Ухвала суду № 61904694, 05.10.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/13554/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1748/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого - судді Марцинкевича А.М.,

суддів: Янчук Т.О., Федорової Н.О.

секретар: Лапко Ю.В.

з участю: сторін та їх представників

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі, Лісовогринівецької сільської ради про скасування технічної документації на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування рішення Стуфчинецької сільської ради, скасування державних актів та зобов'язання до вчинення певних дій».

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом і просив скасувати технічну документацію, державні акти та зобов'язати до вчинення дій, посилаючись на те, що згідно рішення суду від 03.11.2014 року визнано за ним право власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 на земельні ділянки площею 0,13 га, 0,14 га, 0,07 га, загальною площею 0,34 га, що розташовані по АДРЕСА_1.

Після звернення до Управління Держземагенства у Хмельницькому районі з метою виготовлення технічної документації на означені земельні ділянки з метою присвоєння їм кадастрових номерів дізнався, що в межах земельних ділянок, які передбачається зареєструвати, знаходяться інші земельні ділянки або її частини, площі співпадає яких складають 51,8717%,0,5859%,0,5859%. Після усунення недоліків у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру позивачу було відмовлено. Тому, позивач уточнивши свої вимоги, просив скасувати технічну документацію на земельні ділянки ОСОБА_1, визнати недійсним та скасувати рішення Стуфчинецької сільської ради від 18.12.2008 р. ; скасувати державні акти та кадастрові номери н спірних три ділянки; зобов'язати

________________

Головуючий у першій інстанції - Логінова С.М. Провадження 22ц/792/1748/16

Доповідач - Марцинкевич А.М. Категорія № 7

Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області скасувати три кадастрові номери земельних ділянок ОСОБА_1; зобов'язати ОСОБА_1 погодити технічну документацію на земельні ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано недійсним та скасувано рішення двадцять першої сесії сільської ради Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області за № 12 від 18.12.2008 р. про затвердження технічної документації з землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та

обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд та для

ведення селянського господарства по АДРЕСА_2 щодо ОСОБА_1

Скасувано державні акти на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 для ведення особистого селянського господарства пл. 0,16 га, 0,18 га, 0,25 га, які розташовані по АДРЕСА_2 ОСОБА_1, виданий Стуфчинецькою сільською радою Хмельницького району 16.02.2009 р.

Вирішено питання судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись із вказаним рішенням вважає його незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що спірними земельними ділянками завжди користувався її дід, і в таких межах в натурі користується вона, ділянки розділені природними межовими знаками - деревами, які ростуть там більше 25-30 років, тому спору щодо меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами ніколи не виникало. Звертає увагу суду, що позивач не вказував, кому саме належать спірні земельні ділянки, а поза увагою суду залишився той факт, що земельна ділянка із кадастровим номером НОМЕР_4 площею 0,16 га розташована зовсім в іншій частині села Тиранівка та жодним чином не межує із земельними ділянками позивача. При цьому, вказує, що будь-яких накладень меж земельних ділянок позивача на належні їй земельні ділянки ні в системі геодезичних координат, ні в документальних носіях, ні в натурі немає. Оскільки, позивач фактично використовує земельну ділянку значно більшої площі ніж та, яка передана йому у власність на підставі правовстановлюючих документів, а факт накладення земельних ділянок позивача на відповідача земельні ділянки не підтверджено належними та допустимими доказами, тому апелянт просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав і мотивів.

Згідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, захист прав і свобод людини і громадянина судом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земель Згідно зі ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка, крім того, межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. № 43, межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами.

Судом встановлено, що 02.10.2014 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування після смерті матері, ОСОБА_3 на земельні ділянки площею 0,13 га, 0,14 та, 0,07 га, загальною площею 0,34 га, що розташовані по АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 19.10.2000 року.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 3.11.2014 р. позов ОСОБА_2 було задоволено. Визнано за позивачем право власності в порядку спадкування після смерті її матері на земельні ділянки площею 0,13 га, 0,14 га, 0,07 га, загальною площею 0,34 га, що розташовані по АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 звернувся до організації, яка виготовляла технічну документацію, недоліки були усунені, однак у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру було відмовлено, оскільки має місце накладення земельних ділянок, які накладаються на земельні ділянки ОСОБА_4

18 грудня 2008 р. рішенням двадцять першої сесії сільської ради Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області за № 12 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів та передачу у власність земельної ділянки вищевказаних громадян для обслуговування жилого будинку у кількості 2,6723 га та для ведення селянського господарства в кількості 3,8792 га та для ведення садівництва 0,279 га на території с. Тиранівка та с. Стуфченці Стуфчинецької сільської ради.

На виконання означеного рішення приватним підприємством "Діоріт Плюс" ОСОБА_1 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (загальна площа - 0,2500 га, 0,1600 га, 0,1800 га) ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд та для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 на території Стуфчинецької сільської ради.

Згідно з листом управління Держземагентству у Хмеьницькому районі Хмельницької області від 4 березня 2016 р. при перевірці обмінного файлу та його загрузки до автоматизованої бази даних обмінних файлів виявилося, що земельні ділянки (3 шт.) накладаються.

Проаналізувавши обставини та матеріали справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо того, що має місце накладення земельних ділянок в системі геодезичних координат та наявне документальне накладення земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Крім того, даний факт підтверджується і збірним кадастровим планом земельних ділянок, складеним приватним підприємством "Діоріт Плюс" у ході проведення інвентаризації земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території Стуфчинецької сільської ради с. Тиранівка, Хмельницького району Хмельницької області встановлено накладення означених земельних ділянок.

Відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактовий дім" зазначається, що земельні ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 накладаються на земельні ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1.

Відповідно до листа Лісогринівецької сільської ради від 10.05.2016 р. за № 553 перевіркою лінійних промірів по периметру земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території Стуфчинецької сільської ради с. Тиранівка, Хмельницького району Хмельницької області встановлено, що земельну ділянку ОСОБА_1 розроблено не відповідно до меж земельних ділянок на місцевості.

Під час слухання справи в суді апеляційної інстанції сторонами не заперечувався факт не відповідності розміщення земельних ділянок по факту і по документах.

Посилання апелянта на те, що факт накладення спірних земельних ділянок нічим не підтверджується , спростовується вище наведеними висновками та листами відповідних органів та організацій, які дослідували дані обставини і виявили накладення меж.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог позовної заяви, оскільки саме таке рішення буде правильним і справедливим і сприятиме захисту порушених, невизначених та оспорюваних прав та інтересів, які виникли між сторонами по справі.

Не спростовують висновків суду й інші доводи апеляційної скарги, вони фактично зводяться до власної правової оцінки обставин справи і незгоди апелянта із висновками суду по їх оцінці та не впливають на законність рішення, а тому апеляційний суд не знаходить підстав для його скасування.

Рішення суду першої інстанції ухвалене у відповідності до норм чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом норми як процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313,315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді:/підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.М.Марцинкевич