Рішення № 6193446, 01.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/34501.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по договору лізингу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Корєнєвська Х.О. (довіреність № 34 від 01.07.2009р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 01.10.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(надалі ТОВ «Євро Лізинг»позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) суми 27568, 91 грн., яка включає в себе суму боргу по сплаті платежів 24983, 59 грн., збитків від інфляції 421, 05 грн., пені за прострочення дати сплати платежів 1999, 89 грн., 3% річних від простроченої суми 164, 38 грн..

В ході розгляду справи подавались заяви про уточнення, згідно заяви за вих. 8787 від 02.09.2009р. позивачем збільшено розмір позовних вимог, та в межах заявленого позову останній просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті платежів у сумі 24983, 59 грн., збитків від інфляції у сумі 421, 05 грн., пені у сумі 2443, 08 грн., 3% річних у сумі 323, 26 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 1001 від 05.01.2009р. на виконання якого позивачем передано відповідачу за його замовленням транспортний засіб Mitsubishi Lancer 1, 6, реєстраційний номер НОМЕР_2. В порушення взятих на себе зобовязань, відповідачем сплата лізингових платежів у повному обсязі не здійснена, строки сплати лізингових платежів погоджені сторонами згідно підписаного Плану лізингу № 1001/002 від 05.01.2009р. відповідачем порушені.

З посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості що утворилась в судовому порядку, до стягнення заявлено також суму пені нарахування якої передбачено договором, 3% річних та інфляційні збитки.

Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не зявлявся, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємця (витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.08.2009р. наявний в матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 31.08.2009р..

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2009р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Євро Лізинг»укладено договір фінансового лізингу № 1001 предмет якого визначено у розділі 2 договору та зокрема, згідно п. 2.1 останнє передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач (відповідач у справі) отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності із замовленням на транспортний засіб. Транспортний засіб, що передається в лізинг, придбаний лізингодавцем на підставі наданого лізингоодержувачем замовлення на транспортний засіб (п. 2.2 договору).

На виконання договору, позивачем було надано в користування відповідача транспортний засіб автомобіль Mitsubishi Lancer 1, 6, реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується видатковою накладною № РА-0000001 від 09.01.2009р., про отримання автомобіля відповідачем свідчить також довіреність № 3 від 08.01.2009р..

Невідємною частиною договору є план лізингу № 1001/02 від 05.01.2009р., яким встановлені строки сплати лізингових платежів за користування зазначеним транспортним засобом. План лізингу є додатком до договору в якому визначаються строк лізингу, розмір лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, місячний пробіг, дата повернення, місце передачі тощо (п. 1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати початку до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі; розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в «Плані Лізингу»(додаток № 3 договору) та інших додатках; нарахування лізингових платежів здійснюється згідно актів виконаних робіт які підписуються сторонами.

Оскільки відповідачем в порушення взятих на себе зобовязань (п. 7.16 договору) лізингові платежі не сплачувались, по договору утворився борг, який станом на 04.06.2009р. складається із суми 24983, 59 грн., яка є заборгованістю за користування транспортним засобом що є предметом договору № 1001 від 05.01.2009р. за планом лізингу №1001/002.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Заборгованість відповідача за користування транспортним засобом що є предметом договору № 1001 від 05.01.2009р. за планом лізингу №1001/002 станом на 04.06.2009р. складала 24983, 59 грн., виставлені рахунки-фактури № С-00000791 від 09.01.2009р. на суму 2043, 61 грн., № С-00000785 від 09.01.2009р. на суму 1492, 90 грн., № С-00000840 від 09.01.2009р. на суму 1947, 22 грн., № С-00002740 від 03.02.2009р. на суму 2665, 65 грн., № С-00002735 від 03.02.2009р. на суму 1947, 22 грн., № С-00012881 від 04.03.2009р. на суму 2665, 65 грн., № С-00012882 від 04.03.2009р. на суму 2426, 49 грн., № С-00018934 від 02.04.2009р. на суму 2665, 64 грн., № С-00018935 від 02.04.2009р. на суму 2306, 67 грн., № С-00023887 від 06.05.2009р. на суму 2665, 64 грн., № С-00023888 від 06.05.2009р. на суму 2156, 90 грн. відповідачем не були оплаченими, доказів зворотнього суду не представлено. Розрахунок суми боргу наданий до матеріалів справи та містить посилання на первинні документи, що підтверджують виконання зобовязань за укладеним договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів за рахунками від 09.01.2009р. № С-00000791, № С-00000785, № С-00000840, від 03.02.2009р. № С-00002740, № С-00002735, від 04.03.2009р. № С-00012881, № С-00012882, від 02.04.2009р. № С-00018934, № С-00018935, від 06.05.2009р. № С-00023887, № С-00023888 у відповідності з погодженим графіком згідно планів лізингу № 1001/002 від 05.01.2009р., суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 24983, 59 грн. за користування транспортним засобом, що є предметом договору № 1001 від 05.01.2009р. за планом лізингу №1001/002 у відношенні заборгованості що виникла станом на 04.06.2009р., у звязку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 16. 1 договору фінансового лізингу № 1001 від 05.01.2009р. при порушенні лізингоотримувачем зобовязань по сплаті лізингових платежів передбачених планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених договором, лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0, 1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обовязковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно здійсненого позивачем розрахунку, що проведений у відношенні суми заборгованості за кожним платежем визначеним у рахунках-фактурах, які є неоплаченими та щодо яких виник спір, з урахуванням строку настання виконання зобовязання по оплаті та кількістю днів прострочення, за обліковими ставками встановленими Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 (12%), Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 (11% в періоді з 15.06.2009р.), Постановою НБУ від 10.08.2009 N 468 (10, 25%) в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців), та складає 2443, 08 грн. (розрахунок штрафних санкцій є додатком до заяви про збільшення позовних вимог від 02.09.2009р.).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення сплати лізингових платежів за планом лізингу № 1001/002 по договору № 1001 від 05.01.2009р., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 421, 05 грн. здійсненого за період прострочення з 16.01.2008р. по 04.06.2009р., та з розрахунком 3% річних у розмірі 323, 26 грн. здійсненим станом на 02.09.2009р. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факт прострочення сплати лізингових платежів відповідачем не спростований, доказів здійснення розрахунків за договором № 1001 від 05.01.2009р. у відповідності з положеннями договору та згідно графіку платежів, суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 281, 70 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312, 50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юрид. адреса: 02097, АДРЕСА_1; адреса: 02097, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_3 у Філії «Розрахунковий центр»ЗАТ ПриватБанк, МФО 320649, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» (факт. адреса: 03035, м. Київ, вул. Сурікова 3, р/р 26003030836400 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32774741) 24983, 59 грн. (двадцять чотири тисячі девятсот вісімдесят три гривні 59 копійок) заборгованості по сплаті лізингових платежів та інших платежів за договором фінансового лізингу № 1001 від 05.01.2009р., 2443, 08 грн. (дві тисячі чотириста сорок три гривні 08 копійок) пені, 323, 26 грн. (триста двадцять три гривні 26 копійок) 3% річних, 421, 05 грн. (чотириста двадцять одну гривню 05 копійок) інфляційних збитків, 281, 70 грн. (двісті вісімдесят одну гривню 70 копійок) витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 12.10.2009р.