Постанова № 62003871, 11.10.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2016 Справа № 904/7275/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);

суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Аверянов С.М. представник за довіреністю № 02-36/1199 від 12.05.2016;

від відповідача: Свінухов О.В. представник за довіреністю № 01/16 від 03.01.2016;

від третьої особи: у судове засідання не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрсоцБанк» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2016 по справі № 904/7275/15 (суддя Петренко І.В.)

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали», м. Дніпропетровськ

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 по справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрсоцБанк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали», м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Проско Ресурси», м. Дніпропетровськ

про стягнення 6574549,85 доларів США та 25904053,09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2016 по даній справі заяву за вих. № 30/08/1 від 30.08.2016 про відстрочку виконання рішення суду задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 по справі № 904/7275/15 на 6 (шість) місяців.

Ухвала мотивована наявністю виняткових обставин важкого фінансового стану боржника, за наявності якого можливо частково задовольнити його заяву про надання відстрочки виконання рішення.

Задовольняючи частково заяву відповідача та надаючи відстрочку виконання рішення господарський суд врахував загальну несприятливу економічну ситуацію в Україні, яка унеможливлює негайне виконання відповідачем рішення суду від 08.09.2015 по даній справі, оскільки негайне виконання цього рішення може призвести до зупинення господарської діяльності відповідача, а також невиплати заробітної плати працівникам підприємства, несплату податків та інших обов'язкових платежів.

Також судом враховані можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, а також такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Господарським судом досліджено надані відповідачем (заявником) звіти про фінансовий стан, звіт про фінансові результати за І півріччя 2016 року, з яких вбачається, що сума дебіторської заборгованості підприємства перевищує суму кредиторської заборгованості.

При наданні відстрочки виконання рішення судом враховано дотримання балансу інтересів обох сторін.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції про надання відповідачеві відстрочки для виконання рішення по даній справі позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою та додатковими поясненнями до неї.

Апеляційна скарга мотивована необґрунтованістю та незаконністю прийнятої судом першої інстанції ухвали, без всебічного та повного аналізу матеріалів справи та доказів, з грубим порушенням процесуального законодавства, без дослідження заперечень наданих ПАТ «УкрсоцБанк», що на думку апелянта є підставою для скасування вказаної ухвали та відмови відповідачеві у заяві про відстрочку виконання судового рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції приписів ч. 1 ст. 121 ГПК України, щодо розгляду питання про надання відповідачу відстрочки виконання рішення без виклику у судове засідання позивача.

Ухвалою від 19.09.2016 розгляд справи призначено на 29.09.2016.

29.09.2016 строк розгляду справи продовжено на 15 днів, а розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.10.2016.

10.10.2016 на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній просив відмовити ПАТ «УкрсоцБанк» у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу місцевого господарського суду про відстрочку виконання рішення залишити без змін.

11.10.2016 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 по справі № 904/7275/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2015, позов задоволено (а.с. 91-96 т 2).

Стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові Метали» на користь позивача - Публічного акціонерного товариства «УкрсоцБанк» заборгованість за генеральним договором № 085/12/13-010 про здійснення кредитування від 15.08.2013 в загальному розмірі 6549557,99 доларів США та 25904053,09 грн. (у т.ч.: за додатковим договором №1 про надання не відновлювальної кредитної лінії в рамках генерального договору № 085/12/13-010 про здійснення кредитування від 15.08.2013: 608009,36 доларів США - основна заборгованість за кредитом; 59067,62 доларів США - заборгованість по процентам; 2251636,24 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 270035,35 грн. - штраф); за додатковим договором № 2 про надання не відновлювальної кредитної лінії в рамках генерального договору № 085/12/13-010 про здійснення кредитування від 15.08.2013: 321569,37 доларів США - основна заборгованість за кредитом; 34075,76 доларів США - заборгованість по процентам; 1220308,19 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 144848,60 грн. - штраф); за додатковим договором № 3 про надання не відновлювальної кредитної лінії в рамках генерального договору № 085/12/13-010 про здійснення кредитування від 15.08.2013: 3422618,80 доларів США - основна заборгованість за кредитом; 340897,98 доларів США - заборгованість по процентам; 13927733,55 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 1599271,35 грн. - штраф); за додатковим договором № 4 про надання не відновлювальної кредитної лінії в рамках генерального договору № 085/12/13-010 про здійснення кредитування від 15.08.2013: 1598140,06 доларів США - основна заборгованість за кредитом; 165179,03 доларів США - заборгованість по процентам; 5788080,63 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 702139,17 грн. - штраф) та 73080,00 грн. - судового збору.

