Ухвала суду № 61972220, 06.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1881/16 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

ОСОБА_2,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції змінити постанову суду першої інстанції, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: «позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 11 лютого 2016 року №0000242209» (за текстом апеляційної скарги).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 7 грудня 2015 року по 18 січня 2016 року податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року.

За результатами перевірки 26 січня 2016 року складено акт № 7/10-36-22-01-13/25585987.

У вказаному акті перевірки зазначено, що позивачем порушено: п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 26 879 грн.

11 лютого 2016 року на підставі висновків названого акта перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким нараховано грошове зобов'язання зі сплати податку на прибуток на загальну суму 40 184 грн., з яких 26 789 грн. - за основним платежем, 13 395 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137 ПК України, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України «інші доходи включають: ...вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи».

21 травня 2012 року між позивачем (позичальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХІНСТРУМЕНТ" (позикодавець) укладено договір позики № 32.

Згідно з п. 1.1 названого договору позикодавець надає позичальнику у якості поворотної фінансової допомоги грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути вказану позику у строк та у порядку, що встановлені договором.

Як зазначено в акті перевірки, станом на 31 грудня 2014 року залишилася неповернутою поворотна фінансова допомога в сумі 148 826 грн 74 коп.

Відповідно до п.п.14.1.257 п. 14.1 ст.14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Наведене свідчить, що у позивача станом на 31 грудня 2014 року був обов'язок щодо нарахування умовно нарахованих процентів на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилася неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

До того ж позивач мав включити таку суму умовно нарахованих відсотків до декларації з податку на прибуток.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно нарахував суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 26 789 грн.

Відповідачем було застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50 % від суми визначеного податкового зобов'язання в сумі 13 395 грн.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України «У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування».

Відповідач дійшов висновку про повторність протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, враховуючи наявність податкового повідомлення-рішення від 11 лютого 2014 року № НОМЕР_2.

Однак, назване податкове повідомлення-рішення було скасовано постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 810/290/16, яка набрала законної сили.

Наведене свідчить про відсутність повторності протягом 1095 днів визначення контролюючим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Таким чином, відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання, оскільки мали б застосовуватися штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25%, а тому податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 підлягає частковому скасуванню в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6697 грн 50 коп.

Крім того, станом на дату подачі податкової декларації з податку на прибуток (2 березня 2016 року) у позивача був відсутній обов'язок щодо включення суми умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилася неповерненою на кінець звітного періоду, до декларації з податку на прибуток за 2014 рік, оскільки такий обов'язок з 1 січня 2015 року було виключено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, оскільки такі зміни внесені з 1 січня 2015 року, а декларацію позивачем подано за період 2014 року, отже, обов'язок щодо включення умовно нарахованих відсотків діяв.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

ОСОБА_2

Повний текст виготовлено 10 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

ОСОБА_2