Постанова № 61972025, 11.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3145/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаряЛебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінської об"єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Євротрейд» до Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2011 року Приватне підприємство «Євротрейд» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, в якому просило суд:

скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.12.2010 року за № 0000982320/0 на суму 14852,00 грн. та від 16.12.2010 року за № 0000992320/0 на суму 30836,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідачем, Ірпінською обєднаної державною податковою інспекцією Київської області, подано апеляційну скаргу, у податковий орган просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги апелянти аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року апеляційну скаргу Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області задоволено, постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Євротрейд» до Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Позивачем, Приватним підприємством «Євротрейд», подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 червня 2016 року касаційну скаргу Приватного підприємства «Євротрейд» задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2010 року №0000982320/0 скасовано, справу в цій частині направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у Київському апеляційному адміністративному суді від 12.07.2016 року справу №2а-3145/11/1070 передано на розгляд головуючому судді Аліменко В.О.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що позивачем надано всі первинні документи для спростування позиції контролюючого органу.

З таким висновком суду першої інстанції частково погоджується і колегія суддів апеляційної інтонації, виходячи з наступного.

На підставі направлень від 28.09.2010 року №287, від 19.11.2010 року №349, виданих Ірпінською об'єднаною Державною податковою інспекцією, ОСОБА_2 - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, інспектором податкової служби І рангу, ОСОБА_3 - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб, інспектором податкової служби II рангу, ОСОБА_4 - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу погашення прострочених податкових зобов'язань, інспектором податкової служби III рангу, ОСОБА_5 - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД, інспектором податкової служби І рангу, згідно із ч. 1, 2, 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509 - XII (із змінами та доповненнями) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка приватного підприємства «Євротрейд» (далі ПП «Євротрейд») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 1 до акта.

ПП «Євротрейд» проінформований про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 17.09.2010 року за № 74/23, яке направлено суб'єкту господарювання 17.09.2010 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення

Перевірку ПП «Євротрейд» проведено з відома та в присутності директора ОСОБА_6.

В журналі реєстрації вчинено запис №4 від 28.09.2010 року. Перевірка проводилась з 28.09.2010 по 02.12.2010 року. Термін проведення перевірки зупинявся з 07.10.2010 по 18.11.2010 року включно на підставі наказу Ірпінської ОДПІ від 07.10.2010 року №380. Термін проведення перевірки продовжувався з 19.11.2010 по 02.12.2010 року включно на підставі наказу Ірпінської ОДПІ від 19.11.2010 року №454.

За результатами проведеної перевірки складено ОСОБА_7 від 07.12.2010 року №2230/23-2/31870198, яким зафіксовано порушення:

1)п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 року № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 11476грн, в т.ч за 4-й квартал 2008 року у сумі 11476 грн. та завищено на загальну суму 2362 грн., в тому числі за 1 квартал 2009 року у сумі 455грн., за 2-й квартал 2009 року у сумі 1130 грн., 3-й квартал 2009 року у сумі 777грн.;

2) п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму на загальну суму 22598 грн., в тому за жовтень 2008 року у сумі 487 грн., листопад 2008 року у сумі 12287 грн., січень 2009 року у сумі 8157 грн., лютий 2009 у сумі 1667 грн., та завищено на загальну суму 3061 грн., в тому числі за грудень 2008 року у сумі 127 грн., березень 2009 року у сумі 122 грн., квітень 2009 року у сумі 399 грн., червень 2009 року у сумі 590 грн., серпень 2009 року у сумі 554 грн., вересень 2009 року у сумі 1078 грн., жовтень 2009 року у сумі 191грн.

3) п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1. ст.7, ст.8, п.п. «а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року із змінами та доповненнями, в частині неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період перевірки з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, в сумі 97,50 гривень.

На підставі ОСОБА_7 перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

форми «Р» від 16.12.2010 року за № 0000982320/0 на суму 14852,00 грн. та від 16.12.2010 року за № 0000992320/0 на суму 30836,00 грн.