21.09.2015 на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 видано наказ (а. с. 179 том 2).

30.08.2016 відповідач за вих. № 30/08/1 (в порядку ст. 121 ГПК України) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відстрочку виконання рішення суду від 08.09.2015 по справі № 904/7275/15 на 24 календарних місяців (а. с. 188-190 том 2).

Заява мотивована тим, що підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансово-економічному становищі, обумовленому зокрема тим, що велика кількість контрагентів останнього перебувають у процесі значної стагнації, через що, спостерігається низький рівень проведення розрахунків за спожиту продукцію та брак наступних замовлень продукції відповідача (заявника).

Значна частина ринку збуту продукції підприємства відповідача знаходилася на території Російської Федерації та на сьогоднішній день споживачі такої продукції відмовляються від своїх замовлень та відмовляються від раніше укладених договорів.

Відповідач (заявник) мав довготривалий договір поставки № 1/15 від 12.04.2015, укладений з ТОВ «Мінеральна компанія» (м. Москва, Російської Федерації), втім через вищевказані чинники зазначений договір не вдалось реалізувати та підприємство втратило багатомільйонне замовлення (а. с. 212-213 том 2).

На внутрішньому ринку також ситуація не є кращою.

Результатом викладених обставин є брак коштів на рахунках відповідача та відсутність фінансових надходжень для виконання рішення по справі № 904/7275/15 одразу і у повному обсязі.

На думку відповідача, що узгоджується з роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України» скрутне фінансове становище підприємства, в даному випадку відповідача, є достатньою підставою для застосування норм ст. 121 ГПК України, у вигляді надання відстрочки виконання рішення.

Відповідач має великий розмір кредиторської та дебіторської заборгованості, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою.

Відповідач наголошує, що на даний час активно веде переговори з підприємствами-контрагентами щодо урегулювання описаної ситуації та спільного розроблення планів, схем погашення боргу (розстрочка, бартер тощо) перед відповідачем, а також формуванням портфелю замовлень продукції.

Відповідач шукає шляхи вирішення вказаних питань шляхом укладання графіків розстрочення стягнутих у судовому порядку грошових коштів.

Суду надано графік погашення заборгованості від 01.09.2016, укладеного між відповідачем (заявником) та Товариством «Чаплинський гранітний кар'єр», яким передбачено поступову сплату останнім боргу відповідачу (а.с. 214 том 2).

Також заявником надано до суду ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2014 по справі № 904/2871/14 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2014 по справі № 904/2871/14 щодо стягнення з ТОВ «Бритиш Моторс Україна» на користь відповідача (заявника) 1865845,33 грн. На сьогоднішній день виконавчі документи за вказаною судовою справою знаходяться на примусовому виконанні органів державної виконавчої служби (а. с. 215-220 том 2).

В результаті негативного впливу, за підсумками року фінансовий стан відповідача значно погіршився та в цілому відповідно до Балансу (ф.1) відповідача від 30.06.2016 і Звіту про фінансові результати (ф.2) за І півріччя 2016 року підприємство відповідача отримувало лише збитки (а.с. 221-223 т. 2).

Згідно оборотно-сальдових відомостей підприємства (а.с. 224-229 т. 2) за період з 01.01.2016 по 07.09.2016 вбачається відсутність руху грошових коштів по рахунках відповідача.

Викладене додатково підтверджується довідками відповідних фінансових установ, які долучено до матеріалів справи та які свідчать про відсутність залишку грошових коштів на рахунках підприємства відповідача (а. с. 230-234 том 2).

Окрім зазначеного вище, місцевим господарським судом прийнято до уваги наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках, на які можливо було б звернути стягнення.

Також, відповідач звертав увагу суду на той факт, що є працедавцем для великої кількості працівників у регіоні із значним рівнем безробіття (Верхньодніпровський та Криничанський райони Дніпропетровської області), що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою (а. с. 236 том 2). Виконання відповідачем рішення по справі № 904/7275/15 господарського суду Дніпропетровської області відразу і у повному обсязі призведе до неможливості виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Відповідач просив врахувати, що невідкладне виконання рішення господарського суду по справі № 904/7275/15 на таку значну суму унеможливить подальше виконання ним своїх обов'язків, в тому числі і перед державою зі сплати грошових коштів в центральний та місцеві бюджети, а також унеможливить здійснення плати за користування землею, екологічного податку, тощо та врешті-решт призведе до банкрутства підприємства і унеможливить виконання рішення суду.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Винятком із загального порядку виконання рішень господарського суду є, зокрема, стаття 121 ГПК України, яка передбачає, що у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка виконання судового рішення в розумінні ст. 121 ГПК України може бути встановлена судом лише за умови наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення.

