Ухвала суду № 61964917, 11.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 р.Справа № 610/2905/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 02.09.2016р. по справі № 610/2905/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області

про визнання дій і рішення протиправними, його скасування та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області, в якому просила суд:

-визнати протиправними дії і рішення відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області № 161064 від 10 серпня 2016 року про відмову провести перерахунок пенсії державного службовця з більшого заробітку на підставі довідки № 4585/04-01 від 26.07.2016р.,

-скасувати вказане рішення,

-зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області з 1 грудня 2015 року здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII в редакції, чинній на день призначення пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до нормативно-правових актів» у розмірі 90% від заробітної плати зазначеній в довідці Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області № 4585/04-01 від 26.07.2016р., що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 31.08.2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31.05.2000 року, Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Балаклійському районі Харківської області з 04.04.2006 року і отримує пенсію згідно до Закону «Про державну службу» в розмірі 90% від суми заробітної плати.

09 серпня 2016 року позивач подала заяву про перерахунок пенсії у звязку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям та надала довідку про заробітну плату № 4585/04-01 від 26.07.2016 р.

Рішенням УПФУ в Балаклійському районі Харківської області від 10.08.2016 року за № 161064 позивачу було відмовлено з тих підстав, що з 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року та згідно ч. 2 розділу ХI «Прикінцеві та перехідні положення» закону № 889-VIII Закон України «Про державну службу» № 3723- ХII від 16.12.1993 втратив чинність, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 року виключено п. 4 постанови КМУ №865 від 31.05.2000 року, в якому було зазначено порядок перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсію призначено відповідно до Закон України «Про державну службу». Також зазначив, що відсутні будь-які нормативно-правові акти, щодо перерахунку пенсії, тому немає законних підстав для її перерахунку.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідач, відмовляючи в перерахунку пенсії діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції на момент виходу позивача на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У відповідності до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" ( в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена з 04.04.2006 року у розмірі 90 % від заробітної плати.

До 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване зазначеними нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII.

З 01.05.2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, положення Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року, яка набрала чинність з 01.05.2016р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, з 01.05.2016р. Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року, по іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Отже, враховуючи приписи ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, з 01.05.2016р. відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Позивач 09.08.2016 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" на підставі довідки про заробітну плату № 4585/04-01 від 26.07.2016 року.

Рішенням відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії на підставі довідки № 161064 від 10 серпня 2016 року.

Таким чином, виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016р., відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивачці не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

При розв'язанні спірних правовідносин судом також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачці на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і Постанови № 865 у редакціях, чинних на момент призначення їй пенсії.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив в перерахунку пенсії відповідно до Постанови КМУ від 09.12.2015 р. № 1013, виходячи з наступного.

Постановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що у відповідача на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про перерахунок її пенсії на підставі довідки Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області № 4585/04-01 від 26.07.2016 року про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії не працюючим державним службовцям, за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року №15-1, не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачці, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Балаклійського районного суду Харківської області від 02.09.2016 року по справі № 610/2905/16-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Ухвалою судді Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

В силу положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь особи, що подала апеляційну скаргу, якому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 02.09.2016р. по справі № 610/2905/16-а залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (вул. Ново-Задонецька, буд. 16/3, м. Балаклія, Харківська область , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки до спеціального фонду Державного бюджету України - утримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4