Справа №477/257/16-к 04.10.2016
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2016 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючої Погорєлової Г.М.
суддів: Міняйла М.П., Рудяка А.В.
за участі секретаря Кєльїної А.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження № 12015150000000125 за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 червня 2016 року.
Обвинувачений ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Леніно Баштанського району, Миколаївської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий.
Обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого за ст. 286 ч. 2 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор Бєлан В.М.
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_2
потерпіла ОСОБА_1
представник потерпілої ОСОБА_4
провадження № 11-кп/784/712/16 головуючий у 1 інстанції Козаченко Р.В.
категорія ч. 2 ст. 286 КК України доповідач в апеляційній інстанції
Погорєлова Г.М.
Вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21.06.2016 р. ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Постановлено стягнути з обвинуваченого: на користь потерпілої ОСОБА_1 у відшкодування заподіяної майнової шкоди 30650 грн. , у відшкодування заподіяної моральної шкоди 85000 грн.; на користь НДЕКЦ витрати на залучення експертів у загальній сумі 7371 грн. 06 коп.
Зазначеним вироком ОСОБА_3 визнано винуватим в тому, що він 19.05.2015 р. в порушення вимог підпункту в) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, слідував на мопеді, який не був зареєстрований у встановленому порядку та не мав реєстраційного номерного знаку, із с. Чорноморка Очаківського району в напрямку с. Леніно Баштанського району області у Миколаївській області.
Приблизно о 21 год., в темну пору доби, ОСОБА_3, продовжуючи рухатися на мопеді, в порушення вимог підпунктів а), б), г), д) пункту 2.3, підпункту б) пункту 31.6 Правил дорожнього руху України, перевозячи пасажира ОСОБА_6 без мотошолому, їхав по автодорозі «Кіровоград-Миколаїв», з м. Миколаєва в напрямку с. Леніно Баштанського району на технічно несправному транспортному засобі, оскільки перед виїздом він не перевірив та не забезпечив технічно справний стан і комплектність мопеду, своєчасно не виявив, що на мопеді не горить задній габаритний ліхтар, хоча мав таку можливість чим створив загрозу безпеки своєму пасажиру та безпеку для інших учасників дорожнього руху.
В цей же час при під'їзді до 225-го км вказаної автодороги позаду мопеду під керуванням ОСОБА_3, в попутному напрямку по своїй смузі руху, зі швидкістю приблизно 80 км/год., із увімкненим світлом фар рухався технічно справний автомобіль «Daewoo Nexia» реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7
Назустріч мопеду та автомобілю «Daewoo Nexia» в цей момент рухалися вантажні автомобілі КАМАЗ реєстраційний номер НОМЕР_5 та КАМАЗ реєстраційний номер НОМЕР_3.
При наближенні автомобіля «Daewoo Nexia» під керуванням водія ОСОБА_7 до мопеда під керуванням водія ОСОБА_3, за вказаних дорожніх умовах, під час зустрічного роз'їзду із вантажними автомобілями, а також в результаті того, що на мопеді не горів задній габаритній ліхтар, водій ОСОБА_7, не маючи технічної можливості своєчасно виявити попереду себе на своїй смузі руху транспортний засіб - мопед на проїзній частині, без застосування гальмування передньою правою частиною свого автомобіля допустив контактування з задньою лівою частиною мопеда.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мопеду ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.10.2016 р. задоволена апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, частково задоволена апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_1 Зазначений вирок скасовано. Призначено новий розгляд в суді 1 інстанції в іншому складі суду.
Підставою для скасування вироку є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які у тому числі пов'язані із участю захисника ОСОБА_8 у кримінальному провадженні.
Апеляційним судом встановлено істотне порушення права обвинуваченого ОСОБА_3 на захист, що полягає у незабезпеченні ефективної реалізації права обвинуваченого на захист в кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст. 47 ч.1 КПК України захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України з метою забезпечення прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно з вимогами ст. 21 ч.2 п.3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у само обмові клієнта.
Захист обвинуваченого ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування і в суді 1 інстанції здійснювала захисник ОСОБА_8 відповідно до угоди із захисником від 22.01.2016 р.
Відомості, які містяться на технічному носії інформації, свідчать, що в судовому засіданні захисник ОСОБА_8 вказала на ненадання слідчим достатнього часу їй та підозрюваному для ознайомлення з матеріалами провадження в порядку ст. 290 КПК України. Також зазначила, що не було проведено демонстрації відеозапису з відео реєстратора автомобіля під керування ОСОБА_7 Матеріали провадження не містять відомостей стосовно заперечень захисника на такі дії слідчого.
