Рішення № 61898802, 04.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5263/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючої судді Процик М.В.,

суддів Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

при секретарях Сідлецькій Ю.С., Гамарц Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2016 року в частині позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ «ТАС»), ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Позивач просив стягнути з ПрАТ «СГ «ТАС» відшкодування майнової шкоди у розмірі 30345,24 грн., стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно відшкодування моральної шкоди у розмірі 15000 грн.

В обґрунтування позову позивач та його представник посилались на те, що 22.10.2014 року о 10.00 годині, ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Hyundai», д/з ВН3442ЕВ, здійснюючи обгін автомобіля марки «Mitsubishi», д/з ВН4412ЕМ, під керуванням ОСОБА_5, порушивши Правила дорожнього руху, допустив з ним зіткнення, внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. За висновком експерта вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 45700 грн., тоді як страховиком відшкодовано лише 19144,76 грн. А тому вважали слід достягнути зі страхової компанії відшкодування майнової шкоди, враховуючи межі ліміту відповідальності страховика, у розмірі 30345,24 грн. Позивач та його представник також вважали, що внаслідок ДТП позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях та переживаннях, повязаних з пошкодження транспортного засобу, з неможливістю певний час користуватися ним, що порушило звичний уклад його життя.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та представник останнього заперечували проти позову в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди, посилаючись на те, що відсутні докази завдання позивачу моральної шкоди, що заявлений розмір моральної шкоди не відповідає принципу розумності, виваженості та справедливості, крім того, вважали, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем. (а.с.65).

В судове засідання представник ПрАТ «СГ «ТАС» не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглянути справу у його відсутність (а.с.46) У відповідності з письмовими запереченнями позов не визнав посилаючись на те, що 04.12.2014 року позивачем була подана заява про страхове відшкодування, за змістом якої розмір шкоди з потерпілим було погоджено в розмірі 19654,76 грн., з яких 510 грн. франшиза, на підставі якої страховою компанією було здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 19144 грн.. Представник вважав зобовязання перед позивачем виконаним належним чином та вказував, що позивач у разі недостатності страхової виплати має право звернутися з відповідною вимогою до особи, відповідальної за завданий збиток, про стягнення різниці між страховою виплатою та фактичним розміром збитку.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2016 року позовОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто зПрАТ «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 26045,24 грн. та судові витрати у сумі 260,45 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 2000 грн. та судові витрати у сумі 19,50 грн.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Страхова Група «ТАС» просить рішення суду від 19 квітня 2016 року скасувати в частині стягнення з нього 26045,24 грн. матеріальної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

У решті рішення суду не оскаржується.

Представник ПрАТ «Страхова Група «ТАС» апеляційну скаргу підтримав.Позивач та його представник, а також інші учасники процесу до апеляційного суду не зявились, про час та місце розгляду справи належно сповіщались.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах поданої скарги та позову до ПрАТ «Страхова Група «ТАС», колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню з ухваленням в скасованій частині нового рішення про відмову у позові, з наступних підстав.

За правилами ст. 309 ч. 1 п.1, 3, 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 до ПрАТ «Страхова Група «ТАС», суд першої інстанції виходив з того, що22.10.2014 року сталося ДТП, винуватцем якого є ОСОБА_4, що відповідальність останнього була застрахованою, що страховик повинен нести відповідальність перед позивачем в межах ліміту відповідальності та реальної вартості матеріалів і робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля, виходячи з наданого позивачем висновку автотоварознавчого дослідження від 26.12.2014р..

З такими висновками суду в межах оскарження колегія суддів погодитись не може.

У відповідності зі ст. 988 ч.1 п.3 ЦК України, ст. ст. 6,9, 22,28 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, далі Закон № 1961-IV) страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк встановлений договором; страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором; при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП …майну третьої особи; шкода заподіяна майну - це шкода повязана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу…, з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП; у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством…

Відповідно до ст.ст.8,9 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Судом встановлено, що 22.10.2014 року о 10.00 год. на перехресті вул. Б.-Дністровська та вул. Котовського в м. Ізмаїлі Одеської області ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Hyundai», д/з ВН3442ЕВ, здійснив обгін автомобіля марки «Mitsubishi», д/з ВН4412ЕМ, водій якого ( ОСОБА_5С.) здійснював маневр повороту наліво, внаслідок чого відбулося зіткнення з вказаним автомобілем, і обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.10.2014 року ОСОБА_4 визнано винним в порушенні п/п «а» п.14.6 Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.(а.с.103)

За змістом полісу обовязкового страхування цивільноправової відповідальності № АІ/0127006 між власником автомобіля«Hyundai»,д/з ВН3442ЕВ,ОСОБА_6 та ПрАТ «СГ «ТАС»24.04.2014 року був укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності страховика складає 50000 грн., франшиза - 510 грн. (а.с.50).

У відповідності зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, власником пошкодженого внаслідок ДТП автомобілямарки «Mitsubishi» є позивач ОСОБА_2.(а.с.9)

04.12.2014 року представником потерпілого подано заяву про страхове відшкодування у розмірі 19654,76 грн. (а.с.49).

