прав та обовязків.

Наявність орендних правовідносин між сторонами у період висування претензії та розглядуваних позовних вимог не може підтверджуватися і квитанцією до прибуткового касового ордеру №17 від 01.09.2008ор. про здійснення попередньої оплати у сумі, що відповідає наявній у договорі односторонній приписці. Дійсно, зазначена квитанція не тільки не містить жодного посилання на підставу платежу (за якими договором), але й всупереч п. 3.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 (в редакції, діючій на 01.09.2008р.) не містить відбитку печатки підприємства Відповідача.

Слід зазначити, що договір №4 від 01.01.2008р. взагалі не містить жодних положень, що передбачали б зобовязання Відповідача забезпечувати електропостачання обєкту, розташованого за адресою АДРЕСА_1., або будь-якого іншого обєкту. В свою чергу, відсутність правових підстав для існування у Відповідача зазначеного обовязку перед Позивачем у світлі принципу побудови правопорядку в України, закріпленого в ч. 1 ст. 19 Конституції України, унеможливлює правомірне спонукання Відповідача до здійснення відповідних дій.

Зважаючи на надану судом правову оцінку договору №4 від 01.01.2008р. та відсутність в матеріалах справи будь-яких інших належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів існування у Відповідача зобовязання перед Позивачем забезпечувати енергопостачання певних обєктів, у тому числі розташованого за адресою АДРЕСА_1, позовні вимоги відхиляються як доказово і юридично неспроможні.

Дійсно, відсутність належних правових підстав для виникнення у Позивача прав користуватися певним майном у тому числі отримувати його енергозабезпечення від Відповідача, зумовлює обєктивну неможливість порушення Відповідачем зазначених відсутніх прав, як обовязкової умови для застосування відповідного способу судового захисту у розумінні ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на рахунок Позивача у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позивних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сніжне (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Відкритого акціонерного товариства „Сніжнянське спеціалізоване ремонтне підприємство”, м. Сніжне (ідентифікаційний код 00902033) про усунення перешкод у користуванні орендованим майном, розташованим за адресою АДРЕСА_1 шляхом відновлення енергопостачання на зазначений обєкт оренди у повному обсягу.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.07.2009р. оголошено та підписано повний текст судового рішення.

3. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

Суддя Попков Д.О.