Постанова № 62031556, 12.10.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. Справа № 914/1210/16

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С. М.,

суддів: Мирутенка О.Л.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Фака С.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи -1: не з`явився

від третьої особи -2: ОСОБА_3

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства Віроока б/н від 04.08.2016,

на рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2016, суддя Кітаєва С.Б.,у справі № 914/1210/16

за позовом приватного підприємства Віроока, с. Містки,

до відповідача-1 Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів,

відповідача-2 державного підприємства Сетам, м. Київ,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів-1 публічного акціонерного товариства Альфа-Банк, м. Київ,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів-2 ОСОБА_3, м. Львів,

про визнання недійсними прилюдних торгів,

визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна,

визнання недійсним акту державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 18.07.2016 у справі №914/1210/16 відмовлено в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Віроока» про визнання недійсними прилюдних торгів від 18.12.2015 з реалізації нежитлових підвальних приміщень: від 11-1 по 11-5 загальною площею 68,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа, 36.

Припинено провадження в частині вимоги про визнання недійсним протоколу №135069 від 18.12.2015 про проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна та про визнання недійсним акту державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції ОСОБА_4 про реалізацію предмета іпотеки від 20.01.2016, затвердженого начальником Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними проведених 18.12.2015 року прилюдних торів з реалізації нежитлових підвальних приміщень: від 11-1 по 11-5 загальною площею 68,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Князя Романа, 36 мотивоване тим, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якої подано заяву відповідачем-1.

Рішення суду першої інстанції про припинення провадження в частині визнання недійсним акту державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції ОСОБА_4 про реалізацію предмета іпотеки від 20.01.2016 року затвердженого начальником Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції, мотивоване тим, що вказаний спір непідвідомчий господарським судам, оскільки відповідно до ст. 1 та ч. 1 ст. 12 ГПК України фізична особа, ОСОБА_3 не може бути стороною судового процесу в господарському суді.

Рішення суду першої інстанції про припинення провадження в частині визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна (нежитлових підвальних приміщень: від 11-1 по 11-5 загальною площею 68,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа 36), мотивоване тим, що у відповідності до положень ст.ст.12, 21 ГПК України, вказаний спір непідвідомчий господарським судам, оскільки підписантом протоколу проведення електронних торгів №135069 від 18.12.2015 року є переможець електронних торгів, фізична особа ОСОБА_3, який не є відповідачем у даній справі.

В апеляційній скарзі приватне підприємство «Віроока» просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2016 у справі №914/1210/16 та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо оскарження прилюдних торгів від 18.12.2015, оскільки позивачу стало відомо про порушення свого права 03.02.2016, при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, а тому, у відповідності до ч. 1 . ст. 261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається з 03.02.2016 та закінчується 03.05.2016. Також вказує на те, що підставою даного судового спору являється порушення встановлених законодавством правил про порядок реалізації майна на електронних торгах, а тому обовязковою умовою виявлення таких порушень являється доведення до відома позивача результатів прилюдних торгів. Зазначає, що з повідомлень в ЗМІ позивач не міг дізнатись про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів. Вказує на те, що визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону). При цьому в останньому випадку набувач майна, реалізованого на торгах (аукціоні), незалежно від наявності у нього статусу підприємства чи організації в розумінні частини першої статті 1 ГПК (тобто підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набув статусу суб'єкта такої діяльності), залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і, отже, відповідна справа за будь-яких обставин підлягає розгляду господарським судом.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін з підстав обґрунтованості висновків суду, викладених в оскаржуваному судовому акті.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, просить рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2016 у справі №914/1210/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу, зазначає, що ПП «Віроока» пропустило тримісячний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Також вказує на те, що права та охоронювані законом інтереси позивача не порушені.

В судове засідання 12.10.2016 зявився представник позивача та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. Представники відповідачів та третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів в судове засідання повторно не зявились, явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, а тому їх неявку суд розцінює як без поважних причин, відсутні процесуальні перешкоди в розгляді справи, вважає за можливе розглянути спір за наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні в справі докази, давши оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзивах на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що зявились в судове засідання, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2016 у справі №914/1210/16, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 січня 2015 року Галицьким відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого напису №1264, виданого 18.03.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на нерухоме майно, за адресою м.Львів, вул.Кн.Романа, буд.36, а саме нежитлові підвальні приміщення: від 11-1 по 11-5 загальною площею 68,40 кв.м., що належать на праві власності ПП «Віроока», в рахунок погашення заборгованості на користь ПАТ «Альфа-Банк». Копію вказаної постанови державного виконавця від 15.01.2015 року боржником ПП «Віроока» отримано 22.01.15р., про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №79019 0401795 0, (а.с. 97).

17.01.2015р. на виконання вимог ст.11,57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника, копію якої скеровано в реєструючі органи до виконання. Одночасно з винесенням вказаної постанови здійснено запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана на адресу боржника вчасно, а також боржником не надано документального підтвердження про повне виконання виконавчого документа, державним виконавцем розпочато примусове виконання наказу після закінчення строку на самостійне виконання.

27.02.2015 року державним виконавцем проведено опис майна боржника, а саме цегляних нежитлових підвальних приміщень: від 11-1 по 11-5 загальною площею 68,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Князя Романа буд.36; арештоване майно було передано на відповідальне зберігання представнику ПАТ «Альфа-Банк», копію акту опису й арешту майна скеровано ПП «Віроока» листом від 05.03.2015 року.

З метою визначення вартості арештованого майна боржника 11.03.2015 року державним виконавцем, відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про виконавче провадження», призначено експерта Приватне підприємство «Інвестиційно-експертний центр». Згідно звіту експерта про оцінку майна боржника, загальна вартість арештованого майна становить 1023246,00 грн. Звіт затверджено 07.05.2015 року.

14.05.2015 р. Галицьким ВДВС ЛМУЮ на адресу сторін виконавчого провадження, відповідно до вимог ст.58 Закону України «Про виконавче провадження», скеровано для ознайомлення копію звіту про оцінку майна. Відповідно до поштового повідомлення ПП «Віроока» отримав копію звіту про оцінку майна 18.05.2015р.

11.06.2015 року державним виконавцем скеровано заяву у Головне управління юстиції у Львівській області на реалізацію арештованого майна боржника.

Проведення перших електронних торгів призначалось на 14.08.2015 року з реєстраційним номером лоту 86153 за початковою ціною 1 023 246,00 грн. У протоколі №109240 проведення електронних торгів від 14.08.2015 р. зазначено, що прилюдні торги не відбулись, оскільки відсутні допущені учасники торгів.

Листом ДП «Інформаційний центр» МЮУ від 17.08.2015 №20089/01-06 було повідомлено державного виконавця про те, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна, призначені на 14.08.2013р., не відбулися, у зв»язку із відсутністю допущених учасників.

Зважаючи на це 20.08.2015 року державним виконавцем проведено уцінку майна, згідно якої вартість майна визначена в розмірі 818596,80 грн. Організатором торгів призначено повторні електронні торги на 15.10.2015р. за стартовою ціною 818596,80 грн., з реєстраційним номером лоту 98585, про що на сайті «СЕТАМ» «Держінформюст» розміщено відповідне оголошення.

Листом ДП «Інформаційний центр» МЮУ від 25.09.2015 року №23674/01-06 було повідомлено державного виконавця та сторін виконавчого провадження про призначення повторних прилюдних торгів на 15.10.2015 року, в тому числі і боржника(позивача).

22.10.2015 року на адресу Галицького ВДВС ЛМУЮ надійшов лист ДП «Інформаційний центр» МЮУ від 16.10.2015 року №25480/01-06, яким було повідомлено державного виконавця про те, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна призначені на 15.10.2015р. не відбулися, у зв»язку з відсутністю допущених учасників. Зазначене відображено у протоколі №122511 проведення електронних торгів від 15.10.2015 року.

22.10.2015 року державним виконавцем проведено уцінку майна відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку»: стартова ціна продажу визначена в розмірі 511623,00 грн.

30.11.2015 року ДП «СЕТАМ» було повідомлено державного виконавця та сторін виконавчого провадження про проведення електронних торгів 18.12.2015 року, відповідно, оголошення про проведення торгів розміщено в газеті «Ваш Магазин» від 23.11.2015 року та в газеті «Львівські оголошення» за 24.11.2015 року.

20.01.2016 року на адресу Галицького відділу ДВС Львівського МУЮ надійшло повідомлення з ДП «СЕТАМ» №225/07-14-16 від 13.01.2016 року про проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки. Згідно протоколу №135069 від 18.12.2015 року переможцем торгів став ОСОБА_3, який запропонував найвищу ціну в сумі 511623,00 грн.

20.01.2016 р. державним виконавцем Галицького відділу ДВС ЛМУЮ складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки на підставі протоколу №135069 від 18.12.2015 року, підписаного ДП «Сетам» та ОСОБА_3

19.02.2016 року державним виконавцем Галицького відділу ДВС ЛМУЮ, відповідно до вимог ст.47 п.8 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Позивач ознайомившись 03.02.2016 з матеріалами виконавчого провадження №46022909, вважаючи, що його право та охоронювані законом інтереси порушені, вирішив звернутись з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів від 18.12.2015 з реалізації нежитлових підвальних приміщень: від 11-1 по 11-5 загальною площею 68,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа,36 та про визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна (нежитлових підвальних приміщень: від 11-1 по 11-5 загальною площею 68,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа 36); про визнання недійсним акту державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції ОСОБА_4 про реалізацію предмета іпотеки від 20.01.2016, затвердженого начальником Галицього відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції.

Таким чином, предметом позову є вимоги: про визнання недійсними прилюдних торгів від 18.12.2015 з реалізації нежитлових підвальних приміщень: від 11-1 по 11-5 загальною площею 68,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа 36; про визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна (нежитлових підвальних приміщень: від 11-1 по 11-5 загальною площею 68,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа,36; про визнання недійсним акту державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції ОСОБА_4 про реалізацію предмета іпотеки від 20.01.2016, затвердженого начальником Галицього відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції. Як на підставу позову посилається на ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки реалізоване майно за проведеною оцінкою, що втратила чинність.

З наданих в судовому засіданні пояснень представника позивача вбачається, що оскільки на момент проведення торгів, звіт про оцінку майна не був дійсним, а тому порушено право позивача на реалізацію майна за вищою ціною, ніж ціна продажу згідно торгів від 18.12.2015.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека це вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обовязки субєктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Положеннями статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно з частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Отже, за змістом указаної норми підставою для застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про іпотеку», є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 41 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що реалізація предмету іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього закону.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.

Реалізація предмету іпотеки, на яке було звернено стягнення здійснювалося на підставі виконавчого напису від 18.03.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с. 87) та за процедурою, передбаченою в Тимчасовому порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів (далі Порядок), затвердженого наказом МЮ України від 16.04.2014 року за №656/5, зареєстровано в МЮ України 16.04.2014 року за №427/25204.

Позивач вважає, що прилюдні торги проведені з порушенням ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», п. 23 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003, п. 4.3.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012.

Частиною 3 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 розділу II Тимчасового порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Частинами 2 - 4 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

У разі коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності у передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності та є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина 5 статті 58, частина 3 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», частина 2 статті 43 Закону України "Про іпотеку".

Пунктом 1 Розділу V Тимчасового порядку визначено, що реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів. Передачею майна на реалізацію вважається момент внесення інформації про лот у систему електронних торгів. Вартість майна, переданого на реалізацію, є дійсною на період реалізації майна.

Разом із тим відповідно до частини 5 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка майна проводиться повторно.

Отже, виходячи із системного аналізу наведених норм, звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

У постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі №6-1749цс15 викладено правову позицію, згідно якої «за правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним субєктом оціночної діяльності. Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості обєкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним. Ураховуючи зазначене, можна зробити висновок про те, що повторні прилюдні торги повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обовязковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини пятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення. Проведення переоцінок (уцінок) спірного майна державним виконавцем у звязку з тим, що прилюдні торги не відбулися, не може вважатися новою оцінкою у розумінні положень частини пятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на зазначене можна зробити висновок про те, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.»

Проведення електронних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Як вбачається зі Звіту про незалежну оцінку вартості спірного майна від 07.05.2015 (а.с.103) вартість останнього становить 1 023 246 грн.

Проведення перших електронних торгів призначалось на 14.08.2015 року з реєстраційним номером лоту 86153 за початковою ціною 1 023 246,00 грн. У протоколі №109240 проведення електронних торгів від 14.08.2015 р. (а.с.107) зазначено, що прилюдні торги не відбулись, оскільки відсутні допущені учасники торгів.

Зважаючи на це 20.08.2015 року державним виконавцем проведено уцінку майна, згідно якої вартість майна визначена в розмірі 818596,80 грн. Організатором торгів призначено повторні електронні торги на 15.10.2015р. за стартовою ціною 818596,80 грн., з реєстраційним номером лоту 98585, про що на сайті «СЕТАМ» «Держінформюст» розміщено відповідне оголошення.

Прилюдні торги з реалізації арештованого майна призначені на 15.10.2015р. не відбулися, у звязку з відсутністю допущених учасників, що відображено у протоколі №122511 проведення електронних торгів від 15.10.2015 року (а.с.110).

22.10.2015 року державним виконавцем проведено уцінку майна відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку»: стартова ціна продажу визначена в розмірі 511623,00 грн.

Згідно протоколу №135069 від 18.12.2015 (а.с.114) року переможцем торгів став ОСОБА_3, який запропонував найвищу ціну в сумі 511623,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також те, що звіт про оцінку майна від 07.05.2015 втратив чинність 07.11.2015, повторні прилюдні торги від 18.12.2015 відбулись поза межами шестимісячного строку, що свідчить про порушення вимог ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», п. 23 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003, п. 4.3.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що проведення прилюдних торгів від 18.12.2015 з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність впливає на результати електронних торгів, а відтак права позивача і охоронювані законом інтереси позивача порушені.

Статтею 48 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя, іпотекодавця, боржника та будь-якого учасника прилюдних торгів протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна, то початок перебігу строку позовної давності слід обчислювати з дня проведення торгів, тобто з 18.12.2015 року, оскільки як встановлено судами боржник(позивач) був обізнаний з датою проведення торгів арештованого майна.

Покликання скаржника на 03.02.2016 рік, на час, коли він виявив волю на ознайомлення з виконавчим провадженням не змінює початку перебігу строку позовної давності, встановленого ст.48 Закону України «Про іпотеку».

Частиною 1 статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Як зазначено у п.3.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», передбачений статтею 48 Закону України "Про іпотеку" тримісячний строк для оскарження в суді прилюдних торгів за своєю правовою природою є спеціальною (скороченою) позовною давністю стосовно відповідних позовних вимог осіб, зазначених у цій нормі (іпотекодержателя, іпотекодавця, боржника, іншого учасника прилюдних торгів).

Таким чином, враховуючи вищенаведене до спірних правовідносин застосовуються норма ст. 48 Закону України "Про іпотеку", яка є спеціальною по відношенню до норм ЦК України.

Відповідно до п.5 розділу 3 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014, організатор зобовязаний не пізніше ніж за 15 днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опублікувати принаймні в двох місцевих (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів. У повідомленні зазначаються інформація про дату і час проведення електронних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення електронних торгів, та інша необхідна інформація. ОСОБА_5 пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був обізнаний про наявність виконавчого провадження, передачу майна на електронні торги та повторне їх проведення 18.12.2015 року, про що його було повідомлено листом ДП «СЕТАМ» від 20.11.2015р. вих.№0870-15. Окрім того, повідомлення були опубліковані в газеті «Ваш Магазин» під №90, в газеті «Львівські оголошення» під №43-44, на сайті http://torgi.minjust.gov.ua, тобто позивач мав можливість своєчасно дізнатись про час і дату проведення торгів.

Відповідно до положень статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у статтею 16 ЦК, згідно з пунктом 2 частини 2 якої одним із таких способів є визнання правочину недійсним.

Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1 - 3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У пункті 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 №11 зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Отже, проведення прилюдних торгів від 18.12.2015 з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, всупереч вимогам ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», п. 23 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003, п. 4.3.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 є підставою для визнання цих торгів недійсними.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що право та охоронювані законом інтереси позивача порушені, однак останнім пропущено строк звернення до суду визначений ст. 48 Закону України «Про іпотеку», а тому таке порушене право не підлягає захисту.

Що стосується висновків суду першої інстанції про припинення провадження у справі в частині визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна (нежитлових підвальних приміщень: від 11-1 по 11-5 загальною площею 68,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Князя Романа 36) №135069 від 18.12.2015р. та припинення провадження у справі в частині визнання недійсним акту державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції ОСОБА_4 про реалізацію предмета іпотеки від 20.01.2016 року затвердженого начальником Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Суд першої інстанції підставою припинення провадження у справі в вищезгаднаій частині позовних вимог вказує п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ОСОБА_3 є фізичною особою та не може бути стороною судового процесу в господарському суді.

В п. 3, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» № 10 від 24.10.2011, розяснено, що вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону). При цьому в останньому випадку набувач майна, реалізованого на торгах (аукціоні), незалежно від наявності у нього статусу підприємства чи організації в розумінні частини першої статті 1 ГПК (тобто підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набув статусу суб'єкта такої діяльності), залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і, отже, відповідна справа за будь-яких обставин підлягає розгляду господарським судом.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна (нежитлових підвальних приміщень: від 11-1 по 11-5 загальною площею 68,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа,36) та про визнання недійсним акту державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції ОСОБА_4 про реалізацію предмета іпотеки від 20.01.2016, затвердженого начальником Галицього відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції підвідомчі господарським судам. Відтак, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про непідсутність господарським судам в частині позовних вимог, які згадані вище.

Однак, враховуючи, що позивачем пропущено тримісячний строк позовної давності, встановлений у ст. 48 Закону України "Про іпотеку" для звернення до суду із позовом про оскарження результатів прилюдних торгів, а також те, що вказаний строк не підлягає відновленню (є присічним) у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна (нежитлових підвальних приміщень: від 11-1 по 11-5 загальною площею 68,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа,36) та про визнання недійсним акту державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції ОСОБА_4 про реалізацію предмета іпотеки від 20.01.2016, затвердженого начальником Галицього відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, Львівський апеляційний господарський суд, прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2016 у справі №914/1210/16.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність покладення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на апелянта (відповідача).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу приватного підприємства «Віроока» частково задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2016 у справі №914/1210/16 в частині припинення провадження у справі про визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна (нежитлових підвальних приміщень: від 11-1 по 11-5 загальною площею 68,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Князя Романа 36) №135069 від 18.12.2015р. та в частині припинення провадження у справі про визнання недійсним акту державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції ОСОБА_4 про реалізацію предмета іпотеки від 20.01.2016 року затвердженого начальником Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції скасувати.

Відмовити в задоволенні позову приватного підприємства «Віроока» про визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна (нежитлових підвальних приміщень: від 11-1 по 11-5 загальною площею 68,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа 36).

Відмовити в задоволенні позову приватного підприємства «Віроока» про визнання недійсним акту державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції ОСОБА_4 про реалізацію предмета іпотеки від 20.01.2016, затвердженого начальником Галицього відділу державної виконавчої служби Львівського районного управління юстиції.

В решті рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2016 у справі №914/1210/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: Бойко С.М.

Судді: Мирутенко О.Л.

ОСОБА_1

Повний текст постанови виготовлено 13.10.2016.