Відповідачем виплачено страхове відшкодування за вирахуванням франшизи у сумі 19144,76 (19654,76-510) грн. (а.с.14)

Із дослідженої апеляційним судом копії страхової справи № 09141/21/2014/53 вбачається наступне. Повідомлення страховику про настання страхового випадку від винуватця ДТП ОСОБА_4 надійшло страховику 22 жовтня 2014р., а від представника потерпілого ОСОБА_5 24.10.2014р. (а.с.184,245) У звязку з отриманням повідомлення про настання страхового випадку представником страховика ОСОБА_7 14 листопада 2014 року у присутності ОСОБА_5 було складено акт огляду транспортного засобу та складено опис пошкоджених деталей.(а.с.186) Позивачем на той час експертиза пошкодженого транспортного засобу проведена не була. В наступному страховиком була виконана калькуляція та складена довідка, якою визначено розмір завданої майнової шкоди автомобілю позивача внаслідок ДТП в межах суми 35272,65 грн. 171-173,151,152-244) З урахуванням зносу та без ПДВ ( за поясненням представника відповідача) матеріальний збиток було визначено у сумі 19654,76 грн., який за мінусом франшизи склав 19144,76 грн. (а.с.147 зв.)

04 грудня 2014 року на імя голови правління ПрАТ «Страхова Група «ТАС»ОСОБА_5 подала заяву про страхове відшкодування, в якій погодилася з визначеним страховиком розміром страхового відшкодування, вказавши, що розмір шкоди складає саме 19654 грн. 76 коп., і надала реквізити для перерахування вказаних коштів. (а.с.149)

У відповідності зі ст.33.3,ст.36.2. Закону № 1961-IVводії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у звязку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Вбачається, що за змістом копії заяви представника позивача (а.с.15) страховик і потерпілий розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування погодили.

Згідно наявного у справі висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 109 від 26.12.2014 року вартість майнової шкоди, завданої внаслідок володільцю автомобіля марки «Mitsubishi» на момент дослідженняскладає 45700,65 грн.(а.с.79-100)

Судова автотоварознавча експертиза по справі не проводилась і розмір майнової шкоди саме на момент настання страхового випадку у судовому порядку не встановлювався.

Письмові докази фактично понесених витрат на оплату ремонту автомобіля з доказами того, що організація, яка виконала ремонтні роботи є платником податку на додану вартість ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції позивачем або його представником не надані. А відтак, перерахування страховиком безпосередньо на рахунок потерпілого позивача коштів з урахуванням зносу і без податку на додану вартість у розмірі погодженому з потерпілим є правомірним, та таким, що ґрунтується на вищенаведених вимогах закону.

При вирішенні питання щодо визначення розміру страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив з того, що висновком автотоварознавчого дослідження вартість матеріальної шкоди (з урахуванням зносу) становить 45700,65 грн., і саме ця сума підлягає відшкодуванню страховиком.

Однак висновки суду є помилковими, оскільки експерт визначив розмір майнових збитків на момент складання висновку, тобто за станом на 26 грудня 2014 року, тоді як страховий випадок мав місце 22 жовтня 2014 року, і різниця у часі складає проміжок в 2 місяці. А між тим, за змістом ст.988 ЦК України, ст. 6 Закону № 1961-IV підставою для виплати страхового відшкодування є настання страхового випадку, і саме на момент настання страхового випадку визначається розмір збитків та страхового відшкодування. Згідно з п. 32 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ № 1440 від 10.09.2003р., у разі виникнення необхідності у визначенні розміру ймовірного страхового відшкодування… оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.

Судом не враховано, що зростання цін на запчастини та послуги з виконання ремонтних робіт не може бути покладено на страховика, у тому числі з врахуванням змісту ст.1194 ЦК України.

Окрім того, позивачем та його представником не надано суду письмових доказів фактичного понесення потерпілим витрат на здійснення ремонтно-відновних робіт, зокрема актів виконаних робіт, сплачених рахунків тощо. Наявний у справі рахунок-фактура СПД ОСОБА_8 за № АК-00000170 від 12.12.2014р. на суму 66993 грн.(а.с.8) з урахуванням вищенаведеного та відсутності платіжних документів висновків колегії суддів не спростовує. А тому колегія суддів в межах апеляційного оскарження та наявних у справі доказів вважає необґрунтованим і недоведеним визначення розміру страхового відшкодування в обсязі 45700,65 грн. та додаткового стягнення судом зі страховика відшкодування майнової шкоди у сумі 26045,24 грн.

Висновок суду про те, що виплата страхового відшкодування була здійснена у розмірі шкоди, лише попередньо оціненої страховиком, і визначала лише можливу, а не остаточну суму страхового відшкодування суперечить як вищенаведеним вимогам закону, так і наявним у справі доказам.

У решті правильність рішення суду колегією суддів не перевірялась, виходячи з вимог ст. 303 ЦПК України, у звязку з відсутністю апеляційної скарги.

За таких обставин, апеляційну скаргу ПрАТ «СГ «ТАС» слід задовольнити, рішення суду від 19 квітня 2016 року в частині задоволеного позову ОСОБА_2 до ПрАТ «СГ «ТАС» (щодо стягнення страхового відшкодування і судових витрат) скасувати, і у задоволенні позову в цій частині відмовити.

На підставі ст.88 ЦПК України з позивача на користь страховика слід стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги у сумі 333 грн.80 коп.(а.с.115)

Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» задовольнити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2016 рокув частині задоволеного позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про стягнення відшкодування та судових витрат скасувати і у задоволенні позову в цій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 333,80 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.І. ОСОБА_9 Сєвєрова