Рішення № 61935568, 11.10.2016, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/9052/16-ц

Провадження № 2/712/2131/16

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

10 жовтня 2016 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого-судді Мельник І.О.

з участю секретаря Хоменко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фуд Джой» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільнені з роботи, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фуд Джойн» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільнені з роботи, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно наказу по ТОВ "ФУД ДЖОЙ" № 3-К від 16 липня 2015 р. він був прийнятий на посаду головного бухгалтера з окладом згідно штатного розкладу. Звільнений з роботи згідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу № 5-К від 13 жовтня 2015 р. На час звільнення відповідач мав заборгованість перед ним по виплаті заробітної плати. Ця заборгованість складала 3249,32(три тисячі двісті сорок дев'ять) гривень 32 копійки. При зверненні до відповідача за розрахунком по заборгованості по заробітній платі, отримано відповідь про те, що внаслідок відсутності грошових коштів, немає можливості розрахуватися по вищезазначеній заборгованості. З 14 жовтня 2015 р. по день фактичного звернення до суду, а саме по 31 липня 2016 р., що складає 200 діб. Враховуючи вищевикладені обставини, сума стягнення середнього заробітку за весь час затримки 15333,72 (п'ятнадцять тисяч триста тридцять три) гривні 72 копійки. Незаконні дії відповідача спричинили моральну шкоду, оскільки тривали час позивач вимушений був змінити повсякденний ритм життя, виникала заборгованість по комунальним платежам, єдиний працівник у сім'ї це позивач. Відсутність коштів призвело до погіршення взаємовідносин. Просить стягнути з ТОВ "ФУД ДЖОЙ" заборгованість по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі 15333,72 (п'ятнадцять тисяч триста тридцять три) гривні 72 копійки.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, представник позивача ОСОБА_2 скерував до суду заяву, просив справу розглядати без його участі, підтримав позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У звязку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України не здійснювалася.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно наказу по ТОВ "ФУД ДЖОЙ" № 3-К від 16 липня 2015 р. позивач був прийнятий на посаду головного бухгалтера з окладом згідно штатного розкладу. Звільнений з роботи відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу № 5-К від 13 жовтня 2015 р. Згідно розрахунку невиплаченої заробітної плати при звільненні з роботи, компенсації за 6 календарних днів щорічної відпустки та заробітної плати за весь час затримки повного розрахунку з роботи по ТОВ "ФУД ДЖОЙ" відповідач має заборгованість переді позивачем по виплаті заробітної плати в сумі 2983,71 грн., компенсацію за невикористану відпустку тривалість 6 днів в сумі 265,61 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 12084,40 грн., а всього 15333,72 грн.

Згідно зі ст.ст.10,11 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1ст. 83 Кодексу законів про працю України(даліКЗпП України) та ч. 1ст. 24 Закону України «Про відпустки»передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116цього Кодексу.

Згідно з ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З п. 20постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь працівника, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.23постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», з подальшими змінами та доповненнями, розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зіст. 83 КЗпПвона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей (ст.182-1 КЗпП), тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї - лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та що працівник не є особою віком до 18 років. Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам закладів освіти, які до звільнення пропрацювали не менше 10 місяців, грошова компенсація за невикористані дні щорічних відпусток виплачується з розрахунку повної тривалості останніх. Інші, крім зазначених, відпустки надаються лише за призначенням і грошовою компенсацією замінюватись не можуть. Якщо працівник з не залежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставіст. 238 КЗпПмає право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Не виключається можливість такого ж вирішення цього питання і при частковій компенсації невикористаної відпустки працівникові, який продовжує роботу. При цьому слід мати на увазі, що тривалість визначеної в робочих днях щорічної відпустки (основної й додаткової), яка не була використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою вона була до набрання чинностіЗаконом «Про відпустки»(до 1 січня 1997 р.). Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положеньстатті 233 Кодексу законів про працю Україниу взаємозв'язку з положеннями статей117,237-1цьогоКодексуроз'яснив, що застаттею 47 КЗпП Українироботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у стоки, зазначені в статті 116 Кодекс, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Такої правової позиції дійшов Верховний Суд України у постанові від 29 січня 2014 року у справі № 6-144цс14, яка згідно зіст. 360-7 ЦПК Українимає враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення та стягненню з відповідача невиплаченої заробітної плати позивачу при звільненні в сумі 2983,71 грн., компенсацію за невикористану відпустку тривалість 6 днів в сумі 265,61 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 12084,40 грн., а всього 15333,72 грн.

Позивач відповідно дост. 5 Закону України «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору.

Ст. 88 ЦПК Українипередбачено, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст.5, 10, 11, 57-60, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фуд Джой» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільнені з роботи, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Джой» (ЄДРПОУ 39885641) на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату при звільненні в сумі 2983,71 грн., компенсацію за невикористану відпустку тривалість 6 днів в сумі 265,61 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 12084,40 грн., а всього 15333,72 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Джой» (ЄДРПОУ ЄДРПОУ 39885641) на користь держави судовий збір в сумі 1378 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його постановлення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми під час постановлення рішення - у той же строк з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий