Рішення № 61887162, 04.10.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/604/2016(м)

221/2489/16-ц

Головуючий в 1 інстанції Ромахов В.І.

Доповідач Гаврилова Г.Л.

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів - Зайцевої С.А., Сороки Г.П.

за участю секретаря - Гаркуша О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Волноваської районної державної адміністрації в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 1 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав в якому зазначив, що ОСОБА_4 ОСОБА_5 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Батьки дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 схильні до зловживання спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, ніде не працюють, не виконують батьківські обов'язки з утримання, розвитку, лікування та виховання малолітніх дітей. У зв'язку з тим, що батьки безвідповідально ставились до виконання своїх батьківських обов'язків, за їх заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_1, 07.09.2015 року влаштовані до Великоновосілківського центру соціально-психологічної реабілітації, а ОСОБА_3 до будинку дитини у м. Краматорськ, терміном на 6 місяців. У зв'язку з тим, що батьки не відвідували ОСОБА_3 в Краматорському будинку дитини, не цікавились здоров'ям, долею сина, не звернулися з заявою про повернення дитини в сім'ю, 25 березня 2016 року був складений акт закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я. Розпорядженням голови райдержадміністрації від 08.04.2016 № 135 «Про надання малолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» ОСОБА_3 наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування та розпорядженням голови райдержадміністрації від 11.04.2016 № 143 «Про влаштування ОСОБА_3 на повне державне забезпечення» ОСОБА_3 влаштований на повне державне забезпечення.

Батьки дітей перебувають в розірваних шлюбних відносинах з 10.09.2011 року.

Мати дітей - ОСОБА_4. проживає на території Волноваського району у с. Петрівське. ОСОБА_4, долею дітей не цікавиться, зловживає спиртними напоями. Згідно акту матеріально- побутового обстеження місця проживання матері встановлено, що будинок знаходиться в аварійному стані, занедбаний, санітарно-гігієнічні норми відсутні умови для проживання дітей не створені. Батько дітей - ОСОБА_5 з вересня 2015 року та по теперішній час проживає на території Великоновосілківського району, Донецької обл. Згідно акту матеріально-побутового обстеження місця проживання батька з'ясовано, що умови для проживання трьох малолітніх дітей не створені. Батько не працює, стабільних доходів не має, живе за рахунок випадкового заробітку. Просили позбавити відповідачів батьківських прав та стягнути з них аліменти на користь установ, де будуть перебувати діти.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 1 червня 2016 року позов задоволено.

Позбавлено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 народження, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 народження та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 народження.

Стягнуто аліменти з ОСОБА_4 у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку й інших доходів, але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь установи де буде перебувати дитина, починаючи з 17.05.2016року і по день повноліття дитини.

Стягнуто аліменти з ОСОБА_5, у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку й інших доходів, але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь установи, де буде перебувати дитина, починаючи з 17.05.2016року і по день повноліття дитини.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_5 посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просив рішення суду першої інстанції, яке стосується його прав та обов'язків ,скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що намагався виконувати свої обов'язки по вихованню дітей з урахуванням особливих життєвих обставин як до розлучення з ОСОБА_4 так і після розлучення. Також зазначив, що любить своїх дітей, бажає приймати участь у їх вихованні, спілкуватись з ними, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. В матеріалах справи містяться докази його доводів, однак суд першої інстанції не надав їм належної оцінки. В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначив, що оскаржує судове рішення тільки в частині позбавлення його батьківських прав.

Судове рішення в частині стягнення з нього аліментів на дітей не оскаржує.

Відповідно до положень ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності відповідачки ОСОБА_4.,яка про час та місце судового засідання була повідомлена (а.с.128) та прокурора, який надав заяву про слухання справи за його відсутність. ( а.с. 127)

Заслухавши суддю - доповідача, доводи відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6,які підтримали доводи апеляції та просили її задовольнити,заперечення представника позивача ОСОБА_7, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просила залишити без змін, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Відповідно до статті 303 ЦПК України колегія суддів переглядає судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, тобто в частині задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_5.

Задовольняючи позовні вимоги в даній частині, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач - ОСОБА_5 ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків з виховання дітей,тому наявні підстави для позбавлення його батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Проте з такими висновками суду повністю погодитись не можна.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджено свідоцтвами про народження дітей (а.с.12-14).

За заявою батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1, 07.09.2015 року влаштовані до Великоновосілківського центру соціально-психологічної реабілітації. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, розпорядженням голови райдержадміністрації, керівника районної військово-цивільної адміністрації від 22.09.2015 №287 «Про тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_3 на повне державне забезпечення» передано до будинку дитини м. Краматорська, терміном на 6 місяців.

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 08.04.2016 № 135 «Про надання малолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» на підставі акту закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України від 25 березня 2016 року, - ОСОБА_3 наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування та розпорядженням голови райдержадміністрації від 11.04.2016 № 143 «Про влаштування ОСОБА_3 на повне державне забезпечення» ОСОБА_3 влаштований на повне державне забезпечення(а.с.10,11).

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до п. 15 Постанови позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно із ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Так, у матеріалах справи наявні висновки органу опіки та піклування Волноваської районної державної адміністрації Донецької області від 10.05.2016 за № 01-29/482 та служби у справах дітей Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області від 13.04.2016 року №256/27, де зазначено про доцільність позбавлення батьківських прав,зокрема, ОСОБА_5 відносно його малолітніх дітей у зв'язку з тим, що він ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. (а.с. 3,22)

Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них.

Для встановлення зазначених обставин суду потрібно ретельно перевіряти докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та обов'язково здійснювати необхідні дії для з'ясування позиції відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи та обставин, встановлених судом, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвали шлюбні відносини з 10.09.2011 року та проживають окремо,- ОСОБА_4 проживає на території Волноваського району в селі Петрівське; ОСОБА_5 проживає на території Великоновосілківського району за адресою: АДРЕСА_1 зі своєю матір'ю.

Згідно характеристики,виданої Багатирською сільською радою та підписаною відповідною Головою сільради, батько дітей - ОСОБА_5 постійної роботи не має, працює у жителів села по найму, характеризується як доброзичлива, трудолюбива людина, кожну можливість використовує для відвідування дітей, намагається знайти роботу та окремий будинок для проживання, з метою повернути дітей. Спиртних напоїв не вживає, судимостей не має. ( а.с. 47).

Згідно акту матеріально-побутового обстеження місця проживання батька з'ясовано, що ОСОБА_5.у зв'язку з тяжкими трагічними сімейними обставинами тимчасово проживає разом з матір'ю, та сім'єю брата у будинку АДРЕСА_2.У будинку є порушення санітарно-гігієнічних умов проживання та діти не мають можливості проживати у цій будівлі.(а.с.23).

Як пояснив суду ОСОБА_5, у зв'язку із труднощами в працевлаштуванні на офіційній роботі в селі, він змушений був виконувати одноразову випадкову роботу у фізичних осіб. Разом з тим, з 04.07.2016 року він прийнятий на роботу ТОВ « Афродита» різноробочим та отримує стабільну заробітну плату, що підтверджується наданою належно завіреною копією трудовій книжки ОСОБА_5 та довідкою про його доходи за липень- серпень 2016 року, яка становить у загальному розмірі 3058 гривень.( а.с. 115,137-141)

Крім відсутності у відповідача належних умов для проживання дітей у висновку служби у справах дітей більше нічого не наводиться про те, на підставі яких відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батька та на підставі яких документів, які стосуються справи, робиться висновок про ухилення від виконання батьківських обов'язків ОСОБА_5Висновок суперечить обставинам, встановленим в судовому засіданні та ґрунтується лише на необхідності надання дітям спеціального статусу, потрібного для постійного влаштування у спеціальних виховних та учбових закладів.( а.с.22)

Отже, доказів встановлення обставин, зокрема, щодо ухилення ОСОБА_5 від виконання своїх обов'язків, які б підтверджувалися належними та допустимими доказами, матеріали справи не містять.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 171 СК України, дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав.

Однак, думка неповнолітніх дітей, зокрема ОСОБА_1( 8 років) та ОСОБА_2( 9 років) відносно позбавлення батьківських прав їх батька, в судовому засіданні не вислуховувалась і не врахована судом при постановленні рішення,тоді як згідно довідки Великоновосілківського Центру соціальної психологічної реабілітації дітей від 27 травня 2016 року за № 221 ОСОБА_5, як батько вихованців ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за час перебування їх у центрі відвідував постійно 1-2 рази на місяць, надавав дітям гостинці. Спілкування відбувалось у доброзичливій атмосфері, між батьком та дітьми існують взаємопорозуміння та теплі стосунки. Доньки бажають повернутись до родини батька. ( а.с. 48)

Отже, судова колегія не погоджується з висновками суду щодо позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав, оскільки в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування батьківськими обов'язками ОСОБА_5 , які б свідчили про ухилення від виховання дітей, і, як наслідок, необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відповідно до ст. 164 СК України. Висновок органу опіки та піклування в силу вимог ст. 212 ЦПК України не має для суду наперед встановленого значення і оцінюється судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Таким чином, з урахуванням вимог закону і обставин справи колегія суддів приходить до висновку про те, що немає підстав для задоволення позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5, а тому в даній частині рішення суду, як таке, що прийнято з порушенням процесуального права, з неправильним застосуванні норм матеріального права, при наявності недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню, а в задоволенні вказаних позовних вимог треба відмовити.

Керуючись ст.ст. 303,307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 1 червня 2016 року в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 - скасувати та відмовити органу опіки та піклування Волноваської районної державної адміністрації в задоволені даної частини позову.

В решті судове рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Гаврилова Г.Л.

Сорока Г.П.

Зайцева С.А.