За приписами п. 7.1.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Згідно п. 7.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом; при цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення; проте вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Тобто, для вирішення питання про надання відстрочки виконання рішення суд повинен дослідити наявність зазначених обставин і тільки у винятковому випадку відстрочити виконання рішення.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» (заява № 6962/02) зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У зв'язку з тим, що відстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання такої відстрочки.

Суд першої інстанції, оцінивши наявні в матеріалах докази в їх сукупності, враховуючи принцип балансу інтересів сторін, дійшов висновку про те, що відстрочка виконання рішення забезпечить його належне виконання, частково задовольнив заяву відповідача та відстрочив виконання рішення господарського суду по справі на 6 місяців.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що він надав належну правову оцінку доводам заявника та фактичним обставинам справи.

Також, колегія суддів зауважує, що як прийняття судового рішення, так і надання відстрочки його виконання не звільняють відповідача від обов'язку виконати зобов'язання належним чином.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів також враховує наступні обставини.

Так, на виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду від 29.09.2016 відповідачем надані наступні документи, а саме:

- докази часткової сплати заборгованості за рішенням суду у розмірі 8685000,00 грн. (платіжні доручення № 1 від 23.09.2016 та від 27.09.2016).

- ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 по справі № 904/7333/16, згідно якої позивач звернувся з заявою про порушення справи про банкрутство відповідача. Згідно пояснень сторін наданих в суді апеляційної інстанції підставою для звернення з заявою про порушення справи про банкрутство відповідача є у тому числі невиконання відповідачем рішення по даній справі;

- штатний розпис підприємства відповідача, згідно якого на підприємстві працевлаштовано 121 особа, у тому числі з виробничих професій;

- перелік основних засобів підприємства з договорами оренди земельних ділянок, що свідчить про виробничий характер основної діяльності відповідача;

- лист Виконавчого комітету Вільногірської міської ради за підписом міського голови В.П. Василенка вих. № 10-2039/0/2-16 від 06.10.2016, який свідчить про те, що відповідач є бюджетоутворюючим підприємством міста Вільногірська.

На думку колегії суддів вказані докази свідчать про те, що відповідач є місто утворюючим підприємством і існує реальна загроза банкрутства підприємства відповідача у разі негайного виконання рішення, що спричинить негативні соціальні наслідки для даного регіону.

Також колегія суддів приймає до уваги, що грошові зобов'язання виникли у відповідача, як майнового поручителя, за зобов'язаннями іншої особи - ТОВ «Проско ресурси», а тому відповідач кредитними коштами не користувався, а всі обов'язки відповідача походять виключно із договору поруки. При цьому відповідачем вживалися заходи щодо погашення заборгованості, про що йшлося вище.

Отже, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно розглянув та оцінив всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував докази в обґрунтування заяви відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015, належним чином врахував матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Між тим, колегія суддів вважає, що прийняття місцевим господарським судом ухвали відбулося з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Так, в силу п. 2) ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Між тим, в порушення вказаних п. 3 ч. 3 ст. 104 та ч. 1 ст. 121 ГПК України місцевим господарським судом розглянуто вищезазначену заяву без належного повідомлення сторін учасників судового процесу про час і місце відповідного судового засідання, що у будь-якому випадку є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в даній справі, як неправомірної.

Так, згідно матеріалів справи судове засідання призначено ухвалою суду по справі від 05.09.2016 на 08.09.2016 (тобто на третій день).

Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про розгляд справи до дати розгляду справи.

У зв'язку з викладеним апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалу слід скасувати з постановленням нового рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрсоцБанк» задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2016 по справі № 904/7275/15 скасувати та прийняти нове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна 5/28, ідентифікаційний код 32495368) про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 по справі № 904/7275/15 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 по справі № 904/7275/15 на 6 (шість) місяців.

В іншій частині заяви відмовити.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Постанова може бути оскарженою у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 17.10.2016.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

Т.А. Верхогляд