З Ухвали ВАСУ від 01.06.2016 року вбачається, що суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2010 року за № 0000992320/0 на суму 30836,00 грн.

Отже, в рамках даного апеляційного розгляду колегією суддів досліджуватиметься правомірність податкового повідомлення-рішення від 16.12.2010 року за № 0000982320/0 на суму 14852,00 грн.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин.

Так, відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За визначенням, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до положень пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абзацом 1 підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Відповідно до пунктів 18, 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема: винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо). Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом.

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для формування валових витрат є наявність у платника податку - покупця відповідних розрахункових та платіжних документів, які видаються платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Тобто, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язує виникнення у платника податків права на включення до складу валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

25.07.2008 року між ПП «Євротрейд» та ТОВ «Стиль-ЛТД» було заключено договір б/н, про надання послуг.

Предметом договору були послуги спрямовані на сприяння продажу та у сфері підтримки продажам продукції на території України. Такі послуги, серед іншого, включали:

- інформування споживачів продукції ПП «Євротрейд» шляхом організації презентацій або іншими способами, для підтримання зацікавленості споживачів та підвищення попиту на таку продукцію;

- доведення до відому потенційних покупців інформації про продукцію, а також інформації про умови співробітництва з ПП «Євротрейд», включаючи інформацію про форму договорів, що укладаються, про процедуру укладення таких договорів, правила і процедури пов'язані зі співробітництвом з ПП «Євротрейд»;

- консультування з питань системи маркетингу продукції та вивчення ринку у сфері купівлі- продажу металопрокату, з метою збільшення обсягів продажу ПП «Євротрейд».

Відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, - первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування правомірності формування ним валових витрат у 4 кварталі 2008 року по господарських операціях з ТОВ «Стиль-ЛТД» посилався на наявність у нього належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, зокрема:

- ОСОБА_7 здачі-прийняття робіт від 26 листопада 2008 року, яким сторони засвідчують, що були проведені такі роботи як консультації з питань продажу 1 шт. 36458,33 грн. (без ПДВ 20%), з ПДВ 43750, 00 грн. ОСОБА_7 містить всі необхідні реквізити, передбачені законодавством.

- податкової накладної п/п2611 від 26.11.2008 року,

- рахунку-фактури №261108 від 26.11.2008 року, виставленому ТОВ «Стиль-ЛТД» за консультації з питань продажу,

- звіту про надання послуг до акті здачі-прийняття робіт (а.с.141-145), в якому зазначено, що до наданих послуг увійшло створення web-сайту ТОВ «Євротрейд» та передача підприємств (контрагентів у сфері металопрокату) у вигляді переліку для збільшення продажів металопродукції. Мета створення web-сайту полягала у пошуку кінцевого покупця металопрокату при відвідуванні сайту та знаходження потрібної інформації.

Так, Позивач стверджує, що придбані ним консультаційні послуги призвели до зростання доходу підприємства, що підтверджується фінансовою звітністю (а.с. 51-52).З аналізу поданих документів вбачається, що вони оформлені належним чином, крім того, проаналізувавши вплив даних послуг на фінансові результати господарської діяльності Позивача, колегія суддів зазначає, що дохід підприємства значною мірою почав зростати.

Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що в результаті укладеного Договору з TOB «Стиль ЛТД», ПП «Євротрейд» упродовж 2009 року, при суттєвому зменшенні обороту за 2009 рік у порівнянні із 2008 роком, збільшив відрахування до бюджету по податку на прибуток на 3,8 тис. грн., або на 79,1%. Та збільшив чистий прибуток на 20 тис. грн., тобто 240,8 %.

Відповідно до п.2.3,4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» зазначено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі в частині неправомірності скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2010 року за № 0000982320/0 не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова, в цій частині, прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів. -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Євротрейд» до Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.12.2010 року за № 0000982320/0 на суму 14852,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.О. Аліменко

СуддіО.В. Карпушова

ОСОБА_8

(Повний текст Постанови виготовлений 11 жовтня 2016 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

ОСОБА_9