В судовому засіданні 14.04.2016 р. захисник просила оголосити перерву для ознайомлення з висновком експерта з дослідження механізму і обставин ДТП для підготовки питань для повторної експертизи у разі такої потреби. В подальшому такого клопотання стороною захисту заявлено не було.
В судовому засіданні 08.06.2016 р. самим обвинуваченим було заявлено усне клопотання про проведення технічної експертизи щодо встановлення монтажу відеозапису вказаного відео регістратора. Під час заявлення обвинуваченим даного клопотання захисник висловлювала репліки, у яких пояснювала суду, які питання для експертного дослідження намагається сформулювати обвинувачений. Фактично належної правової допомоги у цьому питанні обвинувачений не отримав.
В судовому засіданні 11.03.2016 р. під час виконання вимог ст. 348 КПК України обвинувачений ОСОБА_3 не надав чіткої відповіді стосовно його ставлення до висунутого обвинувачення. Заявив, що визнає вину лише у тому, що на мопеді не горів задній габаритний ліхтар. Водночас стверджував, що цей ліхтар на мопеді був встановлений.
Однак, висловлюючи думку в порядку ст. 349 КПК України стосовно обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, захисник вказала, що не вбачає потреби у допиті свідків, пославшись на спільну позицію з обвинуваченим, який вину визнає.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, зміст яких свідчив про невизнання ним вини. Стверджував, що перед виїздом з с. Чорноморка та по приїзду до м. Миколаєва перевіряв задній габаритний ліхтар мопеда і він був справним. Вказав, що не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між своїми діями та загибеллю потерпілої.
В судовому засіданні 14.04.2016 р. при допиті свідка ОСОБА_9 (водія автомобіля «Daewoo Nexia») обвинувачений ОСОБА_3 ставив йому питання з приводу порушення ним правил дорожнього руху. Посилався, що у темний час доби той керував автомобілем, не увімкнувши світило фар, був у стані алкогольного сп'яніння та міг уникнути ДТП шляхом зниження швидкості руху автомобіля. Таким чином, обвинувачений знов своїй вини фактично не визнавав.
Дані технічного носія інформації свідчать, що під час судового розгляду захисник ОСОБА_8 неодноразово вступила у протиріччя із позицією підзахисного.
Так, в судовому засіданні 14.04.2016 р. вона заявила, що не йдеться про повну невинуватість обвинуваченого ОСОБА_3 та що можлива обоюдна вина обох водіїв транспортних засобів. В судовому засіданні 08.06.2016 р. висловилася аналогічно, вказавши, що у даному випадку обставини свідчать не на користь підзахисного. В судовому засіданні 21.06.2016 р. у своїй промові в судових дебатах висловилася про вчинення підзахисним тяжкого злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначення йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України. Вказала, що зазвичай провина покладається на водія транспортного засобу, який рухався позаду. Але у даній справі ситуація інша і загибель потерпілої сталася через відсутність освітлювання на мопеді обвинуваченого.
Наведені вище обставини дають підстави вважати, що здійснюючи захист обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до укладеної угоди, захисник ОСОБА_8 внаслідок неналежного виконання професійних обов'язків не забезпечила його ефективного захисту, чого вимагали інтереси правосуддя, що є порушенням п.п. «с» п.3 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
В апеляційному суді обвинувачений ОСОБА_3 стверджував, що захисника ОСОБА_8 він залучив за рекомендацією слідчого. Під час обговорення з нею правової позиції мало місце певне непорозуміння.
Апеляційний суд вважає необхіднім довести про встановлені факти наведеної вище процесуальної поведінки захисника ОСОБА_8 до відома кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Миколаївської обласної колегії адвокатів.
З аналогічних підстав судом апеляційної інстанції 26.09.2016 р. скасовано вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30.06.2016 р. відносно ОСОБА_10, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч. 1, 125 ч. 2, 296 ч. 4 КК України, захист якого за призначенням здійснювала захисник ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12015150230000734
Керуючись ст.ст. 47, 405, 418 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Про встановлені факти процесуальної поведінки захисника ОСОБА_8 під час здійснення нею захисту обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12015150000000125 довести до відома кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Миколаївської обласної колегії адвокатів.
Копію даної ухвали надіслати захиснику ОСОБА_8
Головуюча:
Судді:
Судове рішення № 61983719, Апеляційний суд Миколаївської області було прийнято 04.10.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 477/257/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: