Ухвала суду № 61892095, 07.10.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/6697/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого судді Леска В.В.

суддів Готри Т.Ю., Джуги С.Д.

при секретарі Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно й відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно і стягнення шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно й відшкодування шкоди.

В свою чергу, в липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно і стягнення шкоди, яку ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 06 серпня 2015 року прийнято до спільного розгляду із первісним позовом та обєднано в одне провадження.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2016 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно й відшкодування шкоди - залишено без розгляду. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно і стягнення шкоди залишено без розгляду. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 09 липня 2015 року про забезпечення позову скасовано.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції в частині залишення первісного позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що висновки суду не відповідають дійсності, оскільки про судове засідання 06.06.2016 року, в якому було відновлено провадження, ОСОБА_1 належним чином повідомлена не була, а 30.06.2016 року розгляд справи було відкладено на 31.08.2016 року за заявою її представника для надання можливості ознайомитися із результатами експертизи, а щодо засідання 31 серпня 2016 року, то ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_3 було подано заяви про відкладення розгляду справи із-за перебування позивачки за межами області, тобто факту повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача не відбулося, а відтак підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу.

ОСОБА_5, яка представляє інтереси ОСОБА_2, просила відхилити апеляційну скаргу як безпідставну та необгрунтовану і залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, постановлену з дотриманням вимог процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення зявившихся осіб, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

В оскаржуваній частині ухвали про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно й відшкодування шкоди суд зазначив, що позивачка та її представник, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, повторно не зявилися в судове засідання, про причини неявки суд не повідомили, що свідчить про небажання підтримувати свою позовну заяву та брати участь у розгляді справи, навмисне затягуючи такий.

З такими висновками суду не можна погодитись, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що вони не містять жодного повідомлення про судове засідання 06 червня 2016 року, в якому було відновлено провадження у справі у звязку із закінченням проведення судової будівельно-технічної експертизи та призначено справу до розгляду на 30 червня 2016 року (а.с. 81).

Повідомлення про судове засідання 30 червня 2016 року позивачка за первісним позовом ОСОБА_6 отримала 09 червня 2016 року (а.с. 80). Разом з тим із матеріалів справи вбачається, що 29 червня 2016 року її представником ОСОБА_4 було подано клопотання про відкладення розгляду справи 30 червня 2016 року та надання можливості на ознайомлення із висновком експерта, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 31 серпня 2016 року (а.с.82).

Далі матеріали справи містять заяви ОСОБА_7 від 28 серпня 2016 року та її представника ОСОБА_4 від 30 серпня 2016 року про відкладення розгляду справи з 31 серпня 2016 року на інший термін у звязку з виїздом позивачки за межі України (а.с. 89-90), тобто висновки суду про те, що позивачка та її представник не повідомили суд про причини неявки і повторно не зявилися в судове засідання не відповідають дійсним обставинам справи, а тому колегія суддів вважає, що підстави для залишення без розгляду первісного позову відсутні.

Крім того, позивачка додала до апеляційної скарги копію свого закордонного паспорта, з особливих відміток в якому вбачається, що з 28.08.2016 року по 08.09.2016 року ОСОБА_1 перебувала за межами України (а.с. 114).

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому розгляду у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на обставини, встановлені у справі, та з врахуванням вищезазначених норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду в частині залишення первісного позову без розгляду як незаконної, оскільки в матеріалах справи є заяви про відкладення розгляду справи та відсутній факт повторної неявки позивача в судове засідання без повідомлення причин, і направлення справи для продовження розгляду в цій частині до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 09 липня 2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи наявність підстав для залишення первісного та зустрічного позовів без розгляду, наявні підстави для задоволення заяви представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки залишення первісного позову без розгляду визнано безпідставним, то колегія суддів вважає, що слід скасувати оскаржувану ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2016 року і в частині скасування заходів забезпечення позову, так як перестали існувати підстави для такого скасування у звязку з направлення справи для продовження розгляду справи по суті, а відтак відпали підстави для скасування заходів забезпечення позову.

В частині залишення без розгляду зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно і стягнення шкоди ухвала суду першої інстанції не оскаржена та апеляційним судом не переглядалась.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2016 року в частині залишення без розгляду первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно й відшкодування шкоди та в частині скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 09 липня 2015 року, скасувати.

Справу в частині розгляду первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно й відшкодування шкоди направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 09 липня 2015 року про забезпечення позову залишити без змін.

В решті ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: