Рішення № 6202530, 10.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/8410.03.09 За позовом Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 До Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська скляна лінія»

Про стягнення 54600,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 представник по довіреності

Від відповідача: не з”явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 54600,00грн. заборгованості за неналежне виконання умов Договору №105/7 від 27.12.2007р., а саме: 10500,00грн. основного боргу та 44100,00грн. пені, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 546,00грн. та 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2009р. було порушено провадження у справі № 47/84, розгляд якої було призначено на 18.02.2009р.

Ухвалою суду від 18.02.2009р. розгляд справи було відкладено на 10.03.2009р., в звязку з неявкою відповідача.

Позивач у судовому засіданні 10.03.2009р. надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 69015,59грн., а саме: 10500,00грн. основного боргу, 56700,00грн. пені, 268,40грн. 3% річних та 1547,19грн. інфляційних втрат, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та послуг інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Просив суд позов, з урахуванням збільшення позовних вимог, задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору були виконані роботи, а відповідач прийняв ці роботи, однак, в порушення умов договору, не здійснив повної оплати виконаних робіт, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в сумі 10500,00грн.

В судове засідання 10.03.2009р. відповідач свого представника не направив, відзив і витребувані судом документи не надав, про причини неявки представника не повідомив , про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав.

Відповідно до Довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві місцезнаходженням відповідача є: 01042, м.Київ, вул. Саперне поле, 26-а, відповідно, ухвали суду від 26.01.2009р. та 18.02.2009р. були надіслані за вказаною адресою, проте поштові відправлення були повернуті до суду без вручення.

У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

27.12.2007р. між позивачем ФОПК руць Н.П., в якості виконавця, та відповідачем ТОВ «Українська скляна лінія», в якості замовника, було укладено договір на здійснення операційного аудиту №105/7 (далі-договір), відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач зобовязався здійснити аудиторську перевірку (операційний аудит) бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Українська скляна лінія»за 2006, 2007 роки та перевірку декларації про прибуток та ПДВ за 2006, 2007 роки.

Відповідно до п.3.1. договору договірна ціна робіт становить 750грн. за люд/день без ПДВ, за фактично відпрацьовані дні у замовника, згідно погодженого графіка (Додаток №1).

Згідно п.3.2. договору відповідач зобовязується порахувати авансовий платіж у сумі 3600грн. до початку робіт на розрахунковий рахунок позивача. Решту суми вартості робіт відповідач перераховує позивачу по закінченні роботи протягом 2-х банківських днів.

На виконання умов договору відповідачем було перераховано авансовий платіж у сумі 3600грн. на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується випискою банку з рахунку позивача від 17.01.2008р.

Пунктом 4.1.договору встановлено, що здача-приймання робіт здійснюється сторонами за актом прийому-здачі виконаних робіт та актом приймання-передачі аудиторського звіту, які позивач надсилає відповідачу поштою або нарочним, у двох примірниках, по одному для кожної сторони.

Так, сторонами було складено та підписано Акт приймання-передачі аудиторського висновку (звіту) про те, що по виконаних роботах згідно договору №105/7 від 27.12.2007р. складено і передано представнику відповідача аудиторський висновок (звіт) №88 від 09.04.2008р. (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом у судовому засіданні).

Згідно з Актом виконаних робіт від 09.04.2008р., який підписано уповноваженими представниками виконавця (позивача) та замовника (відповідача) та посвідчений печатками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом у судовому засіданні), вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт з відрахуванням суми сплаченого авансового платежу у розмірі 3600,00грн. складає 10500,00грн.

Згідно позовної заяви відповідач вартість виконаних позивачем робіт згідно вищевказаних актів на суму 10500,00грн. не оплатив. На день звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача складає 10500,00грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, умови договору щодо виконання робіт виконав належним чином, що підтверджується відповідними актами, які підписано сторонами, а відповідач свого обовязку щодо повної оплати виконаних позивачем робіт у строк, передбачений п.3.2. Договору не виконав, прострочив виконання договірних зобовязань, а тому на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 10500,00грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання 56700,00грн. пені, 268,40грн. 3% річних та 1547,19грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.3.3. договору у разі несвоєчасної оплати відповідач зобовязується сплатити пеню в розмірі 3% від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно ст.ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22 листопада 1996 року № 543/96 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по повній оплаті виконаних робіт за Договором в розмірі 10500,00грн., суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені є законними, обґрунтованими, але такою, що підлягає задоволенню частково.

Згідно розрахунку суду суми пені за період з 14.04.2008р. по 18.02.2009р. - 311 сума пені складає 2128,76грн. пені, а саме:

в період з 14.04.2008р. по 29.04.2008р. - 16 днів - облікова ставка НБУ складала 10,0% (подвійна - 20%):

(10500,00грн. (сума заборгованості) х 20% х 16 днів)/365 = 92,05грн.

в період з 30.04.2008р. по 18.02.2009р. - 295 днів - облікова ставка НБУ складала 12,0% (подвійна - 24%):

(10500,00грн. (сума заборгованості) х 24% х 295 днів)/365 = 2036,71грн.

Таким чином, сума пені складає 2128,76грн. = 92,05грн. + 2036,71грн.

Вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по повній оплаті виконаних робіт за Договором в розмірі 10500,00грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно розрахунку сум 3% річних та суми інфляційних втрат за період, який викладено позивачем у позові, який судом перевірено, і з яким суд погоджується, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача за прострочення виконання зобовязання в сумі 10500,00грн. по повній оплаті виконаних робіт за договором 268,40грн. 3% річних та 1547,19грн. інфляційних втрат.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 10500,00грн. основного боргу, 2128,76грн. пені, 268,40грн. 3% річних та 1547,19грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 144,44грн. - витрат по сплаті державного мита та 24,70грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська скляна лінія»(юридична адреса: 01042, м.Київ, вул. Саперне поле, 26-а, фактична адреса: м.київ, вул.О.гончара, 24, ЄДРПОУ 34415001) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (08292, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 10500 (десять тисяч пятсот)грн. основного боргу, 2128 (дві тисячі сто двадцять вісім)грн. 76коп. пені, 268 (двісті шістдесят вісім)грн. 40коп. 3% річних та 1547 (одна тисяча пятсот сорок сім)грн. 19коп. інфляційних втрат, 144 (сто сорок чотири)грн. 44 коп. державного мита та 24 (двадцять чотири) грн. 70коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р. Станік

дата підписання: 20.03.2009р.