Постанова № 61903498, 27.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Справа № 876/3750/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львов апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.04.2016 року у справі № 308/974/15-а за позовом ОСОБА_2 до Голови Онокіївської сільської ради, Виконавчого комітету Онокіївської сільської ради треті особи ОСОБА_1, Прокуратура Закарпатської області про надання дозволу на заміну графіку роботи та про надання дозволу на торгівлю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Голови Оноківської сільської ради Виконком Оноківської сільської ради, третя особа - Прокуратура Закарпатської області та ОСОБА_1М про скасування рішення виконкому Оноківської сільської ради від 21.05.2014 року "Про надання дозволу на зміну графіку роботи" та "Про надання дозволу на торгівлю".

Позовні вимоги мотивує тим, що рішеннями виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 21 від 21 травня 2014 та № 23 від травня 2014 року надано дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_1 на торгівлю продуктами харчування та слабоалкогольними напоями в кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1, та затверджено графік роботи кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з 8 до 22 год.

Також у позовній заяві позивач зазначала, що діяльність ОСОБА_3 спричиняє їй ряд незручностей, так як вона є сусідкою останньої, на її території постійно знаходяться різного роду сміття, до пізньої ночі покою їй не дає постійний шум від відвідувачів закладу які розпивають спиртні напої. Свою згоду на роботу кафе вона не надавала, хоча сільською радою викликались власники сусідніх будинків для утвердження того що вони не заперечують щодо діяльності кафе.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у позові задоволено.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_1, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що Рішеннями виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 21 від 21 травня 2014 та № 23 від 21 травня 2014 року надано дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_1 на торгівлю продуктами харчування та слабоалкогольними напоями в кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1, та затверджено графік роботи кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з 8 до 22 год.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що при погодженні режиму роботи кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства, рішенням відповідача на користь приватного підприємця ОСОБА_1 порушено права та охоронювані законом інтереси позивачки ОСОБА_2, так як підприємницька діяльність останньої до пізньої ночі, порушує життя, побут, відпочинок та навколишнє середовище позивача, згоду на таку роботу кафе позивач не давала при встановленні режиму роботи кафе, що підтверджується спільною заявою мешканців де наявні їх підписи, а підпис позивача є відсутнім.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо визнання нечинним та скасування рішеннь сільської ради щодо заміну графіку роботи та надання дозволу на торгівлю.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Як передбачено ч.1 ст.2 цього ж Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Виконавчим комітетом Оноківської сільської ради надано дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_1, на торг івлю продуктами харчування та слабоалкогольними напоями за адресою: АДРЕСА_1 з дотриманням санітарних норм та діючого податкового законодавства згідно Рішення Виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області «Про надання дозволу» від 21.05.2014 року № 21, а також затверджено графік роботи в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» розташованого в АДРЕСА_1, на літній період 08:00 до 22:00 години згідно Рішення Виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області «Про надання дозволу на зміну графіку роботи» від 21.05.2014 року № 23.

15 вересня 2014 року гр. ОСОБА_2 звернулася до в.о. Голови Оноківської сільської ради Машіка П.Ю. із Заявою зареєстрованою 15.09.2014р. вх. №11-477 щодо скасування дозволу на торгівлю виданого ПП ОСОБА_1 в АДРЕСА_1. Дану заяву Оноківською сільською радою було розглянуто XXXV сесією VI скликання 07.10.2014 року, де відмовлено в задоволенні заяви гр. ОСОБА_2 від 15.09.2014р. про скасування дозволу на торгівлю виданого ПП ОСОБА_1 - Рішення Оноківської сільської ради від 07.10.2014 року №531, яке вона оскаржувала.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2015року гр. ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі.

Гр. ОСОБА_2 оскаржила вищезгадану Постанову до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якому Ухвалою від 18.04.2016р. Справа №876/68/16 - Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2015 року у Справі №308/1944/15-а - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За змістом ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно чч. 1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія апеляційного суду прийшла до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів обґрунтування тих обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив адміністративний позов, оскільки вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

У відповідності до ст.202 цього Кодексу підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Керуючись: ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.04.2016 року у справі № 308/974/15-а скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Я.С. Попко

Р.Б. Хобор

Повний текст рішення виготовлено 27.09.2016 року.