Вирок № 61944923, 12.10.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/6383/16-к

н/п 1-кп/640/395/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2016 Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Ніколаєнко І.В.,

за участю секретаря - Газіної О.С.,

потерпілого - ОСОБА_1,

прокурора - Чуб Р.М.,

захисника - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові направлений з Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області обвинувальний акт за результатами досудового розслідування СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220490001668 від 15 березня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого: 08.10.2013 р. Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;17.12.2013 р. Київським районним судом м. Харкова зі змінами вироком АСХО від 10.03.2015 р. за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі; 02.06.2015 р. Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 307, ст. 71 КК України до 6 років 1 місця позбавлення волі, ухвалою АСХО від 16.12.2015 року застосовано ст. 6 ЗУ «Про амністію 2014 р.» скорочена половина невідбутої частини покарання, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 99, кв. 32,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2016 року о 14:30 год. ОСОБА_3, маючи не зняту і не погашену судимість за умисні злочини, знаходячись у приміщенні ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2, зайшов у аудиторію № 217-А, де побачив на лавці чужі речі раніше незнайомого йому ОСОБА_1 Маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, із корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, субєктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, скористався тим, що ОСОБА_1 відволікся, вважаючи, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, викрав з лавки у вказаній аудиторії майно потерпілого на загальну суму 1950 грн., а саме: сумку-планшет «Cantrol», вартістю 328 грн. 00 коп., в якій знаходився чохол-книжка для планшету, вартістю 175 грн. 00 коп. планшет марки «Samsung» модель «Galaxy Tab 2 7.0 8 Gb (GT-P3110)», вартістю 1418 грн. 00 коп., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1792 від 07.04.2016 р. та грошові кошти в сумі 29 грн. 00 коп. і сховав викрадену сумку під власну куртку, яка була на ньому.

Однак, довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки під час спроби залишити місце вчинення злочину із викраденим майном не зміг з незалежних від нього причин, так як був затриманий студентами на території ХНПУ ім. Г.С. Сковороди за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, та зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер предявлення обвинувачення та вид покарання, який буде до нього застосовано в результаті укладення угоди про примирення. Обвинувачений ОСОБА_3 заявив, що він цілком розуміє наслідки укладення угоди.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засідання зазначив, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не маює, просив затвердити угоду про примирення.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_1 під час судового провадження досягли угоди про примирення, підписали її, ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину за вказаних обставин, між ним та потерпілим досягнута домовленість про призначення покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки з звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, суд розглядає справу відповідно до положень ст. 473, ч. 5 ст. 474 КПК України.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і, що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Судом достовірно встановлено, що:

1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, була застосована вірна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке передбачає укладення угоди;

2) умови угоди не суперечать інтересам суспільства;

3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5)відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобовязань;

6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, думку прокурора, дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.

Цивільний позов потерпілим заявлено не було у звязку з відсутністю претензій матеріального характеру до обвинуваченого.

Судові витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат на залучення експерта у звязку із проведенням товарознавчої експертизи № 1792 від 07.04.2016 року в розмірі 1058,48 грн.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 27 м. Харкова.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену під час судового провадження 12 жовтня 2016 року між потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12016220490001668 від 15 березня 2016 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з іспитовим строком на 1 /один/ рік.

У відповідності до ст. 76 КК України зобовязати засудженого в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично зявлятись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду негайно.

В строк відбуття покарання ОСОБА_3 зарахувати термін знаходження його під вартою з 31.03.2016 по 12.10.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у звязку із проведенням товарознавчої експертизи № 1792 від 07.04.2016 року в розмірі 1058,48 грн. (р/р 31419544700005, МФО 851011, код банку 37999680, код доходів 24060300, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази: сумка планшет марки «Cantrol», чохол-книжка для планшету марки Samsung Tab 2 7.0 чорного кольору, планшет марки Samsung модель Galaxy Tab 2 7.0 8 Gb (GT-P3110), стерео гарнітуру марки Samsung чорного кольору, шарикові ручки у кількості 3 шт., після набрання вироком законної сили повернути потерпілому.

Вирок може бути оскаржений у судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Ніколаєнко