Ухвала суду № 61891668, 04.10.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 712/22154/12

У Х В А Л А

Іменем України

04 жовтня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача : ОСОБА_1,

суддів : Фазикош Г.В., Панька В.Ф.,

при секретарі: Терпай С.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_3 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 26 лютого 2016 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», ТзОВ «Сузіря», Державної організації «Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» та публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про розірвання договору, стягнення в солідарному порядку суми грошових коштів, інфляційних втрат та суми завданої моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 26 лютого 2016 року провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», ТзОВ «Сузіря», Державної організації «Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» та публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва, стягнення в солідарному порядку суму грошових коштів в розмірі 468 008,75 грн., інфляційних втрат та суму завданої моральної шкоди - закрито, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розяснено позивачу, що він вправі звернутися досуду з вимогами в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції представник ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали із-за порушення норм процесуального права, неповного встановлення обставин, які мають значення для справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що клопотання про закриття провадження було розглянуто передчасно, оскільки судом першої інстанції не було вирішено питання про залучення Державної організації «Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» в якості співвідповідача. Крім того, у судовому засіданні 26.02.2016 року представник позивача ОСОБА_2 заявив про те, що наразі відсутній спір між ОСОБА_3 та ДО «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки позивач не звертався до Фонду із заявами та не отримував від них відмови, а відтак, Фонд є неналежним відповідачем, у звязку з чим просив замінити його на третю особу без самостійних вимог. На думку апелянта, між ОСОБА_3 та Фондом відсутній публічно-правовий спір, а вимоги позивача стосуються повернення коштів, внесених за будівництво квартири в ПАТ «АКБ «Київ», а відтак, дана справа повинна розглядатися у порядку цивільного судочинства. Крім того, питання закриття провадження у даній справі суд першої інстанції міг вирішити тільки в частині, яка стосується Державної організації «Фонду гарантування вкладів фізичних осіб».

Представник позивача-апелянта ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній.

Інші сторони не зявилися в судове засідання апеляційної інстанції. Судова колегія вважає, що на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України може розглянути справу без їх участі, так як вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи та їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Постановляючи ухвалу від 26 лютого 2016 року про закриття провадження по даній справі суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у справі виник спір у сфері публічно-правових правовідносин, вимога до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб предявлена фізичною особою до субєкта владних повноважень, що відноситься до компетенції адміністративних судів, а тому справа не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, в порушення правил розгляду питання про закриття провадження, суд першої інстанції належним чином не розібрався зі складом осіб, які беруть участь у справі, предметом та підставами позовних вимог, які заявлялися до кожного з відповідачів.

Висновок, викладений у п.25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», на який суд першої інстанції послався при постановленні оскаржуваної ухвали про закриття провадження у даній справі стосується лише позовних вимог ОСОБА_3 до Державної організації «Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», тоді як інших відповідачів зазначений висновок не стосується.

При новому розгляді питання про закриття провадження по даній справі суду першої інстанції слід врахувати вимоги ст.16 ЦПК України, згідно якої не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із нормами п. 3 ч. 1 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на викладене та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 26 лютого 2016 року підлягає скасуванню як така, що постановлена судом першої інстанції з порушенням порядку, встановленого для вирішення питання закриття провадження по справі, з передачею на новий розгляд до суду першої інстанції вирішення зазначеного питання.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 26 лютого 2016 року скасувати, і передати вирішення питання закриття провадження по даній справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: